Поривайтеся завжди виконувати свій обов'язок, і людство виправдає вас навіть там, де ви зазнали невдачі.
Томас Джефферсон, 3-й президент США, один з авторів Декларації незалежності США

Культурна спадщина: анексована, втрачена, розкрадена

Пам’ятки окупованого Криму стали головною темою міжнародної конференції у Вінниці
31 жовтня, 2018 - 19:11
COPYRIGHT © 2018 RFE/RL, INC. ПЕРЕДРУКОВУЄТЬСЯ З ДОЗВОЛУ РАДІО ВІЛЬНА ЄВРОПА / РАДІО СВОБОДА

Десятиліттями на півострові рятували крихти «музею під відкритим небом» — від залишків давньогрецьких міст-колоній Північного Причорномор’я до унікального Національного заповіднику «Херсонес Таврійський». Але за кілька років окупаційна влада зробила все можливе для того, щоб зруйнувати «душу» анексованого півострова, знищити його автентичність, зіпсувати обличчя. Нинішній Крим уже не той... Він щодня страждає через безконтрольні археологічні розкопки, варварські реставрації і відверте розкрадання артефактів. Про стан пам’яток культурної спадщини окупованого кримського півострова йшлося на міжнародній конференції «Культурна спадщина ХХІ століття: збереження, використання, популяризація», яка нещодавно відбулася у Вінниці.

«ЦЕ НЕ РЕСТАВРАЦІЯ, А ВАНДАЛІЗМ»

До сьогодні немає достеменної інформації щодо точної кількості пам’яток історії та культури в Криму. Згідно з опублікованими на офіційному сайті Міністерства культури України даними, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України включено 63 пам’ятки національного та 1080 — місцевого значення. Але за статистичними даними 2013 року, на території Криму та міста Севастополя зберігалося понад 10 тисяч об’єктів культурної спадщини: археології — 5106, історії — 2582, монументального мистецтва — майже три сотні, а ще архітектури і містобудування, науки та техніки. За цими сухими цифрами ховаються унікальні об’єкти: легендарні скіфські кургани, середньовічні печерні міста-фортеці Чуфут-кале і Мангуп-кале, розкішні палаци в Алупці та Лівадії, культові для світової культури меморіальні музеї і автентичний комплекс Ханського палацу в Бахчисараї, який роками відроджували кримські татари, а тепер руйнують псевдореставратори.

ХАНСЬКИЙ ПАЛАЦ У БАХЧИСАРАЇ, ЯКИЙ РУЙНУЄ НИНІШНЯ «РЕСТАВРАЦІЯ»

Колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, громадський діяч, дослідник Едем ДУДАКОВ, який виходив на зв’язок з учасниками конференції, відверто сказав, що так звані реставраційні роботи виконують не фахівці, а звичайні робочі, які руйнують первісний вигляд комплексу. Якщо так триватиме й надалі, то від унікального Ханського палацу залишається бутафорія.

«Ще 2002 року комітет охорони культурної спадщини Криму видав наказ, в якому наголосив на важливості збереження деталей покрівлі, оздоблення, каліграфічного розпису, мозаїки палацу тощо. Однак всі ці предмети культурної спадщини, після початку робіт з «доброї» волі окупаційної влади опинилися під загрозою знищення. Першою постраждала «татарка» — автентичну черепицю замінили на іспанську фабричну. Тепер велика Ханська мечеть покрита сіро-бордовою одноманітністю, як через ксерокс. Заміна «татарки», крім зниження історико-культурної цінності пам’ятника, що дуже трагічно для наукового світу і всесвітньої спадщини, несе в собі і втрати чисто естетичного характеру — сприйняття палацу в цілому, — зазначає Едем Дудаков. — Під час робіт балки перекриття зривалися з місця автокраном, що говорить про низьку професійність підрядника. Такого роду роботи, з урахуванням наявності на стінах розписів XVIII століття, слід виконувати з обережністю, за допомогою домкратів. У результаті зриву балок з’явилися перші втрати. Верхня частина центрального розпису західного фасаду частково була загублена вже в перші тижні роботи. Всі каліграфічні розписі західного фасаду або частково втрачені, або мають серйозні проблеми. Практично втрачене і оригінальне оздоблення фасаду вище галереї».

Дослідник додає: якщо за зовнішніми роботами ще можна прослідкувати, то що відбувається всередині палацу, він з острахом лише уявляє. Адже тривалий час дах мечеті був розкритий і дощ вільно проникав усередину, пошкоджуючи унікальні вітражі. А коли розпочався демонтаж стелі, яку прикрашав дивовижний орнамент зі шкіри, підрядник (за відомостями музейних працівників) навіть не мав уявлення, з чого вона зроблена. Цей факт, на думку Едема Дудакова, підтверджує, що детальних досліджень на початок робіт підрядником не проводилося. Він переконаний, що відновити первісний вигляд мечеті вже не вдасться і нащадкам оригінальної пам’ятки вже не побачити.

ФРАГМЕНТ ЗРУЙНОВАНОГО КАЛІГРАФІЧНОГО РОЗПИСУ

«Росія володіла Ханським палацом 250 років. За цей час територія палацового комплексу скоротилася в три рази, була втрачена велика частина унікальних будівель: зимовий палац, гаремні корпуси, посольські корпуси, будівля Медресе. Тепер Росія знову намагається знищили цей об’єкт культурної спадщини Буюк Хан Джамі, бо це не реставрація, а вандалізм, — продовжує дослідник. — Україна повинна надати палацовому комплексу в Бахчисараї національний статус, щоб він підпадав під декларацію ЮНЕСКО. У іншому випадку окупаційна влада його просто «вб’є». Він символ духу і єдності кримських татар, а для російської влади як «п’ята колона». Тому вона й охоче вириває Ханський палац із серця Криму, знищуючи документальність пам’ятки, її історію, технології стародавніх будівельників».

«ВАРВАРСЬКЕ ВТРУЧАННЯ В ТІЛО ПАМ’ЯТКИ»

Крім Ханського палацу в Бахчисараї, на черзі до внесення у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще чотири об’єкти, які розташовані на півострові. Це печерні міста Ескі-Кермен та Мангуп, обсерваторія ХІХ сторіччя поблизу Сімферополя та Генуезька фортеця, яка є відділом Національного заповідника «Софія Київська». Його генеральний директор Неля КУКОВАЛЬСЬКА повідомила, що позаторік одна із веж фортеці обвалилася. А так зване керівництво новоствореного музею ДБУ РК «Судакська фортеця» замість того, щоб відреставрувати пам’ятку, проявило злочинну недбалість.

«Ми занепокоєні долею Генуезької фортеці, адже фахівці Національного заповідника «Софія Київська» присвятили їй багато свого часу та зусиль. Я особисто 12 років в’їздила до Криму. Ми спільно привели її у досить гарний стан. Щороку проводили технічну перевірку стану архітектурних пам’яток і територій, адже Крим розташований у сейсмічній зоні. І раз на століття там відбуваються досить серйозні землетруси. З 2006—2008 років ми почали помічати активізацію зсувних процесів, тобто посилилася сейсмічна активність, — розповідає Неля Куковальська. — Щоб спрацювати на випередження, розставили систему моніторингу і виставили маркери. 2012 року під час проведення щорічної перевірки технічного стану пам’яток було зафіксовано появу вертикальної повздовжньої тріщини з розкриттям тіла мурування, про що було складено відповідний акт. А вже коли Крим став анексованим, одна з веж, як відомо, обвалилася. Про цей факт ми повідомили Міністерство культури, а воно ЮНЕСКО. Але що зробила Російська Федерація? Вона найняла людей, за переказами співробітників, це були буряти, які, очевидно, ніколи не реставрували кримські пам’ятки, бо жодних відповідних документів на проведення реставраційних робіт не мали. Вони закидали зруйновану вежу камінням і все це посадили на цемент. Вигнали високу башту і зацементували. Те ж саме вони зробили зі стінами поруч. І це жахливі речі, неприпустимі в реставрації. Вони є варварським втручанням у тіло пам’ятки. Ця ситуація демонструє неспроможність так званого керівництва «музею-заповідника «Судакська фортеця» та окупаційної влади Криму визначати пріоритети в роботі і свідчить про злочинну недбалість у питаннях охорони культурної спадщини».

ДОРОГА ДО КРИМУ ЗАКРИТА?

Поруч із вандальними «реставраціями»  в Старому Херсонесі тривають археологічні розкопки, в яких, за словами міністра культури України Євгена Нищука, беруть участь організації з сумнівною репутацією (про це вже писав «День» https://day.kyiv.ua/uk/article/ cuspilstvo/vryatuvaty-dushu-krymu). Знайдені артефакти вивозяться до Російської Федерації, як і музейні фонди з кримських музеїв та заповідників. Тільки за період 2016—2017 років Міністерством культури було виявлено понад 20 фактів порушення національного та міжнародного законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

У 2015 році, наприклад, з метою експонування до Російської Федерації були передані предмети з фондів Східно-Кримського історико-культурного музея-заповідника, знайдені під час розкопок археологічних експедицій російського Державного Ермітажа у Санкт-Петербурзі. 2016 року для експозиції «Іван Айвазовський. До 200-річчя з дня народження» Державній Третьяковській галереї (м. Москва) надані 38 художніх творів (10 картин і 28 малюнків) з колекції Національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського (м. Феодосія, АР Крим). Із загальнодоступних засобів масової інформації відомо, що після завершення вказаної виставки у Державній Третьяковській галереї твори до Криму не повернулись, а перевезені до Російського музею у Санкт-Петербург. І це лише підтверджені випадки. А скільки таких, про які не відомо?..

«Відповідно до законодавства України власником вивезених у Російську Федерацію художніх творів, меморіальних речей є держава Україна, а не її адміністративно-територіальна одиниця Автономна Республіка Крим. Але станом на сьогодні жодних звернень стосовно отримання дозволу на проведення археологічних розвідок чи передачу музейних фондів для експозиції Міністерство культури України не отримувало», — зауважує заступник начальника управління охорони культурної спадщини відомства Юлія НЕЧИПОРЕНКО.

В Автономній Республіці Крим діяло 35 музейних закладів, в яких зберігалося 928 177 музейних предметів державної частини Музейного фонду України. У самому Севастополі — п’ять музейних закладів, в яких зберігалося 322 406 музейних предметів державної частини Музейного фонду України. На сьогодні у Міністерстві культури не готові надати достовірну інформацію, скільки з них залишилося та який стан національних культурних об’єктів, у тому числі й пам’яток всесвітньої культурної спадщини, що розташовані на окупованій Російською Федерацією території Кримського півострова., оскільки українським посадовцям для проведення моніторингу дорога до Криму закрита.

...Але нещодавно виконавча рада ЮНЕСКО офіційно оголосила про початок першої фази прямого моніторингу ситуації в окупованому Криму. Про його результати генеральний директор організації прозвітує вже через рік. Про це 10 жовтня написав у Тwitter посол України у Франції Олег ШАМШУР. «Сьогоднішнє засідання Виконради ЮНЕСКО стало важливою подією: офіційно оголошено про початок першої фази прямого моніторингу Організації ситуації в окупованому Криму, ухвалено рішення щодо звітування Гендиректора про його результати наступного жовтня», — зазначив посол. До спільної заяви на підтримку України приєднались 30 держав. А це дає надію, що благання кримських пам’яток почують.

Фото з презентації дослідника Едема ДУДАКОВА

Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ