Історію творять мученики, а не мучителі.
Євген Грицяк, лідер Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року

Звернення Ради до Варфоломія. Iсторичний крок

«Тепер Вселенський Патріарх отримав більшу можливість розпочати на Всеправославному Соборі процедуру надання православній церкві в Україні автокефалії», — Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ
16 червня, 2016 - 19:16
ФОТО REUTERS

«Ура! 245 голосів — за! Сьогодні, в перший день Всеправославного Собору, Верховна Рада звернулася до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням дарувати автокефалію Українській православній церкві», — це реакція народного депутата Сергія Висоцького у «Фейсбуці» на прийняття в четвер відповідної постанови.

Це дуже важливе рішення Верховної Ради — історичний крок, який збільшує шанси на отримання Української помісної церкви. Тиждень тому в «Дні» якраз вийшов матеріал на цю тему із заголовком на першій шпальті — «Патріарх Варфоломій: шанс залишитися в історії» (№ 101-102 за 10 червня 2016 р.).

Попри величезний супротив Російської православної церкви, яка робить все, аби єдиної і самостійної церкви в Україні не було, а також підриває право Константинопольського патріархату бути лідером православного світу, українське православ’я і Патріарх Варфоломій мають свої завдання. Але для цього потрібні великі зусилля: українському православ’ю — для того, щоб об’єднатися і посилити позиції української церкви, Константинопольському патріархату — відновити історичну справедливість і продемонструвати реальну силу у відносинах з РПЦ.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Звичайно, у стосунках між українськими православними церквами — єдності немає, однак рішення парламенту звернутися до Вселенського Патріарха — дуже сильний і правильний крок. Проте далі —  потрібна паралельна велика духовна, культурна і освітня робота. Отже, Верховна Рада звертається до Вселенського Патріарха з проханням:

•  визнати нечинним акт 1686 р. як такий, що був прийнятий з порушенням священних канонів Православної церкви (цим актом Москва вивела Київський патріархат з-під юрисдикції Константинополя. — Авт.);

•  взяти активну участь у подоланні наслідків церковного розділення шляхом скликання під егідою Вселенського Патріархату Всеукраїнського об’єднавчого Собору, який би вирішив усі суперечливі питання та об’єднав Українське православ’я;

•  заради блага Православної церкви в Україні та цілісності українського народу видати Томос про автокефалію Православної церкви в Україні, на основі якого вона могла посісти належне місце у родині Помісних Православних церков».

Зі свого боку, Варфоломій також проявив рішучість. Хоч від участі у Всеправославному Соборі (16—27 червня) відмовилися Антиохійська, Болгарська, Грузинська, а головне — Російська (найбільша) церкви, Вселенський патріарх заявив напередодні, що історична зустріч лідерів церкви — перший за більш ніж тисячоліття Всеправославний Собор на Криті — все одно відбудеться. До речі, в останній момент передумали серби, які спочатку відмовилися брати участь в Соборі, але в останній момент вирішили, що Сербська православна церква таки буде представлена на Криті.

Учасники Собору, який готувався понад півстоліття, повинні обговорити на Криті шість тем: відносин Православної Церкви з іншим християнським світом, про піст, шлюб, церковну місію у сучасному світі, опіка над православними у діаспорі, способи проголошення автономії Православних Церков. Окремо передбачалося ще прийняти послання Собору.

    Значення звернення українського парламенту до Вселенського Патріарху і чи наважиться Варфоломій підняти «українське питання» на Всеправославному Соборі, коментує релігієзнавець, народний депутат і співавтор згаданої постанови парламенту Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ: 

— Йдеться про те, що вперше Верховна Рада України робить звернення до Вселенського Патріарха першого престолу у православному світі з проханням надати повну самостійність православній церкві в Україні. Це звернення знайшло велику підтримку в парламенті, проти одноголосно виступив тільки «Опозиційний блок». Я думаю, що це звернення абсолютно на часі, адже про що б зараз не говорили, то так чи інакше все сходиться на Україні і в спробах зриву Всеправославного Собору, де «українське питання» відіграє дуже важливу роль.

Мої очікування полягають в тому, що Вселенський Патріарх отримає можливість розпочати процедуру надання православній церкві в Україні автокефалії. Очевидно, що це буде складна, можливо тривала процедура, але її потрібно починати, і починати в конструктивному ключі. Я сподіваюся, що Патріарх Варфоломій все-таки піде на цей крок, хоча він перебуватиме під колосальним тиском. Очевидно, що робитиметься все, щоб зірвати такі намагання. Навіть зараз, коли ми готували це звернення, воно отримало великий спротив в певних колах, зокрема, дуже нервово та різко відреагували в Московському патріархаті. Тобто Московська патріархія і далі йде по битому шляху... виходить керівництво Російської Федерації повинно і має втручатися в релігійні справи, а українській владі, парламенту в цьому праві відмовляють.

Якщо вести мову про автокефалію, то йдеться про православну церкву в Україні, тобто не тільки про УПЦ КП, хоча у зверненні Верховної Ради відзначається старання і зусилля Київського патріархату для унезалежнення православної церкви в Україні. Ми знаємо також, що в УПЦ, яка знаходиться в єдності з Московським патріархатом, є дуже широкі кола, які виступають за незалежність цієї церкви, і яким дуже важко пояснити як можна сьогодні відспівувати полеглого воїна в бою з російським агресором, а наступного дня підносити ім’я Московського патріархату за літургію. Механізми і формати визнання автокефалії православної церкви в Україні можуть бути різні, але залишимо поки їх на розсуд Вселенського Патріарха. Головне, щоб цей процес розпочався, і всі зацікавлені сторони взяли в ньому участь.

Звичайно, ми не плескаємо в долоні від того, що РПЦ не буре участь в Всеправославному Соборі, хоча відсутність чотирьох церков — це проблема для повноти православ’я, тому що за півстоліття чи навіть більше з канону великого собору зникли дуже важливі теми, які потребували соборного обговорення. По суті, залишалося тільки продемонструвати єдність православ’я, але на це деякі православні церкви не спромоглися.    

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: