Суспільство, яке рівність ставить вище свободи, не отримає ні того, ні іншого.
Мілтон Фрідман, американський економіст, лауреат Нобелівської премії

Чи працюватиме Нацбанк «агентом зростання»?

Це залежатиме від того, хто його очолить, переконані в експертному середовищі
30 квітня, 2017 - 11:29
Фото Руслана КАНЮКИ, "День"

В Україні розпочалися неофіційні змагання за посаду головного банкіра країни. І не дивно: 10 травня дедлайн для Валерії Гонтарєвої. Якщо Президент Петро Порошенко підпише її заяву, далі все піде по процедурі: звіт і голосування у парламенті й… відставка. Якщо ж її (Гонтарєву) проситимуть залишитися (такий поворот також не можна виключити), то «прошена» (вибачте за каламбур) Порошенком, а  отже підтримана ним голова НБУ може виставити свої умови… і добиватися, скажімо, ще більшої незалежності для центробанку. Але то вже буде інша історія…

 

ПЕРШИЙ ПІШОВ…

Поки що Україна лише на етапі висування кандидатур, або, що також добре вписується в процес – на етапі відмови від відповідних претензій. Щоправда, досі, а точніше ще два місяці тому, цим відзначився лише екс-прем`єр Арсеній Яценюк. А наприкінці минулого тижня його заяву повторив заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Іванчук.

«Його (Яценюка) позиція в тому, що керівником Нацбанку повинен бути не політик, а фахівець. Він із політики йти не збирається», – сказав депутат. Однак, не факт, що, маючи такий як у нього рейтинг, тверезий і самокритичний  політик, яким, на нашу думку, був і залишається пан Яценюк, не змінить свого рішення. Тим більше, що, виходячи з точки зору Президента, така людина в кріслі голови НБУ мала б зміцнити коаліцію і цим звільнити її від примари дострокових парламентських виборів, що буде вигідно обом коаліційним партіям.

В один день з Іванчуком відносно претендента на банківський престол висловився Європейський банк реконструкції та розвитку. Звичайно, ця установа, так само, як МВФ, має певні підстави для того, щоб обирати наших очільників. Дехто в країні взагалі вважає, що їх нам, як і тисячу років тому, треба повністю замінити на чужинців.

Тим не менше, хоча б задля пристойності, можна було трохи зачекати з даною порадою… Хоча кандидатура, взагалі-то, і не погана. Це - голова правління Райффайзен банку Аваль Володимир Лавренчук. Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи й Кавказу Франсіс Маліж у коментарі для агентства Reuters, дипломатично заявив про підтримку Лавренчука.., якщо підтвердиться інформація про його можливе призначення на посаду голови НБУ.

Додамо, що Лавренчука підтримує і Яценюк і навіть називає його "гарним хлопцем". Мав би виступити за нього і «День», бо ж отримує в його банку зарплату. Але ж є ще й інші кандидати, яких треба глибоко вивчати й розбиратися… Певні шанси мають голова правління «Укрексімбанку» Олександр Гриценко (кажуть, родич Президента), власник ТАСкомбанку Сергій Тігіпко, голова ради Національної асоціації банків України й старший радник Альфа-банку (Україна) Роман Шпек.

 

РОЗДУМИ  «БАНКІВСЬКОГО КЛУБУ»

Але про жодного з названих та інших кандидатів не йшлося на засіданні Банківського клубу в Інституті економіки й прогнозування НАНУ. Натомість тут багато разів цитувалася думка  Гонтарєвої, якою вона обґрунтувала свою відставку: «Реформи зроблені, можна йти». При цьому члени клубу наголошували, що на обговорення виносяться не персоналії і не їхні досягнення чи прорахунки, а те, що буде далі з грошово-кредитною політикою, якою вона має стати.

Член Ради Нацбанку Василь Фурман проголосив здавалось би аксіоматичну дефініцію: «Банки мають стати агентами економічного зростання». А заступник директора інституту, колишній заступник директора департаменту НБУ Сергій Кораблін, ніби в продовження цього вислову, зокрема, запитує: «Що у нас усі ці роки робить «Укрексімбанк», як підтримує експорт-імпорт, які дає преференції? Весь кредитний портфель банківської системи зосереджений у торгівлі, у кредитах сировинним галузям - не на будівництві, а на операціях з  нерухомістю, тобто спекуляціях. І це 2/3 кредитів, наданих банківською системою. Звичайно, ми повинні вести мову про незалежність Нацбанку, але без взаємодії Верховної Ради, бізнесу і НБУ ми від краю прірви не відійдемо. Чи потрібна НБУ незалежність задля самої незалежності?»

Слід визнати, що приблизно така ж схема домінувала у виступах більшості інших учасників клубу: в них досить часто і гостро звучала критика банківської системи та НБУ, незадоволення грошово-кредитною політикою, а  на завершення одна дві пропозиції. Підхід до майбутнього зробив хіба що экс-директор генерального економічного департаменту НБУ Ігор Шумило, який запропонував, щоб інститути та громадські організації почали висувати Президенту свої пропозиції щодо нового голови Нацбанку і таким чином започатковували суспільне обговорення як кандидатів, так і їхніх програм.

 

ПРЕЗИДЕНТ ПОВЕРТАЄТЬСЯ… І СТАЄ БАНКІРОМ

Начебто відгукнувшись на цей заклик, президент України і екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко (без найменших натяків на можливість повернення до НБУ) виклав членам клубу досить ґрунтовну комплексну програму заходів, за допомогою якої, схоже, можна було б відновити довіру до банківської системи  України, а відтак за допомогою кредитування підняти реальну економіку та добробут громадян.

У конспективному викладі банківська реформа від Ющенка звучить так. Почати треба з легалізації вивезеного капіталу, легалізації того, що є в офшорах. «Ми з вами, - говорить, звертаючись до банкірів у залі, Віктор Андрійович, - не КГБ, не СБУ, не прокуратура. Ми не даємо оцінку природі тих грошей. Та якщо вони й далі не працюватимуть не на нашу економіку, нам буде уже погано».  

Посилаючись на досвід багатьох інших країн, які мали такі ж проблеми і позбавилися їх, він нагадує що це було зроблено шляхом легалізації, амністії та проведення нульового декларування не лише для депутатів та інших представників еліти, а для всього населення.

«З цього має починається довіра, - переконує Ющенко, - Я громадянин і хочу чесно працювати з своєю державою. Я бізнес і теж хочу чесно працювати. Ми зобов`язані це зробити. А  ні, то будемо не здатні на великі досягнення. І жодних кримінальних переслідувань. У декларацію має потрапляти лише те, що знаходиться на банківських рахунках». «І якщо ми таким чином хоча б на 20% легалізуємо тіньову економіку, то позбавимо наш державний бюджет дефіциту в 77 мільярдів гривень… Так ми отримаємо кошти для підтримки експорту та секторів економіки, які можуть забезпечити динамічний прорив… і переходимо, по суті, на бездефіцитний бюджет через детінізацію, тобто освітлення суспільних відносин. Далі ми отримаємо ефект від повернення вкладників наших банків – мінімум 30-35 мільярдів».

Банківська спільнота, пропонує Ющенко, повинна сформувати нову економічну політику (НЕП) з виходом на повернення стабільності грошей, стабільності цін. На базі цього буде здійснюватися підтримка економіки. Такий план має зацікавити політиків та уряд, для якого це - єдиний спосіб мати «красиву ефективну політику»,  наголошує третій президент. НЕП, за його словами, це стабільність грошей і цін.

 

ОСТАННЯ КРАПКА… ПОПЕРЕДУ

Звичайно, такі пропозиції та наміри не всім до вподоби. Це, мабуть, врахували й організатори дискусії. Ющенко не ставив у ній останню крапку. Після нього слово, мабуть, не випадково, надали одному з наближених до Гонтарєвої фінансистів, головному аналітику компанії ICU Олександру Вальчишину. Прибічник посткейнсіанців, як він себе характеризує, не вдаючись до відвертої полеміки, усе ж не підтримав пропонованого Ющенком курсу на стабільність. «Стабільність дестабілізує», - впевнений аналітик. Чи не його Гонтарєва у розмові з Президентом Порошенком рекомендувала призначити наступним головою НБУ?

Про це ми дізнаємось найближчим часом. А от голова парламентського комітету з банківської справи Микола Довбенко, здається, сприйняв як критичну, так і позитивну програму, викладену Ющенком. У заключному слові голова  комітету зазначив, що у Гонтарєвої було досить своєрідне розуміння незалежності банківської системи, яке характеризувалося небажанням комунікувати та чути іншу думку. Тож народний депутат підтримав і розвинув пропозицію Шумила зробити процес призначення нового голови НБУ відкритим і прозорим, вказавши, що інакше буде важко повернути довіру до банківської системи.

А «День» запитав у Ющенка, чи розуміє він, що ніхто інший не погодиться реалізовувати його програму? «Так», - не роздумуючи відповів він. «Тож ви погодитеся, якщо отримаєте пропозицію очолити НБУ?» - продовжив «День». Президент явно вагався: «Розумієте, у цій роботі багато факторів. Потрібна всебічна підтримка Президента, уряду, Верховної Ради. Чи вона буде і чи буде достатньою, не знаю». Але останнє слово, яке він сказав «Дню» свідчило, що надія у нього залишається. «Подивимось…», - сказав «Дню» на прощання Віктор Ющенко. Тож можна стверджувати, що ми ще почуємо про його НЕП.

І не варто дивуватися, що він нехтує відомою з давніх часів істиною про те, що не можна вдруге увійти в ту саму воду. Усе ж, мабуть, можна, якщо мати для того достатньо досвіду та знань, розуму й мужності.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments