«Непоступлива віра в моральний абсолют»

Існує давнє повір’я, ніби люди, які народилися на великі свята, наділені особливим талантом і обов’язково мають залишити по собі слід в історії. Кажуть, що через таких людей передається ген нації, усвідомлення того, хто ми і чого прагнемо. Саме тому упродовж життя доля безщадно випробовує їх. Натомість дарує невмирущість, вічне вшанування і тисячі хвилин мовчань… Мовчали, вшановуючи Василя Стуса у день його народження, студенти і викладачі Донецького національного університету. Для них ім’я поета стало не просто частиною назви вишу, а доказом того, що ДонНУ – український університет, з українською історією і традиціями.

«Я навчалася у тому ж університеті, який закінчував Стус. І коли перечитувала його спогади, ніяк не могла збагнути, чому він так часто згадував саме 38-му аудиторію, адже вона була найбільшою і не дуже затишною. Потім я зрозуміла, що саме в цій аудиторії об’єднували потоки студентів з інших спеціальностей. А Стус любив спілкуватися, – розповідає доктор філологічних наук, завідувач кафедри теорії та історії української і світової літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса Віра ПРОСАЛОВА. – Сьогодні, у день його народження, я пригадую ті дні, коли терористи захопили наш університет. Тодішній виконувач обов’язків ректора Баришніков, прийшовши на філологічний факультет, сказав: «нужно убрать этот гадюшник». Під цим він мав на увазі все, що стосувалося Стуса. І поступово всі ознаки Василя з університету в Донецьку зникли... Але для ДонНУ, який переїхав до Вінниці, Стус – це духовний орієнтир, який дає нам розуміння того, що відступати немає куди. Якщо він зумів у нелюдських обставинах писати і творити, то ми повинні орієнтуватися на нього і реалізувати себе у наших теперішніх умовах. Наш університет, обравши ім’я Стуса, зробив правильний національний вибір і треба бути вірними цьому вибору, бо тільки тоді може бути забезпечена спадкоємність поколінь».

Кожен свідомий українець може віднайти у творчості Василя Стуса рецепти на всі випадки життя: як ставитися до людей, як бути Людиною, як любити свою Батьківщину. У цьому переконаний, заступник декана з навчальної роботи філологічного факультету ДонНУ Сергій ЦІКАВИЙ. Розповідає, що відзначення дня народження Василя Стуса на Донеччині було традицією для університетської родини. Не стали зраджувати і на малій батьківщині поета.

«Щороку в цей день ми збиралися біля меморіальної дошки, яка була встановлена на корпусі філологічного факультету, а у Вінниці виходимо до пам’ятника. Принциповість цієї дати для ДонНУ в тому, що вже немає аудиторних занять, немає студентів, тож це захід відвідують ті, хто хоче. Тут немає місця «радянщині», коли треба прийти, чи мусиш прийти. До пам’ятника приходять ті, кому близькі ідеали Стуса, хто хоче вшанувати його пам’ять, побути в колі однодумці, – каже Сергій Цікавий. – Василь Стус повернувся у рідний університет у новому статусі. Його життєве кредо –  орієнтир для наших студентів. Навіть у найтяжчі хвилини життя він твердо вірив, що вернеться до народу своїм словом, що край його почує. І ми почули. Його непоступлива віра в моральний абсолют виявилася прозірливішою за розпачливе примирення з дійсністю».

Студент фізико-технічного факультету Вадим Осипович каже, що для нього Василь Стус – гарний приклад патріотизму. І хоча більшість українців знають про життя видатного поета лише кілька фактів, де народився, помер і перепохований, його життя було насиченим, сповнене протистояння, боротьби та плідного творчого життя. «Люблю Стуса за його чесність, щире прагнення служити людству, залишатися прямостоячим під тиском, – каже Вадим. – Переконаний, якби Василь був з нами, його влучні слова не давали б спокою нечесним мужам, які продовжують знущатися над Україною. Не обійшовся б без нього і Майдан. А подвиг українських бійців, які воюють на сході, він возвеличив би у своїй творчості».

Ім’я Василя Стуса набуває нового символічного значення для всієї університетської родини ДонНУ, де планують приділяти постаті Василя Стуса дедалі більше уваги. Попри традиційні науково-практичні конференції, студентські дискусії, круглі столи та дебати, університет проводить і, так би мовити, брендовані, заходи. Так, 12 січня в рамках традиційних Стусівських читань у Вінницькій обласній науковій універсальній бібліотеці імені Тімірязєва відбудеться презентація другого зошита наукового альманаху «Стусознавчі зошити». Цей часопис, сподіваються в ДонНУ, має об’єднати стусознавців з усієї України.