Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Картель чи мінімізація податків

Який гріх страшніший для ринку?
14 грудня, 00:00
«ЖИВА РИБА» / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА

Державна влада, яку постійно звинувачують у невмінні відрегулювати ринки, схоже, дещо перестаралася, надмірно врегулювавши ринок імпортних рибопродуктів. Більш того, у понеділок країна дізналася, що протокол про співпрацю між Державною митною службою та учасниками ринку імпортних рибопродуктів є проявом корупції та спробою монополізувати ринок.

Здавалося б, тут усе прозоро. Учасники ринку добровільно зобов’язалися боротися з заниженням митної вартості товару. Тобто тепер, в’їжджаючи до України, кожен із підписантів заявлятиме вартість рибопродуктів, виходячи з рівнів їхньої вартості, визначених у доповненні до згаданого протоколу. Якщо ж хтось намагатиметься ввезти рибу до країни за більш низькими цінами, то Державна митна служба залучатиме учасників протоколу як експертів для визначення реальних цін.

Але, як говорив класик, гладко було на папері. «Ми отримуємо групу людей, яка шляхом близькості до влади говоритиме, за якою ціною купуватиметься та чи інша продукція», — вважають експерти. На їхню думку, цей документ суперечить Конституції та українському законодавству, що регламентує регуляторну політику. Відповідно з’являються підприємці, права яких порушено згаданим меморандумом.

Однак, як заявляє голова Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності Кабміну Лариса Татаринцева, ініціатором укладання цієї угоди була Асоціація імпортерів рибної продукції. За її інформацією, це був взаємовигідний обмін між державою та бізнесом: митниця отримала доступ до первинної документації підприємців, а підприємці, забезпечивши собі за допомогою Ради різні поступки та преференції, розсекретили всі ціни і пообіцяли не ввозити «дешеву» рибу. Як заявила Татаринцева, подібний меморандум — міжнародна вимога, яка зобов’язує митниці вступати до таких союзів і підписувати меморандуми з об’єднаннями підприємців, які хочуть працювати чесно, виплачуючи гроші прямо до бюджету, а не роздаючи їх у вигляді хабарів.

Проблема лише в тому, що при цьому порушується право на чесну конкуренцію. Адже компанії, які підписали протокол, отримали право визначати ціни на ринку рибної продукції, тим самим «штовхаючи в тінь» усіх інших його учасників. Як заявила директор СПД «Сетник» Наталія Петрушова, оскільки їхня компанія протокол не підписала, то її примусили розмитнювати на 20% дорожче, а після відмови просто затримали на кордоні, де машина з продукцією на 100 тисяч доларів знаходиться практично місяць. Щоб відстояти свої права, компанія звернулася до Генеральної прокуратури та Антимонопольного комітету. Петрушова заявляє, що в тіні ризикує опинитися до 60% ринку, оскільки підприємці просто бояться, що у них віднімуть картки акредитації на право займатися імпортом. А свою позицію (відмова від підписання меморандуму) вона аргументує тим, що не може «декларувати ціни, за якими люди купують. Це відбирає у людини право вести чесну гру».

Одним із наслідків гри, яку веде держава, опоненти митної служби назвали підвищення вартості риби на споживчому ринку. Невже держава свідомо підіграє інфляції? Але в Раді з питань зовнішньоекономічної діяльності обіцяють щомісяця зв’язуватися з країнами, звідки Україна возить рибу, і моніторити реальну вартість риби. Тоді не буде ні обвинувачень у картельній змові, ні в мінімізації митних зборів.

До Антимонопольного комітету України надійшло звернення, розгляд якого може розкрити новітню тіньову корупційну схему монополізації ринку рибопродукції.

Тим часом в Антимонопольному комітеті сьогодні знаходиться заява приватного підприємця Михайла Сетника — імпортера рибопродукції. Він просить захистити його бізнес від монопольної змови Кабміну, Держмитниці та групи підприємств — учасників ринку імпортних рибопродуктів.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати