Мета-мінімум РПЦ – не допустити проголошення Томосу автокефалії до виборів в Україні

ГОЛОС IЗ FACEBOOK
Євстратій ЗОРЯ, Архієпископ Чернігівський та Ніжинський Української православної церкви Київського патріархату:
— Щодо ідеї «відновлення митрополії Константинопольського патріархату в Україні».
Всі ієрархи, які звернулися до Вселенського патріарха у квітні цього року, просили надати Томос про автокефалію, а не створити митрополію.
Президент і парламент просили надати Томос про автокефалію, а не створити митрополію.
Всі переговори (світські та церковні) від квітня місяця і дотепер — ведуться щодо автокефалії, а не митрополії. Причому під час переговорів не раз наголошувалося саме на цьому.
Як я вже писав раніше, хоча максимум, з яким Московський патріарх летить до Стамбула наприкінці серпня, це — умовити Вселенського патріарха «залишити все, як є», однак керівництво МП не може не розуміти, що цей максимум — недосяжний.
Тому він — лише відправна точка у переговорах, реалістична мета яких з боку Московського патріарха — максимально відстрочити прийняття Константинополем рішення про автокефалію Церкви в Україні. В МП переконані, що після виборів влада в Україні зміниться на прихильну до Кремля, і «проект автокефалії» буде «похований».
Після прямих заяв Вселенського патріарха (озвучених у Києві 27—28 липня) про те, що процес розпочато і його остаточна мета — автокефалія Церкви в Україні, московська сторона не може не розуміти, що згода Константинополя «відстрочити» автокефалію, оголошена після переговорів з патріархом Кирилом, — була би для Фанару рівнозначною відступу від уже оголошеної позиції. А тому — неприйнятною.
Єдине, що на мою думку, з точки зору керівництва МП могло б задовольнити і їх, і «надати можливість Фанару зберегти обличчя» — це ідея «проміжної митрополії».
Адже в МП добре розуміють, яке обурення в Україні викличе рішення замість єдиної та автокефальної (незалежної) Церкви — утворити четверту юрисдикцію, залежну від Фанару. Саме такі наслідки (обурення, посилення протистояння, ще більша фрагментація Церкви в Україні, перетворення Константинополя з авторитетного арбітра на сторону протиборства) — найбільш бажані для МП. І головне — МП досягає своєї тактичної мети: максимально відстрочити вирішення українського питання.
Повторюся: за п’ять місяців (від квітня і дотепер) процесу церковно-державних переговорів жодного разу навіть сама можливість сценарію «проміжної митрополії» не обговорювалася — адже всі сторони визнають не реалістичність ідеї, яка буде не розв’язанням проблеми, а її ускладненням.
Тому логічне пояснення появи розмов про «митрополію» саме напередодні візиту патріарха Кирила в Стамбул — для мене полягає в намаганні МП через свої канали просунути таку ідею в Константинопольський патріархат як нібито «мирний компроміс». А насправді — досягнути своєї мети-мінімум: не допустити проголошення Томосу автокефалії до виборів в Україні.
Випуск газети №:
№151, (2018)Рубрика
День України