Операція «Переїзд»

Якби, перебуваючи в якійсь закордонній столиці, ви дізналися, що в колишній будівлі адміністрації президента працює сучасний музей художнього мистецтва, а голова держави перебрався в скромніше приміщення, в яке може вільно потрапити будь-хто, гарантовано б розповідали про це з захватом друзям та колегам.

А от ініціатива Президента України Володимира Зеленського перебратися з адміністрації на вулиці Банковій до Українського дому на Європейській площі викликала багато здивувань і запитань. Навіщо, в скільки це обійдеться, чи не буде в центрі міста транспортного колапсу, кому віддають будівлю з урядового кварталу й куди перебратися тим, хто працює в Українському домі, приміром, фондам Музею історії міста Києва? Розуміючи, що тема досить дражлива, ті, хто так чи так причетний до історії з переїздом президентського офіса, влаштували відкриту презентацію концепції самого переселення та перебудови Українського дому.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Головним доповідачем став керівник архітектурного бюро 33BY Architecture Іван ЮНАКОВ. Між іншим, кандидат у нардепи від партії «Слуга народу» під номером 64. Та, по суті, його роль виявилася невеликою — розповісти присутнім про історію Українського дому та як його можна осучаснити під роботу команди Президента.

Коментувати дражливі питання випало Андрію ВАВРИШУ, засновнику девелоперської компанії SAGA Development. У 2015 році він працював заступником головного архітектора Києва Сергія Целовальника. Ця команда запам’яталася містянам скандалами через будівництво ЖК «Сонячна рив’єра» на березі Дніпра, забудову Сінного ринку, тоді ж стартувала афера Анатолія Войцеховського, коли продавалися квартири на самовільно захоплених ділянках без здачі в експлуатацію.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Тепер SAGA Development сама будує елітні житлові комплекси в столиці. Як пишуть деякі ЗМІ, саме Вавриш нарадив Володимиру Зеленському перебиратися до Українського дому, оскільки це може стати чудовим місцем для створення центру розвитку країни. Також Вавриш товаришує з очільником Офіса Президента Андрієм Богданом. Презентацію провели на базі ініціативи «Кадровий резерв», одна з учасників якого, Олена Шуляк, — теж кандидат від партії «Слуга народу».

КОНЦЕПЦІЯ НА 300 МІЛЬЙОНІВ

Про це, звісно, слухачам не розповідали. Іван Юнаков більше акцентував увагу на тому, як намагалися зібрати історичну довідку про Український дім, як проводився конкурс на цю будівлю, як тодішні архітектори прагнули зберегти в своєму проєкті звичний для киян ракурс. Раніше на місці Українського дому стояв готель «Європа», а над ним — павільйон «Панорама». От їх і скомпонували в будівлі, що зводилася як музей Леніна.

Тепер же в архітектора інші плани — відновити фонтан, що не працює багато років, та добудувати ще одне додаткове приміщення за Українським домом на вулиці Трьохсвятительській — для розміщення департаментів Офіса Президента. Для заїзду транспорту планують використовувати три точки — з Хрещатику, Володимирського узвозу та вулиці Трьохсвятительської. Ці ж локації слугуватимуть для входу громадян.

Для машин перебудують технічний поверх під паркінг на понад 100 місць. Наразі в цьому приміщенні розташовані інженерні мережі на площі понад 4000 м2. Замість них працюватимуть компактні сучасні установки, які ще й заощадять споживання електроенергії удесятеро. Юнаков запевняв, що ключове завдання — зробити будівлю енергоощадною та інклюзивною. Для цього збудують пандуси для заїзду людей на візках. 

«Перший поверх буде для роботи ініціативних груп, як коворкінг. На четвертому поверсі — сам Офіс президента, решта — простір для роботи департаментів у форматі open space. Кабінет Президента буде з видом на Європейську площу, — розповідав архітектор. — Атріум має залишитися, він забезпечує будівлю денним світлом. Також залишимо зал на 500 місць, а от килимів, як зараз у АП, не буде».

Про заходи безпеки майже нічого не розповіли. Андрій Вавриш пояснив, що не можуть видавати на-гора усі секрети. Та й представлена Юнаковим ідея, запевняв девелопер, усього лише концепція, яка за приблизними підрахунками обійдеться в 300 мільйонів гривень.

А КУДИ ТРАНСПОРТ І МУЗЕЇ?

Киян цікавить також, як переїзд вплине на рух транспорту через Хрещатик та Європейську площу. Адже Президент не переїжджає за межі міста, урядовий квартал усе одно поблизу з його робочим приміщенням. А от приїзд іноземних делегацій та різні урочистості можуть позначитися на переміщенні киян центром столиці.

Утім, присутніх на презентації запевнили, що колапсу не буде, відбудеться просто перерозподіл транспортних потоків. Іншими словами, навантаження отримають інші вулиці. Крім цього, слід скористатися цим переїздом та реорганізувати розв’язку на Європейській площі, щоб збільшити громадський простір у центрі міста. Однак ці питання треба вирішувати спільно з КМДА.

Жоден із авторів концепції переїзду не спромігся пояснити, що ж робити Музею історії Києва, фонди якого займають два верхні поверхи Українського дому. Мовляв, музей давно хотів отримати приміщення Гостиного двору, в чому тоді проблема?

Ніхто не згадав, що Гостиний двір досі не перейшов у комунальну власність Києва, без чого не можна розпочати реставраційні роботи. Та й щоб перевезти надбання Музею історії Києва на Контрактову площу, де розташований двір-пам’ятка, треба приблизно рік. Колектив музею зі свого боку підготував відкритий лист до Володимира Зеленського, в якому просив прискорити передачу пам’ятки київській громаді.

На відміну від Музею історії Києва, новині про переїзд радіють у Національному художньому музеї України. Йому пропонують освоїти приміщення на Банковій. Заступниця генерального директора НХМУ Ольга БАЛАШОВА нагадала, що заклад теж багато років потребує розширення, адже тут зберігається 44 тисячі художніх творів. «Наша будівля має 8 тисяч квадратних метрів, а будівля на Банковій — 22 тисячі. З’являється можливість думати про розвиток та про те, як представляти українське мистецтво собі та світові», — додала музейниця.

Приміщення на Банковій поки шо непридатне для музейних потреб. Коридорна система — аж ніяк не експозиційні зали. Попри це, ключовим посилом усієї презентації було те, що переїзд треба сприймати не як фізичне переселення, а як зміну смислів, мовляв, глава держави готовий чути людей і стати відкритим, а не ховатися за охороною та високими парканами.

НОВЕ ОБЛИЧЧЯ СТАРОЇ СХЕМИ

Безумовно, це плюс. Але в цій солодкій історії є своя ложка дьогтю. Архітектор Олег ГРЕЧУХ зауважив, що Український дім перебуває на балансі Державного управління справами так само, як і чимало державних резиденцій, готелів та санаторіїв. У юридичній площині Укрдім має залишатися у власності ДУС і надалі. Хіба що управління добровільно передасть права власності приватній будівельній фірмі на кшталт SAGA Development, що видається малоймовірним.

«У мене є підозри, що при існуючій системі роботи ДУС (вартості, якості та термінах робіт у «Мистецькому Арсеналі», Маріїнському палаці, палаці «Україна», резиденції «Синьогора») новий Офіс Президента стане дуже дорогим довгобудом із максимально непрозорим і неефективним кошторисом на тлі того, що загальна система залишиться старою і збагатиться новими обсягами робіт, — розмірковує Олег Гречух. — Мене особисто цей зухвалий популізм обурює. Вважаю, що архітектори не повинні вводити своїх замовників у оману, не показуючи глибини проблем, завішувати їх яскравими картинками, за якими немає жодного обґрунтування».

Далі — ще цікавіше. Олена ОЛІЙНИК, віцепрезидент Національної спілки архітекторів, у своїй колонці на сайті «Ліга» назвала переселення Офіса Президента новим обличчям старої схеми. Вона навела приклад, як за часів головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна було взято іноземний грант під будівництво п’ятизіркового готелю. Кошти використалися, а готель не збудувався, бо нібито громада була проти. До речі, грантові гроші вже замайоріли і в історії з переселенням. За словами Андрія Вавриша, Європейський банк з реконструкції та розвитку готовий виділити три-чотири мільйони доларів на проведення енергоавдиту Українського дому.

«Повірити в те, що в існуючій будівлі Адміністрації Президента «важко дихати», — неможливо, це просто черговий спектакль для виборців, — зазначила Олена Олійник.         — Це не може бути аргументом для отримання безвідсоткового кредиту для партнерів-інвесторів, а от затверджена Мінкультом і містобудівною радою концепція роботи Вавриша і Юнакова — цілком може. Під неї виділяються гроші, які розподіляються між певними людьми, а Офіс лишається, де був. Ви ж не думали, що цей міфічний переїзд когось цікавить насправді?».