Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Готують реванш?

У конфлікті між «ArcelorMittal Кривий Ріг» і трудовим колективом може перемогти третя сила
20 грудня, 2012 - 12:29

Через сім років після тріумфальної реприватизації і повторного продажу урядом Юлії Тимошенко Криворізького металургійного комбінату (Дніпропетровська обл.) у середу в Києві було озвучено вимогу ще раз змінити власника. Щоправда, тепер «позивачем» у цій справі виступає колектив підприємства. Йому загрожує чергове скорочення. Профспілкова організація «ArcelorMittal Кривий Ріг» за підтримки Профспілки металургів і гірників України (ПМГУ) заявила, що в разі збереження планів адміністрації з вивільнення працівників продовжить боротьбу з такою політикою аж до реприватизації підприємства і зміни власника. «Нам би хотілося, щоб це був український власник», — зазначив голова НПМГ Володимир Казаченко, згадавши про аналогічний випадок із Запорізьким алюмінієвим комбінатом (ЗАлК), який за позовом Генпрокуратури було повернено державі.

За словами профспілкового лідера підприємства Юрія Бобченка, адміністрація комбінату проігнорувала вимоги трудового колективу щодо скасування наказів про скорочення і не надала профкому інформацію про структуру витрат у собівартості продукції. Така інформація, за його словами, необхідна для того, щоб вивчити реальні витрати підприємства на виробництво продукції і зрозуміти, за якою ціною купується, зокрема й у підприємств групи «ArcelorMittal», основна сировина. Після цього профспілки мають намір оцінити, чи є скорочення працівників необхідним заходом. Але адміністрація не розкриває карт. Схоже, їй є що приховувати...

У відповідь на її дії та бездіяльність профспілки загрожують розпочати трудовий конфлікт із власником підприємства. «Ми за соціальний діалог, але є межа, коли можна погоджуватися з власником. Якщо є у «Лакшмі Міттала» інстинкт самозбереження, він повинен замислитись», — погрожує Казаченко і зазначає, що колектив комбінату може розраховувати на підтримку всіх профільних профспілок СНД. Соціальна напруженість у Кривому Розі виникла не вчора. У цього конфлікту вже є своя історія.

Нагадаємо, що 30 листопада відбулась профспілкова конференція ПАТ «ArcelorMittal Кривий Ріг». У її постанові до адміністрації підприємства було висунуто низку вимог із вказівкою термінів їх виконання. Зокрема, конференція вимагає до 10 грудня 2012 року скасувати накази про приведення штатної чисельності до фактичної як такі, що суперечать колективному договору і законодавству України, і накази про реорганізацію структурних підрозділів, прийняті без узгодження з профкомом. Робітники виступали за те, щоб укомплектувати штат підприємства відповідно до науково обґрунтованих нормативів, а також не допускати зниження зарплат. Вони просили адміністрацію представити програму їх підвищення, що передбачено інвестиційними зобов’язаннями власника. 4 грудня було проведено акцію протесту, в якій узяли участь близько п’яти тисяч осіб.

Профком також звернуся з відкритим листом до Президента, прем’єр-міністра, спікера парламенту, голови Фонду держмайна, генпрокурора, голови Дніпропетровської облдержадміністрації, мера Кривого Рогу. Прокуратура Дніпропетровської області після вивчення спущеного їй з верхів листа направила його до Територіальної державної інспекції праці в Дніпропетровській області і до регіонального відділення Фонду держмайна України в Дніпропетровській області для розгляду за компетенцією. Проте представники прокуратури вже кілька днів, реагуючи на заяву профкому, і самі проводять перевірку підприємства.

Але керівництво «ArcelorMittal Кривий Ріг» — не новачок у таких питаннях. У відповідь на профспілкові демарші воно заявило, що скорочення на підприємстві є вимушеною мірою і торкнуться лише 1% працівників. Адміністрація визнає право профспілкової організації підприємства на публічне висловлювання своєї точки зору, але посилається на статтю 64 Господарського кодексу України, що надала підприємству право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розклад.

Адміністрація переконана, що продовжує діяти в правовому полі, не порушуючи норм праці для працівників і вимоги КЗпП України. Вона також підкреслює, що в умовах структурної кризи в металургійній галузі необхідно добиватися зниження витрат і, передусім, шляхом скорочення витрат матеріалів і зменшення цін на них, оптимізації ремонтних робіт. Проте цих заходів недостатньо. Підприємству, на думку його адміністрації, не вдасться уникнути часткових скорочень, щоб забезпечити, зокрема, соціальний захист і стабільні виплати заробітної плати співробітникам. При цьому людям обіцяють, що процес скорочення буде прозорим, пройде в тісній взаємодії з профспілковим комітетом, із дотриманням усіх норм законодавства, а також соціальних гарантій, які існують на підприємстві. Зокрема, працівникам, чиї посади потраплять під скорочення, запропонують переведення на інше місце роботи в «ArcelorMittal Кривий Ріг». Невже нашим сталеварам запропонують переселитися до Європи або, можливо, до Індії?

Колективу також запропоновано програму добровільного звільнення працівників, яка передбачає виплату компенсаційного пакету певним категоріям фахівців при звільненні з підприємства за власним бажанням. У зверненні до співробітників підприємства генеральний директор «ArcelorMittal Кривий Ріг» Артем Поляков зазначав, що, «незважаючи на складність економічної ситуації, розглядається можливість запуску додаткового етапу програми добровільного звільнення в грудні цього року». «Як альтернатива розпочатій процедурі вивільнення ця програма добровільного звільнення дасть можливість працівникам, які потрапляють під дію наказів із вивільнення, звільнитися за власним бажанням, отримати неабияку грошову компенсацію і почуватися при цьому захищеними на період пошуку нової роботи», — роз’яснює генеральний директор і називає «ArcelorMittal Кривий Ріг» соціально відповідальним підприємством.

Однак заслухаймо ще раз аргументи іншої сторони. За словами Бобченка, у жовтні «ArcelorMittal Кривий Ріг» працював із рентабельністю, дещо меншою за 0,5%, проте в цілому від початку року рентабельність становить 3,27%. «Це не така вже й низька рентабельність», — говорить Бобченко і нагадує, що раніше вона сягала 78%. Мабуть, на зміну цього показника сильно вплинуло зниження світових цін на метал. Однак проведена керівництвом «ArcelorMittal Кривий Ріг» оптимізація трудових ресурсів не може не вражати. За даними профкому, на момент продажу нинішньому власнику 2005 року штатна чисельність працівників «Криворіжсталі» становила майже 58 тисяч осіб. На 1 жовтня 2012 року залишилося трохи більше 32 тисяч».

«Нам стало відомо про плани адміністрації щодо доведення чисельності працівників 2017 року до 12600 осіб», — зазначається у зверненні профспілкової конференції. Профспілкові активісти зауважують, що це може призвести до порушення правил охорони праці, хронічних переробітків, систематичної роботи у вихідні та святкові дні. «Люди доведені до відчаю і звільняються, навіть не дочекавшись одержання грошових компенсацій. На тлі підвищення інтенсивності праці здійснюються спроби зниження заробітної плати шляхом скасування положень про додаткове преміювання і доплати за виконання додаткового обсягу робіт. Якщо до приходу «ефективного» власника підвищення тарифів і окладів на підприємстві становило за рік 25—30%, то 2012 року — 12,55%, та й то тільки у зв’язку з підвищенням законодавчо встановленого прожиткового мінімуму і Галузевою угодою», — говориться в названому на початку матеріалу документі.

Як бачимо, справи «ArcelorMittal Кривий Ріг» ідуть, незважаючи на кризу, не так уже й погано. У січні-жовтні 2012 року підприємство наростило виробництво готового прокату на 14,1% порівняно з аналогічним періодом 2011 року, повідомляється в прес-релізі компанії. За десять місяців випуск сталі зріс на 14,8%, чавуну — на 17,3%. Середня зарплата в жовтні перевищила 5,1 тисячі гривень (у жовтні 2011 року — 4445 гривень). Яким було зростання продуктивності праці, не повідомляється, але, якщо врахувати великі успіхи у скороченні персоналу (чотири хвилі добровільних заяв про звільнення), то легко припустити, що цей показник просто зашкалює, дозволяючи підвищити конкурентоспроможність і добре почуватися навіть на кризовому ринку. Звідки ж береться така низька рентабельність? Думається, перевіряючим органам слід дослухатися до вимог профспілки і проаналізувати цінову політику під час закупівлі сировини, та й відпускні ціни для зовнішнього ринку. Не буде зайвим також перевірити фінансові потоки підприємства. Чи не закінчують вони свій шлях десь в офшорних зонах?

Але є й третя точка зору. Відповідаючи на запитання про можливість ще однієї реприватизації «Криворіжсталі», екс-голова Фонду держмайна України Олександр Бондар сказав «Дню»: «Теоретично можлива, а практично — ні. Тому що треба буде повертати власнику 24 мільярди гривень, а ніхто стільки, а тим більше — дорожче за цей об’єкт не заплатить. І державі доведеться витрачати такі величезні гроші з бюджету. На мою думку, це все потуги структур СКМ (компанії «Систем Капітал Менеджмент». — Авт.), які не хочуть заспокоюватись і, як і раніше, мріють повернути собі цей об’єкт. І конфлікт із трудовим колективом спровоковано саме цими силами».

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: