Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

«Феррарi»... з токсичним причепом

Глава Приватбанку йде, але каже, що вірить у його майбутнє
6 липня, 2017 - 17:20
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Банківський сектор, що слугує в усіх країнах якорем, а часом і мотором економіки, в Україні дедалі більше нагадує гальмо. Немов прокинувшись від тривалого сну й почавши раптово, але дуже продуктивно працювати, Рада Нацбанку України на вчорашньому засіданні оцінила в 38% ВВП втрати економіки країни внаслідок кризи банківського сектора в 2014—2016 роках. «Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектора вже досягли 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати під час фінансово-економічної кризи 2008—2009 рр., — зазначають члени Ради у звіті, оприлюдненому на веб-сайті центробанку, — тоді як загальні втрати економіки від кризи наразі становлять 38% ВВП».

У звіті наголошується, що в частині фіскальних витрат майже 5% ВВП держава спрямувала на поповнення капіталу Приватбанку. Причому вони зростуть до 7% після рішення уряду про докапіталізацію цього банку ще на 38,5 мільярда гривень. Рада вказує, що втрати економіки від банківської кризи в цілому складаються з вкладів у неплатоспроможних банках, що перевищують гарантовану суму. Загальний обсяг таких коштів становить 16% ВВП відповідних років. Рада явно кидає камені в город Валерії Гонтаревої, яка все ще числиться главою НБУ, й зазначає, що проведене центробанком «очищення» банківської системи відбувалося без оголошення чіткої програми реформування банківського сектора. «Це зумовило значну невизначеність в діяльності банківського й реального секторів, а також населення», — зазначається в документі.

РОБОТА З ПРОБЛЕМНИМ ПОРТФЕЛЕМ БУДЕ ПРОДОВЖЕНА: ЩОДО КОЖНОГО КРЕДИТУ, ЩОДО КОЖНОГО КЛІЄНТА У НАС Є СВОЯ ТАКТИКА І СТРАТЕГІЯ, ЖОДЕН КРЕДИТ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ БЕЗ УВАГИ. ЗА ЙОГО СЛОВАМИ, ПРОВОДЯТЬСЯ Й ВНУТРІШНІ СЛУЖБОВІ РОЗСЛІДУВАННЯ — ВЖЕ ПОРУШЕНО ДЕВ’ЯТЬ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ, І ЦЯ РОБОТА ТРИВАТИМЕ. ВІН ТАКОЖ ПОВІДОМИВ, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ДОМОВЛЕНОСТІ З МВФ МІЖНАРОДНІ КОНСУЛЬТАНТИ БАНКУ ВЕДУТЬ ПЕРЕГОВОРИ З КОЛИШНІМИ АКЦІОНЕРАМИ, ЩОБ ДОМОВИТИСЯ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ВИВЕДЕНИХ ІЗ БАНКУ КОШТІВ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Автори звіту вважають, що країні слід чекати пожвавлення кредитування реального сектора.  Але фокусування банків на інвестуванні в державні цінні папери призводить до зниження кредитного потенціалу банківської системи. «В умовах зростаючого попиту на кредитні кошти це може призвести до витіснення регульованого кредитного ринку нерегульованим, що за своєю природою є джерелом фінансових криз», — констатується в документі.

Рада НБУ фіксує недостатню роботу правління НБУ для забезпечення нагляду за діяльністю націоналізованого наприкінці 2016 року Приватбанку. «Запізнілі дії правління Національного банку не сприяли вживанню своєчасних заходів для стабілізації ситуації та мінімізації фінансових втрат», — говориться у рішенні ради НБУ від 4 липня. І це вже удар не лише по Гонтаревій, а й по нинішньому керівництву Приватбанку.

Рада також зауважує, що в результаті націоналізації Приватбанку частка держави в банківському секторі України перевищила половину цього сектора, зокрема у чистих активах — 56%, у депозитах населення — 62%. «Переважаюча частка держави в банківському сегменті зараз є одним з основних системних ризиків фінансової системи України», — наголошують у Раді й закликають уряд і правління Нацбанку до швидкого оновлення стратегії реформування держбанків, що має лягти в основу їхніх нових бізнес-моделей.

Цей цінний, хоча й істотно запізнілий заклик, який, мабуть, є предметом компромісу між двома протиборчими фракціями Ради НБУ, в першу чергу стосується діяльності Приватбанку, що є сьогодні своєрідним дзеркалом усієї банківської системи країни. Але Рада, на жаль, не помічає, що оновлювати потрібно, причому не відкладаючи в довгу шухляду, не лише моделі, а й практично «вакантне» на сьогодні керівництво як центробанку, так і «Привату».

Того ж «Дня», коли Рада НБУ обговорювала й приймала частково наведені вище рішення й заклики, глава Приватбанку Олександр Шлапак, який уже подав у відставку, але ще працює, вийшов на свою підсумкову прес-конференцію з двома важливими посилами. Один з них розповідає про страшні речі, що коїлися  в цій найбільшій корпоративній кредитно-фінансовій установі країни, інший — про те, що вона, і з цим теж важко не погодитися, залишається дорогоцінним  надбанням країни, яке слід берегти і плекати.

Почнемо з першого. За словами Шлапака, колишнє керівництво банку видало майже 200 мільярдів гривень  або 79% кредитного портфеля як кредити зв’язаним особам. «223 клієнти на загальну суму 198,4 мільярда гривень», —  уточнює банкір і дає детальні  характеристики різних  груп позичальників,  виділяючи спільні для них риси. Більша частина позичальників — це новостворені компанії з негативним фінансовим становищем, говорить він.  Усі ці кредити видані їм не на ринкових умовах. У банку немає під ці кредити реальних застав. Більше того, з банку, за словами Шлапака, практично виведені обіги операційних компаній, які реально обслуговували гроші колишніх акціонерів. Нагадаємо, що в результаті звернення Шлапака до правоохоронних органів Генпрокуратура, НАБУ і САП почали розслідування й заарештували ліквідне майно кредиторів, що є зв’язаними особами.

І все ж таки Шлапак переконаний, що у  очолюваного ним поки банку світле майбутнє. За його словами, надходження першого траншу коштів у межах докапіталізації  (22,5 мільярда гривень)  очікується протягом кількох днів. Другий транш, за його словами, відповідно до домовленості з Мінфіном, надійде ближче до кінця осені. «Приватбанк до цього часу спробує сам повернути істотну частину коштів або сформувати страхові резерви за рахунок прибутку, який отримає, щоб максимально скоротити суму траншу», — запевнив Шлапак.

«Щойно отримаємо ці кошти, — продовжував він, — доформуємо наші резерви до 174 мільярдів гривень (це 91,5%  необхідних). Плюс до цього 6,7 мільярда відправимо на покриття кредитного ризику під токсичні (за методологією НБУ) активи. У результаті загальне покриття резервами кредитного портфеля становитиме 95%. Тобто портфель буде повністю зарезервований і надалі не тиснутиме на капітал банку».

Шлапак запевняє, що робота з проблемним портфелем буде продовжена: щодо кожного кредиту, щодо кожного клієнта у нас є своя тактика і стратегія, жоден кредит не залишиться без уваги. За його словами, проводяться й внутрішні службові розслідування — вже порушено дев’ять кримінальних справ, і ця робота триватиме. Він також повідомив, що відповідно до домовленості з МВФ міжнародні консультанти банку ведуть переговори з колишніми акціонерами, щоб домовитися про повернення виведених із банку коштів.

І тут саме час поговорити про, так би мовити, «світлу»  частину Приватбанку, яку Шлапак образно назвав нашим всенародним надбанням. Він використав і ще один образ: розповів, що з моменту приходу до Приватбанку сприймав цю установу як «Феррарі», до якого причепили віз з проблемними активами. Ними йому насамперед довелося займатися. «Не хочу, але вимушений, — говорить Шлапак, відповідаючи критикам, що докоряли йому в небажанні возитися з токсичним портфелем. — Щоденні відтоки з банку були величезними, і це треба було зупинити. 17,3 мільярда гривень — це кошти, які ми залучили від наших клієнтів, як фізичних, так і юридичних осіб. Я щиро їм дякую за проявлену мудрість і витримку. До банку прийшло  також безліч нових клієнтів. І з 1 січня цього року ми вже повернули Нацбанку 5,3 мільярда гривень рефінансування. Залишилося ще близько 12 мільярдів. Це дорогий для нас ресурс (ставка близько 20%), і ми рано чи пізно ці кошти повернемо».

«Приватбанк сьогодні, — зробив досить несподівану заяву  Шлапак, — це найліквідніший банк України. Покриття кешем (готівкою) зобов’язань Приватбанку перед фізичними і юридичними особами становить 68%. На ранок сьогоднішнього дня у нас на рахунках 30 мільярдів гривень. І всі кошти (168 мільярдів гривень), надані банку (під час рефінансування), також містяться на рахунках банку, ніхто їх нікуди не дівав і не віддав вкладникам, що піддалися паніці. Буде на балансі банку й та докапіталізація, яку ми найближчим часом отримаємо. А ми, нагадаю, з 19 грудня 2016 року віддали НБУ 30,3 мільярда гривень, монетизировав коштовні папери на 27 мільярдів».

«Усі розмови, що отримані нами кошти тиснутимуть на інфляцію, на курс гривні, — запевнив банкір громадян країни, — від лукавого. Не тиснутиме й очікуваний транш у 38 мільярдів. Отримавши його, банк матиме показник адекватності капіталу вище 10% і зможе працювати у звичайному правовому полі». «Банк виконує свій бюджет і виконає його до кінця року», — упевнений Шлапак. Він перераховує цифри, з яких випливає, що Приватбанк — однозначний лідер ринку. 38% усієї депозитної маси міститься у Приваті і у нього 70% кредитних карт країни.  Особливий предмет гордості Приватбанку — це мобільний банкінг «Приват-24». Це найкращий мобільний банкінг в Європі, стверджує Шлапак. А хіба не свідчить про стійкість «Привату» й те, що його анітрохи не похитнули хакерські атаки, які завдали суттєвої шкоди й решті банківської системи, й системі державного управління країною? І хоч би що казав у мінорній частині свого монологу Шлапак, було таке відчуття, що йому насправді зовсім не хочеться  розлучатися з цією установою. Чому ж він йде?

Одна з можливих версій полягає в тому, що банківський досвід, з одного боку, і аполітичність, а точніше навіть політична незалежність — з другого, роблять  Шлапака, на думку багатьох експертів, абсолютно прохідним, з погляду національних інтересів, кандидатом на посаду голови Нацбанку. Але «День» поставив йому відповідне запитання й отримав однозначно негативну відповідь. «А чому? — допитувався «День». «От сходимо якось на каву, і я розповім», — відповідає.  «Добре, а коли?» — потискаючи руку банкірові, дотискував «День». «Щойно закінчимо з усім цим», — не дуже певно уточнив Шлапак.

Тим часом уже 20 липня наглядова рада банку повинна розглянути заяву про відставку і, швидше за все,  її задовольнить. Саме про це подумав «День», спостерігаючи, як неспішно йшов повз Золоті ворота з піджаком на одному плечі, мабуть, утомлений від безлічі проблем і настирливих запитань глава найбільшого в країні банку. Вже не на «Феррарі» й не на «Мерсі» мчався, а повільно  йшов пішки. Здалека його можна було  прийняти за звичайного клієнта, що здав свої гроші на депозит. Йому було про що подумати: Рада НБУ тільки-но оприлюднила свої висновки й заклики. А може, Шлапак просто не хоче працювати з такою радою або з кимось іще, вище?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments