Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Фермер – із Майбутнього

COVID-19 спонукав до народження нових трендів одразу на кількох напрямах аграрної сфери
8 грудня, 2020 - 18:41
ШАЛЕНИМ ПОПИТОМ СЕРЕД ГОРОДЯН КОРИСТУЮТЬСЯ ДЕСЕРТНІ ГАРБУЗИ СОРТІВ UG-205F1, БАТТЕРНАТ, МУСКАТ ДЕ ПРОВАНС, ЦІНА НА ЯКІ СТРИБАЄ ВІД 3—6 ГРН/КГ У ГРУДНІ — ДО 15—20 ГРН/КГ ПІД ЧАС ВЕЛИКОДНЬОГО ПОСТУ. ПІСЛЯ ТОГО, ЯК КРАЇНОЮ ПРОЛЕТІЛИ ЧУТКИ ПРО ТЕ, ЩО ТАКІ ГРИБИ ЕКЗОТИ, ЯК ГЛИВА ТА ШИЇТАКЕ ЗАПОБІГАЮТЬ ПОШИРЕННЮ COVID-19 І НАВІТЬ ЛІКУЮТЬ ВІД НЬОГО, ЇХ СТАЛИ ПРОСТО ВИМІТАТИ ІЗ ПОЛИЦЬ СУПЕРМАРКЕТІВ / ФОТО ОЛЕГА НИЧА

Світ швидкоплинний і непередбачуваний. Тренди експортні, логістичні, кадрові, продуктові, технологічні, маркетингові, екологічні та інші, як кулі свистять сьогодні біля скронь підприємців, і зокрема аграрних, роздаючи, комусь успіх, а комусь — забуття. Бізнес на Заході вже давно живе під гаслом: «Спіймай свій тренд або ж помри», для цього створюються потужні команди «тренд сетерів», які мають винюхувати основні ринкові тенденції, зазираючи в мізки, душі і навіть шлунки споживачів. А потім компанії налаштовують під знайдені віяння вітрила свого бізнесу.

УСІ ХОЧУТЬ ЖИТИ ВІЧНО

Тренди можна не лише ловити, а й формувати, а іноді вони падають просто на голову, спричинені такими глобальними форс-мажорними обставинами як COVID-19. Отже, три варіанти, лови, формуй, реагуй. Другий із них розвинений не менше, ніж перший, бо наздогнати і навіть випередити тренд можна лише тоді, коли його сам придумаєш. А тому ферми інформаційних ботів стали створюватися не лише в політичній, а й споживчій сфері, періодично вони здіймають хвилі недовіри до старих традиційних продуктів і, навпаки, стимулюють зацікавлення новими, нібито чистішими, моральнішими, демократичнішими. Відбувається гра на найчутливіших струнах споживачів: прагненні міцного здоров’я, довголіття та злагоди з природою.

Зрештою, немає значення, яким було походження веганського, вегетаріанського чи органічного рухів, штучним чи еволюційним, важливо те, що вони набувають усе більшого розмаху. Кажуть, що в США почали банкрутувати великі молочні компанії, бо їх споживачі стали переходити на соєве, рисове та кокосове молоко, суттєво зменшується ринок м’ясних виробів, бо з ними стали успішно конкурувати продукти зі штучного і так званого рослинного м’яса. Це тренд, якого панічно бояться виробники традиційних харчів, і за який вхопилися підприємці, що вміють вчасно прогинатися під мінливий ринок.

Зважаючи на те, що людина споживає лише близько 10% рослинних продуктів, придатних для харчування, ті ж самі шукачі або творці споживчих тенденцій витягують на полиці раніше нікому не відомі овочі, фрукти, злаки. Серія експертних думок про надзвичайну користь цих продуктів у ЗМІ... і тренд сформовано. Публіка охоче клює на ці принади, навіть якщо вони дорогі. Всім хочеться жити вічно або ж довго.

І слід сказати український агробізнес, особливо дрібний та середній, орієнтуючись на закордонного споживача, протягом останніх 20 років суттєво оновив асортимент своєї продукції. В ньому з’явилися волоський горіх, фундук, шипшина, батат, гарбуз, сочевиця, лохина, аспарагус, хурма, азиміна, зизифус, капуста савойська, брюссельська, броколі, сорго, нут, квасоля, льон, коноплі, гриби-екзоти та багато чого іншого. Цей список постійно змінюється, оскільки за деякими позиціями періодично відбувається перевиробництво, відтак виробники стрімголов кидаються в іншу нішу, переповнюють її, історія повторюється, а тому експерти на конференціях постійно наголошують: координуйте свою роботу в межах галузевих асоціацій.

Вибагливий західний споживач став вередливим не лише щодо продуктового асортименту, а і його походження. Йдеться навіть не про відповідність вимогам HACCP чи іншим стандартам, які відстежують безпечність виробництва продукту від грядки до столу, а про соціальне середовище, в якому він створений. У США з’явився мегатренд під назвою «соціальна відповідальність». Маркети, які торгують здоровою їжею, закуповують продукцію лише в соціально відповідальних постачальників. Менеджери маркетів, особливо в Канаді, запитують, скільки жінок задіяно в керівних органах підприємства? Віддається перевага жіночим бізнесам, на противагу чоловічим, тобто відбувається позитивна дискримінація. Інформація про бізнес має бути максимально відкритою: хто власники, походження капіталу, платня найманих працівників, благодійність тощо. Цей тренд стали активно пропагувати зірки Голлівуда та інші топи, які при найпершій нагоді заявляють, що вони скуповуються лише в соціально відповідальних постачальників, які працюють із малими фермерами, які дотримуються високих екологічних стандартів та реінвестують свої кошти в підвищення якості продукту. Всі ці вимоги прописані в закупівельних політиках великих компаній. Якщо твоє виробництво йде врозріз із нею, пролітаєш, як фанера над Парижем.

РЕВОЛЮЦІЯ НА ПРОДУКТОВОМУ ТРОНІ

COVID-19 спонукав до народження нових трендів одразу на кількох напрямах аграрної сфери: споживчому, маркетинговому, організаційному, інноваційному. Корона робить своєрідну революцію на споживчому ринку. З одних брендів знімає золоту корону, іншим вдягає. Споживач став виключати зі свого раціону продукти, які знижують стійкість його імунітету. Серед них консервовані соки, солодкі напої, продукти з вмістом цукру, хлібобулочні вироби, червоне м’ясо, соняшникову, кукурудзяну, соєву олію та інші, та замінюють їх фруктами, овочами, зеленню, морепродуктами. Звісно, йдеться про тих, кому така дієта по кишені, бо переважна більшість українців, як і раніше, харчуються, як попало.

У зв’язку зі змінами в раціонах харчування та перебоями в міжнародній логістиці загорілося світло в кінці тунелю для українського тепличного бізнесу, розвиток якого останніми роками гальмувався відсутністю надійних каналів збуту. Але для прориву на внутрішній і зовнішній ринки треба трішки попрацювати над товарною привабливістю продукції: сформувати велику партію, сертифікувати, охолодити, упакувати, доставити споживачеві. Кілька років тому підприємець Андрій Чорний із Кам’янка-Дніпровського району Запорізької області за підтримки канадського проєкту UHBDP заснував тепличну платформу «Агрокоін», на якій приймає огірки, томати, перець від навколишніх тепличників, сортує, охолоджує, упаковує їх та відправляє в супермаркети і навіть на експорт. У результаті десятки дрібних тепличників, які торгували своєю продукцією на базарах та автозупинках, прорвалися на новий маркетинговий рівень. До речі, приклад «Агрокоіна» стосується всіх, без винятку, продовольчих ніш, в яких товчуться наші городники, садівники та ягідники. Об’єднані громади, які сьогодні набирають сили, мали б зрозуміти, що подібні кластери, хаби чи кооперативи можуть стати рушіями розвитку сільських територій. Але треба закласти в місцеві бюджети фінансування програм підтримки таких об’єднань.

Гарна перспектива найближчим часом чекає на гарбузовий бізнес. Цей продукт став гордо ходити не лише по городу, а й по супермаркетах. Шаленим попитом серед городян користуються десертні гарбузи сортів UG-205F1, Баттернат, Мускат де Прованс, ціна на які стрибає від 3—6 грн/кг у грудні — до 15—20 грн/кг під час Великоднього Посту. Після того, як країною пролетіли чутки про те, що такі гриби екзоти, як глива та шиїтаке зменшують поширення COVID-19 і навіть лікують від нього, їх стали просто вимітати з полиць супермаркетів. Цей продукт більшість виробників вирощують у покинутих або пристосованих приміщеннях, чи підвалах на кількох сотках.

Оскільки головним загальнолюдським трендом став захист життя та здоров’я, то слід чекати, що назустріч йому почне рухатися тренд виробництва високоякісних та безпечних ліків. Попит на лікарські трави сягнув сьогодні фантастичних значень. Отже, для особистих селянських господарств відкривається ще одна прибуткова ніша. Замість картоплі, кукурудзи та соняшнику можна вирощувати перцеву м’ятe, мелісу лікарську, ехінацею пурпурову, ромашку лікарську, чебрець, арніку горну, календулу, шафран та інші трави.

Експерти передбачають настання ери розквіту органічного виробництва. Чиста продукція є сьогодні лідером продаж у європейських та заокеанських супермаркетах. В Україні впродовж останнього десятиліття з’явилося чимало підприємців, які набили на своїх лобах багато органічних гуль, шукаючи рентабельний продукт, запроваджуючи технологію, сертифікуючись, шукаючи нові ринки. Наприклад, компанія «Агротрейд» сертифікувала близько 2,5 тис. га для виробництва нішевих продуктів. Але попри високоякісну доробку, правильне упакування, відповідну сертифікацію, українська органічна продукція з великими труднощами пробивається на ринок ЄС. Щоб протиснути її на полиці тамтешніх супермаркетів доводиться максимально дисконтувати ціну. «Дійшли висновку, що Європа — далеко не головний наш покупець. Тому запустили сертифікацію органіки для ринків Канади і США. Адже вихід на ці ринки набагато простіший, тим паче, якщо продукція сертифікована для ЄС», — розповідає директорка з фінансової та операційної діяльності групи компаній «Агротрейд» Олена ВОРОНА. Отже, ще один експортний тренд — орієнтація органіки на заокеанські ринки.

ПІЦА НА ДРОНІ

Ще до COVID-19 реалізація харчів та інші аграрні сервіси невпинно рухалися у віртуальну площину. Проте з 2020 новий вимір став займати все більше й більше простору. Обсяги доставки їжі в містах України збільшилися вдвічі-втричі, асортимент продуктів, які почали рухатися від складів до дверей споживачів за одним кліком чи дзвінком розширився в десятки разів. Це вже не лише піца, суші чи бургери, а буквально все. Впродовж наступних двох-трьох років тренд рухомої їжі лише зміцниться, цілком можливо, що до цього процесу в найрозвинутіших у інноваційному сенсі країнах будуть залучені роботи, дрони чи ще якісь логістичні засоби, які навіть уявити важко.

Аграрна спільнота завжди була сильною своїми практичними та інтелектуальними івентами: днями поля, конференціями, семінарами. Розгубленість, спричинена карантинними обмеженнями, тривала недовго. Всі заходи перейшли в онлайн-формат, їх стало більше, від події до події поліпшується методика подачі матеріалу, впроваджуються активні прийоми спілкування. Наприклад, з 11 по 15 листопада 2020 року в Італії тривала чергова виставка EIMA International, яка з допомогою спеціальної цифрової онлайн-платформи EIMA Digital Preview-2020 провела комплексний демонстраційний показ і віртуальний огляд сільськогосподарської техніки. В заході взяли участь близько 1600 компаній-експонентів із 37 країн. Крім цього, EIMA Digital Preview-2020 дала змогу провести низку інших заходів ділової програми: семінарів, практичних занять, і навіть конкурс інноваційних технічних новинок сезону 2020/21.

Попри це, аграрії нудьгують за масовими заходами, а тому за найменшого послаблення тренд живого спілкування поверне собі попередню силу, хоча й новий, віртуальний не здасть позицій. Але цілком очевидно, що в аграрній сфері ні за яких обставин не буде локдауну, позаяк віртуальними та дистанційними засобами не відремонтуєш трактор, не підживиш озимину, не посієш, не збереш, не змелеш і не спечеш. Бо учасників локдауну треба годувати. 

Олександр КАРПЕНКО
Газета: 
Рубрика: