У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Чи працюватиме Нацбанк «агентом зростання»?

Це залежатиме від того, хто його очолить, переконані в експертному середовищі
30 квітня, 2017 - 11:29
Фото Руслана КАНЮКИ, "День"

В Україні розпочалися неофіційні змагання за посаду головного банкіра країни. І не дивно: 10 травня дедлайн для Валерії Гонтарєвої. Якщо Президент Петро Порошенко підпише її заяву, далі все піде по процедурі: звіт і голосування у парламенті й… відставка. Якщо ж її (Гонтарєву) проситимуть залишитися (такий поворот також не можна виключити), то «прошена» (вибачте за каламбур) Порошенком, а  отже підтримана ним голова НБУ може виставити свої умови… і добиватися, скажімо, ще більшої незалежності для центробанку. Але то вже буде інша історія…

 

ПЕРШИЙ ПІШОВ…

Поки що Україна лише на етапі висування кандидатур, або, що також добре вписується в процес – на етапі відмови від відповідних претензій. Щоправда, досі, а точніше ще два місяці тому, цим відзначився лише екс-прем`єр Арсеній Яценюк. А наприкінці минулого тижня його заяву повторив заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Іванчук.

«Його (Яценюка) позиція в тому, що керівником Нацбанку повинен бути не політик, а фахівець. Він із політики йти не збирається», – сказав депутат. Однак, не факт, що, маючи такий як у нього рейтинг, тверезий і самокритичний  політик, яким, на нашу думку, був і залишається пан Яценюк, не змінить свого рішення. Тим більше, що, виходячи з точки зору Президента, така людина в кріслі голови НБУ мала б зміцнити коаліцію і цим звільнити її від примари дострокових парламентських виборів, що буде вигідно обом коаліційним партіям.

В один день з Іванчуком відносно претендента на банківський престол висловився Європейський банк реконструкції та розвитку. Звичайно, ця установа, так само, як МВФ, має певні підстави для того, щоб обирати наших очільників. Дехто в країні взагалі вважає, що їх нам, як і тисячу років тому, треба повністю замінити на чужинців.

Тим не менше, хоча б задля пристойності, можна було трохи зачекати з даною порадою… Хоча кандидатура, взагалі-то, і не погана. Це - голова правління Райффайзен банку Аваль Володимир Лавренчук. Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи й Кавказу Франсіс Маліж у коментарі для агентства Reuters, дипломатично заявив про підтримку Лавренчука.., якщо підтвердиться інформація про його можливе призначення на посаду голови НБУ.

Додамо, що Лавренчука підтримує і Яценюк і навіть називає його "гарним хлопцем". Мав би виступити за нього і «День», бо ж отримує в його банку зарплату. Але ж є ще й інші кандидати, яких треба глибоко вивчати й розбиратися… Певні шанси мають голова правління «Укрексімбанку» Олександр Гриценко (кажуть, родич Президента), власник ТАСкомбанку Сергій Тігіпко, голова ради Національної асоціації банків України й старший радник Альфа-банку (Україна) Роман Шпек.

 

РОЗДУМИ  «БАНКІВСЬКОГО КЛУБУ»

Але про жодного з названих та інших кандидатів не йшлося на засіданні Банківського клубу в Інституті економіки й прогнозування НАНУ. Натомість тут багато разів цитувалася думка  Гонтарєвої, якою вона обґрунтувала свою відставку: «Реформи зроблені, можна йти». При цьому члени клубу наголошували, що на обговорення виносяться не персоналії і не їхні досягнення чи прорахунки, а те, що буде далі з грошово-кредитною політикою, якою вона має стати.

Член Ради Нацбанку Василь Фурман проголосив здавалось би аксіоматичну дефініцію: «Банки мають стати агентами економічного зростання». А заступник директора інституту, колишній заступник директора департаменту НБУ Сергій Кораблін, ніби в продовження цього вислову, зокрема, запитує: «Що у нас усі ці роки робить «Укрексімбанк», як підтримує експорт-імпорт, які дає преференції? Весь кредитний портфель банківської системи зосереджений у торгівлі, у кредитах сировинним галузям - не на будівництві, а на операціях з  нерухомістю, тобто спекуляціях. І це 2/3 кредитів, наданих банківською системою. Звичайно, ми повинні вести мову про незалежність Нацбанку, але без взаємодії Верховної Ради, бізнесу і НБУ ми від краю прірви не відійдемо. Чи потрібна НБУ незалежність задля самої незалежності?»

Слід визнати, що приблизно така ж схема домінувала у виступах більшості інших учасників клубу: в них досить часто і гостро звучала критика банківської системи та НБУ, незадоволення грошово-кредитною політикою, а  на завершення одна дві пропозиції. Підхід до майбутнього зробив хіба що экс-директор генерального економічного департаменту НБУ Ігор Шумило, який запропонував, щоб інститути та громадські організації почали висувати Президенту свої пропозиції щодо нового голови Нацбанку і таким чином започатковували суспільне обговорення як кандидатів, так і їхніх програм.

 

ПРЕЗИДЕНТ ПОВЕРТАЄТЬСЯ… І СТАЄ БАНКІРОМ

Начебто відгукнувшись на цей заклик, президент України і екс-голова Нацбанку Віктор Ющенко (без найменших натяків на можливість повернення до НБУ) виклав членам клубу досить ґрунтовну комплексну програму заходів, за допомогою якої, схоже, можна було б відновити довіру до банківської системи  України, а відтак за допомогою кредитування підняти реальну економіку та добробут громадян.

У конспективному викладі банківська реформа від Ющенка звучить так. Почати треба з легалізації вивезеного капіталу, легалізації того, що є в офшорах. «Ми з вами, - говорить, звертаючись до банкірів у залі, Віктор Андрійович, - не КГБ, не СБУ, не прокуратура. Ми не даємо оцінку природі тих грошей. Та якщо вони й далі не працюватимуть не на нашу економіку, нам буде уже погано».  

Посилаючись на досвід багатьох інших країн, які мали такі ж проблеми і позбавилися їх, він нагадує що це було зроблено шляхом легалізації, амністії та проведення нульового декларування не лише для депутатів та інших представників еліти, а для всього населення.

«З цього має починається довіра, - переконує Ющенко, - Я громадянин і хочу чесно працювати з своєю державою. Я бізнес і теж хочу чесно працювати. Ми зобов`язані це зробити. А  ні, то будемо не здатні на великі досягнення. І жодних кримінальних переслідувань. У декларацію має потрапляти лише те, що знаходиться на банківських рахунках». «І якщо ми таким чином хоча б на 20% легалізуємо тіньову економіку, то позбавимо наш державний бюджет дефіциту в 77 мільярдів гривень… Так ми отримаємо кошти для підтримки експорту та секторів економіки, які можуть забезпечити динамічний прорив… і переходимо, по суті, на бездефіцитний бюджет через детінізацію, тобто освітлення суспільних відносин. Далі ми отримаємо ефект від повернення вкладників наших банків – мінімум 30-35 мільярдів».

Банківська спільнота, пропонує Ющенко, повинна сформувати нову економічну політику (НЕП) з виходом на повернення стабільності грошей, стабільності цін. На базі цього буде здійснюватися підтримка економіки. Такий план має зацікавити політиків та уряд, для якого це - єдиний спосіб мати «красиву ефективну політику»,  наголошує третій президент. НЕП, за його словами, це стабільність грошей і цін.

 

ОСТАННЯ КРАПКА… ПОПЕРЕДУ

Звичайно, такі пропозиції та наміри не всім до вподоби. Це, мабуть, врахували й організатори дискусії. Ющенко не ставив у ній останню крапку. Після нього слово, мабуть, не випадково, надали одному з наближених до Гонтарєвої фінансистів, головному аналітику компанії ICU Олександру Вальчишину. Прибічник посткейнсіанців, як він себе характеризує, не вдаючись до відвертої полеміки, усе ж не підтримав пропонованого Ющенком курсу на стабільність. «Стабільність дестабілізує», - впевнений аналітик. Чи не його Гонтарєва у розмові з Президентом Порошенком рекомендувала призначити наступним головою НБУ?

Про це ми дізнаємось найближчим часом. А от голова парламентського комітету з банківської справи Микола Довбенко, здається, сприйняв як критичну, так і позитивну програму, викладену Ющенком. У заключному слові голова  комітету зазначив, що у Гонтарєвої було досить своєрідне розуміння незалежності банківської системи, яке характеризувалося небажанням комунікувати та чути іншу думку. Тож народний депутат підтримав і розвинув пропозицію Шумила зробити процес призначення нового голови НБУ відкритим і прозорим, вказавши, що інакше буде важко повернути довіру до банківської системи.

А «День» запитав у Ющенка, чи розуміє він, що ніхто інший не погодиться реалізовувати його програму? «Так», - не роздумуючи відповів він. «Тож ви погодитеся, якщо отримаєте пропозицію очолити НБУ?» - продовжив «День». Президент явно вагався: «Розумієте, у цій роботі багато факторів. Потрібна всебічна підтримка Президента, уряду, Верховної Ради. Чи вона буде і чи буде достатньою, не знаю». Але останнє слово, яке він сказав «Дню» свідчило, що надія у нього залишається. «Подивимось…», - сказав «Дню» на прощання Віктор Ющенко. Тож можна стверджувати, що ми ще почуємо про його НЕП.

І не варто дивуватися, що він нехтує відомою з давніх часів істиною про те, що не можна вдруге увійти в ту саму воду. Усе ж, мабуть, можна, якщо мати для того достатньо досвіду та знань, розуму й мужності.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments