Проблема демократії не в тому, чи потрібна людям свобода, а в тому, якою мірою вони здатні нею користуватися.
Алексіс де Токвіль, французький державний діяч, історик, суспільствознавець

«Пане Азаров, ваші доручення не виконують»

Бізнес: Ринок оцінювальних послуг монополізовано 12 компаніями, створеними однією особою за однаковими «лекалами»
13 вересня, 2012 - 00:00
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Розрекламований намір запровадити податок на розкіш, на жаль, призвів не до загострення конкуренції на ринку оцінки майнових прав і, зокрема, послуг з обов’язкової податкової оцінки, а до загрози його монополізації. У результаті серед відповідної спільноти загострилися протестні настрої. Учора в Києві відкрився другий надзвичайний з’їзд оцінювачів України, а перед його початком делегати з усіх регіонів зібралися зі своїми гаслами під Кабміном. Серед них і такий: «Пане Азаров, ваші доручення не виконуються».

Як пояснив «Дню» голова Українського товариства оцінювачів і голова оргкомітету надзвичайного з’їзду Олексій Амфітеатров, у червні, на підставі доручення Кабміну, були скасовані накази Фонду держмайна, які регулювали, але при цьому фактично монополізували ринок оцінки при продажу квартир і домоволодінь фізичними особами. У результаті, за словами голови оргкомітету з’їзду, ринок був монополізований всього лише 12 компаніями, створеними під певну схему. «Азаров скасував цей наказ, — повторює Амфітеатрів, — і дав розпорядження розібратися». Але насправді апарат Кабміну продовжив рух у колишньому руслі.

«Нині у бюрократичному режимі викривляється внесений урядом до парламенту, але не ухвалений ним законопроект з нашими пропозиціями, — зазначає Амфітеатрів, — Він не пройшов навіть першого читання. Ми бачимо, що він не пройде і у вересні. Про це свідчить хоч би те, що до складу міжвідомчої робочої групи, створеної за вказівкою прем’єра, взагалі не допустили представників товариства оцінювачів. Що робити з оцінкою, вирішують не фахівці, а чиновники міністерств. Це МВС, Держподаткова служба, нотаріат, Мін’юст». Вимоги оцінювачів полягають у тому, щоб до складу робочої групи були включені представники громадських організацій оцінювачів, а головне — підготувати зміни до законодавчих актів, що регулюють процес оцінювання. Це закон про Фонд держмайна, перехідні положення програми приватизації, Податковий кодекс. За словами Амфітеатрова, суть змін має полягати в тому, аби «визначалася не сурогатна оціночна вартість, створена під схему 12 компаній, а нормальна ринкова вартість майна в усіх операціях купівлі-продажу, застави в банку, дарування тощо».

Тим часом на сайті українських оцінювачів можна було знайти ще й твердження про те, що «після виборів оцінка стане «Яцінкою». У прес-релізі Українського товариства оцінювачів наголошувалося, що українські оцінювачі і консультанти зібралися, аби висловити протест проти рейдерського знищення їх професії і спроб монополізувати ринок. Фахівці шукатимуть спосіб протистояти силовому тиску на активних учасників ринку з боку деяких представників влади, зокрема народного депутата Антона Яценка, який «вже не перший рік добивається монополізації ринку з метою наживи», зазначається в документі.

«Після того як прикрили Тендерну палату, — розповів «Дню» учасник протестного пікету директор консалтингової компанії, член оргкомітету з’їзду оцінювачів Віктор Кожевніков, — Яценко звернув свою увагу на ринок оцінки, аби його монополізувати. У ньому він вбачає великий потенціал для себе. Адже кожна людина так чи інакше може бути пов’язана з оцінкою під час своєї господарської діяльності, бізнесу чи просто в житті».

«І ось Фонд майна визначає, — розповідає Кожевніков, — що оціночною діяльністю, тобто передпродажною оцінкою нерухомого майна і земельних ділянок, в Україні можуть займатися лише 12 компаній (з філіями в регіонах), розташованих у Києві і, хоч як це дивно, зареєстрованих за однією адресою і керованих практично одними й тими ж людьми. У них навіть контактний телефон був спільний. Після активного втручання громадськості цю схему Кабмін ліквідував. Але не минуло й трьох місяців, як з’явилася нова, цього разу ширша. На відміну від попередньої схеми, вона спрямована ще й на автотранспорт, що розширює коло осіб, які можуть бути фактично пограбовані. Лише у липні, коли почала діяти перша зі схем, ціни на оцінку зросли приблизно вдесятеро. Раніше, наприклад, оцінка квартири в обласному центрі коштувала 300 гривень, а в райцентрах — по 200—250, на чому, звісно, не розбагатієш, тому що замовлень дуже мало. А після монополізації вартість оцінки квартири зросла. Вона починалася з 1200 гривень, а вартість оцінки звичайної сільської хати з ділянкою землі — з 3000 тисяч. І це при тому, що ця хатина коштує всього лише 10—15 тисяч гривень. До того ж пропозиція значно випереджає попит. А коли покупця нарешті знайдено, то нотаріус направляє до певної фірми, яка є монополістом на ринку. Їй інколи доводилося платити до 20% продажної вартості. У столиці вартість оцінки нерухомого майна сягнула 4—5 тисяч гривень».

Довідка «Дня». Згідно з Державним реєстром суб’єктів оціночної діяльності ФДМУ, в Україні 3270 відповідних підприємств. Вони забезпечують 9 тисяч робочих місць оцінювачам. Окрім того, в середньому на кожного оцінювача припадає по кілька інших співробітників: директор, бухгалтер, землевпорядник, помічник оцінювача, секретар тощо. Загалом це приблизно 36 тисяч робочих місць. 2011 року на ринку житлової нерухомості було укладено 491,7 тисяч угод. Обсяг ринку за різними даними становив від 233,5 мільйонів до майже 1,5 мільярдів гривень.

Якщо поділити останню суму не на 3270, а на 200, то вийде 123 мільйони гривень на місяць. І якщо додати цю суму до депутатської зарплати, то жити, як то кажуть, можна.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: