Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців
Євген Коновалець, український військово-політичний діяч, організатор ОУН

Економіка України: що попереду?

Цифри, які не потребують коментарів
8 жовтня, 2015 - 10:31
ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"

Займаючись питаннями боргів та їх реструктуризації, уряд фактично перестав займатися своїм ключовим завданням — розвитком економіки. Військовий конфлікт на території України, анексія Криму є об’єктивними причинами погіршення економічної ситуації в країні, отже, підсумки 2014 року ми мали прийняти такими, які вони є. Але проблема полягає в тому, що 2015 року ситуація не змінюється на краще, а навпаки — відбувається поглиблення падіння, шокові девальваційні та інфляційні сплески, зубожіння населення та банкрутство підприємств, банків та держави в цілому.

Постає питання — чи це не є аргументами «банкрутства» та професійної неспроможності самої урядової команди.

Нижче — лише факти...

Попри низьку статистичну базу 2014 року, за підсумком І півріччя 2015 році ВВП скоротився ще на 15,8% (проти зменшення на 3% у І півріччі 2014 року). 

Зниження ділової активності відповідним чином позначилось і на рівні життя населення. Так, за нашими оцінками ВВП на душу населення скоротився з 3,4 тис. дол. США за 12 місяців із червня 2013 по червень 2014 року та до 1,9 тис. дол. США за 12 місяців із червня 2014 по червень 2015 року. Довідково. За даними Світового Банку 2014 року ВВП на душу населення у Судані становив 1,9 тис. дол. США, Нікарагуа — 2 тис. дол. США.

Погіршення динаміки ключового макроекономічного індикатора, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності, відбувалося в умовах погіршення виробничої активності в усіх без виключення головних агрегованих видах економічної діяльності.

Так, промисловість опинилася у прірві широкомасштабної кризи та скорочення виробництва, яке у розрахунку місяць до відповідного місяця попереднього року спостерігається вже протягом 34 місяців поспіль (із серпня 2012 року).

У січні — серпні 2015 року обсяги промисловості зменшились — на 18% (у січні-серпні 2014 року — на 7%). Виробництво споживчих товарів короткострокового використання скоротилось на 12,5%, товарів проміжного споживання — 13,7%, енергії — 25,1%, споживчих товарів тривалого використання — 24,1%, інвестиційних товарів — 22%. Тобто немає жодної групи промислових товарів, так само як і жодної галузі промисловості, яка нарощувала б виробництво або хоча б не скорочувало його порівняно з уже зафіксованим падінням минулого року.

Для довідки: за підсумком січня — серпня 2015 року обсяги виробництва у добувній промисловості і розробленні кар’єрів скоротилися на 20,9%,  переробній промисловості — на 17,4% та  постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — на 14,5%.

Крім того, вітчизняний промисловий комплекс поступово втрачає свій потенціал. Відсутність у звітних державних статистичних спостереженнях даних щодо промисловості окремих видів діяльності (або продукції) свідчить про повне знищення даних сфер або про наявність лише одного виробника в країні. Прикладом цього є автомобільна галузь, де залишився на разі лише один виробник — ПАТ «АвтоКрАЗ», що виробляє мізерні обсяги продукції порівняно з роками підйому та розвитку даної галузі (у серпні 2015 р. зупинилося виробництво на всіх чотирьох підприємствах з виробництва легкових автомобілів та на чотирьох із п’яти з виробництва вантажних автомобілів).

Для довідки: повна зупинка виробництва легкових автомобілів спостерігалася лише у кризовому 2009 році. Якщо у січні — серпні минулого, як вважалося — найгіршого року для економіки, було вироблено 23 тис. автомобілів, то у січні — серпні поточного року лише 2,9 тис. штук. Найбільше автомобілів було вироблено 2008 року — 402 тис. штук.

Про поступову втрату виробничого потенціалу окремих галузей вітчизняної промисловості також свідчить втрата позицій вітчизняних виробників у світовому середовищі. Якщо у попередніх роках Україна посідала місце в ТОП-10 найбільших світових виробників сталі (2013 року — 8-9 місце), то вже за вісім місяців 2015 року Україна посунулася на 12-те місце.

У сільському господарстві за підсумком січня — серпня 2015 року спостерігалося падіння обсягів виробництва до 5,8% («плюс» 6,3% у січні — серпні 2014 року). Обсяги виробництва зменшились, як у рослинництві («мінус» 6,4% проти зростання на 7,5% у січні — серпні 2014 року) так і у тваринництві («мінус» 5% проти зростання на 2,9% у січні — серпні 2014 року).

Ключовими загальними факторами, які вплинули на формування негативних показників були: як об’єктивні — закриття низки сільськогосподарських підприємств та складні умови проведення польових робіт у Донецькій та Луганській обл., так і економічні чинники, які лише погіршуються — збільшення затратності виробництва продукції, звуження платоспроможного попиту населення.

У січні — серпні 2015 року через інвестиційну непривабливість економіки та значний дефіцит фінансових ресурсів у суб’єктів господарювання, індекс будівельної продукції, який є індикатором інвестиційної активності в економіці, продемонстрував найбільше падіння серед ключових ВЕД — на 24,6% (проти «мінус» 14,6 % у січні — серпні 2014 року).

У січні — серпні 2015 року всі сегменти транспорту продовжували демонструвати негативну динаміку, особливо пасажирський транспорт через низький попит населення, збільшення вартості проїзду всіма видами транспорту.

Для довідки: у січні — серпні 2015 року перевезення вантажів скоротилося на 16,2% («мінус» 3,9% у січні — серпні 2014 року), вантажообіг — на 12,2% («мінус» 3,7% у січні — серпні 2014 року), перевезення пасажирів — на 13,0%) «мінус» 5,0% у січні — серпні 2014 року), пасажирооборот — на 9,8% («мінус» 11,5% у січні — серпні 2014 року).

Крім того, попри вигідне географічне розташування, Україна абсолютно не використовує власні конкурентні переваги, з одного боку, через недосконалу та корумповану тарифну систему, складні адміністративні процедури, з другого — зростання ризикованості транзиту територією України. Зважаючи на це, транзитні перевезення демонструють негативну динаміку (2014 року зменшилися до 102 млн тонн, у той час як 2005 року обсяг транзиту вантажів усіма видами транспорту становив 205,6 млн тонн).

Оборот роздрібної торгівлі у січні — серпні 2015 року скоротився до 23,1% («мінус» 4% у січні — серпні 2014 року), що зумовлено низьким платоспроможним попитом домогосподарств в умовах реалізованої урядом політики у соціальній сфері. Такого падіння у роздрібній торгівлі не спостерігалося навіть у кризовому 2009-му році і в останнє було зафіксовано лише на початку 90-х років минулого століття.

Водночас, зменшення частки вітчизняної продукції у структурі роздрібної торгівлі продовольчою продукцією свідчить про те, що вітчизняні товаровиробники абсолютно не скористалися перевагами значної девальвації гривні, а також дією додаткового імпортного збору, що було впроваджено саме для покращення стану платіжного балансу та зменшення обсягів імпорту.

Критична ситуації у виробничому комплексі в поєднанні із падінням обсягів зовнішньоекономічної діяльності зумовили поглиблення падіння оптового товарообороту до 14,1% (проти «мінус» 13,8% у січні — серпні 2014 року).

У січні — серпні 2015 року скорочення реальної (з урахуванням інфляції) середньомісячної заробітної плати становило 23,2 % на тлі скорочення на 3,1% у січні — серпні минулого року. Такого значного та довготривалого падіння незалежна Україна не знає за усі роки статистичних спостережень у даній сфері. Навіть у кризовому 2009-му році при падіння ВВП на 14,8% середньомісячна заробітна плата реально скоротилася лише на 9,2%.

Динаміка заробітної плати у січні — серпні 2015 року формувалась в умовах відсутності підвищення мінімальної заробітної плати впродовж майже двох років. В останнє найтриваліший період замороження мінімальної заробітної плати становив — 2 роки та 3 місяці та був відзначений 1993 року, в інші роки показник у середньому переглядався тричі на рік.

Зазначені процеси в економіці на тлі прийняття та реалізації непродуманих рішень сформували значні панічні настрої економічних агентів та призвели до значного знецінення гривні, посилення доларизації економіки і втрати міжнародних резервів.

Для довідки: рівень доларизації економіки на 01.09.2015 року становив 33,2%, що є вищим, ніж на аналогічну дату 2009 та 2008 років (32,4% та 23,4% відповідно).

Попри зростання впродовж останніх місяців міжнародних резервів до 12,6 млрд дол. США (станом на 01.09.2015 року), вони є значно нижчими, ніж на аналогічну дату 2009 та 2008 років — 28,9 млрд дол. США та 38 млрд дол. США відповідно. Необхідно нагадати, що навіть зазначене зростання резервів НБУ відбулося виключно за рахунок траншів від МВФ, які необхідно буде повертати.

Знецінення національної грошової одиниці запустило ланцюговий механізм погіршення динаміки за іншими ключовими показниками фінансового сектору, починаючи із зростання вартості імпортованої сировини (зокрема й сировини для подальшої промислової обробки), посилення боргового навантаження на економіку в результаті переоцінки вартості зобов’язань та закінчуючи знеціненням вартості активів суб’єктів господарювання.

Про значні потрясіння у банківській системі свідчить скорочення кількості працюючих банків. Так, станом на 01.08.2015 в Україні працюють 137 банків, що на 23,9% менше, ніж на початок 2014 року, при одночасному зниженні частки іноземного капіталу у статутному капіталі банків до 30,9% з 34%.

На тлі зростання вартості тарифної складової та збільшення ціни імпортних товарів збільшився індекс споживчих цін — на 49,6%.

У той же час, зростання собівартості виробництва внаслідок девальвації гривні та ускладнення виробничого процесу на деяких підприємствах сходу України, навіть, в умовах низхідної динаміки на світових товарних ринках привело до зростання рівня індексу цін виробників на 40,4%. Це і не дало по суті скористатись девальваційними перевагами, адже вітчизняне виробництво є суттєво імпортозалежним — частка імпорту в проміжному споживанні промисловості становить близько 42%.

Це зайвий раз підтверджує, що, на жаль, при ухваленні рішень відповідальні особи уряду та НБУ не зважають на їх можливі економічні та соціальні наслідки. Радше за все, рішення ухвалюють без належного експертного обговорення і відповідних розрахунків або під впливом чинників поза межею економічної доцільності та державних інтересів.

Так, НБУ прийняв найлегше рішення — запровадив ще більш жорстку монетарну політику. Як і передбачали експерти, введені НБУ жорсткі адміністративні обмеження були сприйняті суб’єктами господарювання, як керівництво до переходу в нелегальний сектор економіки, що відповідно простимулювало збільшення тіньових фінансових операцій у країні.

Крім іншого, «унікальність» сьогоднішньої економічної ситуації також полягає у безпрецедентно високому рівні боргового навантаження на економіку та відтоком іноземного капіталу з країни.

Зокрема, співвідношення зовнішнього боргу до ВВП у січні — червні 2015 року становило 121,5%, що є значно вищим, ніж показник кризових 2008 — 2009 років — 2008 року валовий зовнішній борг становив 54% ВВП, 2009 року — 85,1%.

Зазначена динаміка супроводжується постійним переглядом міжнародними кредитними агентствами у бік зниження кредитних рейтингів України, які не спостерігалися щонайменше з 2000 року. Так, 24 березня 2015 року міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service знизило суверенний рейтинг України до «Ca» із «Caa3», 27 серпня 2015 року агентство Fitch Ratings понизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента в іноземній валюті до рівня «C» із «CC», а агентство Standard & Poor’s 25 вересня 2015 року понизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України в іноземній валюті до рівня «SD» з «СС».

Отже, здійснивши наш аналіз, ми можемо констатувати, що постійні декларації урядовців щодо досягнення економікою найнижчої точки та скорого виходу на траєкторію економічного зростання (яке нам обіцяють уже майже рік), лише ще більше посилюють недовіру людей до дій уряду та, що є найгіршим, зневіру суспільства як у власне майбутнє, так і у перспективи країни.

Не потрібно бути відомим експертом, щоб зрозуміти, що навіть очікуване у найближчі місяці зростання окремих показників буде зумовлене виключно статистичним ефектом та тим, що економіці 42-х міліонної країни вже фактично немає куди падати. На жаль, заслуги уряду в цьому абсолютно жодної не буде.

Богдан ДАНИЛИШИН, академік НАН України, професор Національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
Газета: 
Рубрика: