Свобода, друже мій, священна, це одна з найбільших цінностей, яку ми повинні врятувати за будь-яку ціну.
Ернесто Сабато, аргентинський письменник, фізик і художник

Пропаганда на експорт: Москва – Берлін, Москва – Париж

Як російські аналітичні центри купують і окуповують Захід
29 листопада, 2018 - 18:55
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Продовження.

Початок читайте у «Дні» №198-199 за 2-3 листопада 2018 р.,

№203-204 за 9-10 листопада 2018 р.,

№208-209 за 16-17 листопада 2018 р.

№213-214 за 23-24 листопада 2018 р.

Кремль має стратегію збільшення присутності своїх ЗМІ та аналітичних центрів у ключових європейських столицях. Коли 2016 року в Берліні було створено Науково-дослідний інститут «Діалог цивілізацій» (DOC-RI), німецькі ЗМІ негайно попередили, що він буде «інструментом гібридної війни Москви» проти Заходу.

ВОЛОДИМИР ЯКУНІН ТА ІНСТИТУТ «ДІАЛОГ ЦИВІЛІЗАЦІЙ» У БЕРЛІНІ

Інститут було засновано Володимиром Якуніним — колишнім генералом КДБ, а потім керівником державної компанії «Російські залізниці». У своїй книжці «Путінська клептократія» американська дослідниця Карен Давіша стверджувала, що Якунін був «сірим кардиналом» в оточенні Путіна з моменту його приходу до влади. 2014 року уряд США запровадив санкції проти Якуніна саме через його статус довіреної особи Путіна. ЄС поки що відмовляється запроваджувати санкції проти Якуніна, що дозволяє йому подорожувати та брати участь у заходах, які проводить DOC-RI.

Два інші співзасновники інституту — колишній генеральний секретар Ради Європи Вальтер Швіммер та професор Петер В. Шульце з Геттінгенського університету ім. Георга-Августа. У 1992—2003 роках доктор Шульце працював директором московського офісу Фонду Фрідріха Еберта — політичного аналітичного центру Соціал-демократичної партії Німеччини, раніше очолюваної Герхардом Шредером — відомим прихильником Путіна. Наглядову раду інституту очолюють троє — колишній президент Чеської Республіки (2003—2013) Вацлав Клаус, колишній федеральний канцлер Австрії (2007—2008) Альфред Гузенбауер та колишня голова Союзу німецької економіки в Росії Андреа фон Кнооп.

Інститут не розкриває своїх жертводавців та заявляє, що пожертви до його фонду в Женеві поєднують «переваги стратегічного довгострокового співробітництва з особливими податковими преференціями», а «внесок може здійснюватися у формі онлайн-платежу, готівки, цінних паперів або нерухомості». ЗМІ повідомляли, що протягом наступних п’яти років Якунін планував виділити на функціонування інституту 25 мільйонів євро.

Ці значні фінансові вливання дозволили Якуніну перетворити DOC-RI на потужну пропагандистську машину. Навіть в умовах санкцій ЄС проти Росії та персональних санкцій Америки проти Якуніна DOC-RI залучив чимало вчених із провідних американських університетів, включно з Колумбійським та Прінстонським. У травні 2018 року сайт ThinkProgress повідомив, що вісім американських учених були офіційно пов’язані з якунінським аналітичним центром. Проте їхні роботодавці в США — американські університети — не знали про відносини цих учених із DOC-RI, а також не мали якоїсь окремої політики щодо співпраці своїх співробітників з особами, проти яких уряд США запровадив санкції. Станом на липень 2018 року DOC-RI мав 24 зовнішніх експерти та 15 членів міжнародної дослідницької групи.

DOC-RI не приховує своїх відносин з Якуніним, тож його міжнародні дослідники не можуть посилатися на незнання того, хто фінансує їхні подорожі на численні міжнародні заходи DOC-RI.

Незважаючи на санкції, багато європейських вчених і політиків все ще бажають «діалогу» з Якуніним та готові до нього. У Родоському форумі-2018, який відбувся 5—6 жовтня 2018 р., взяли участь колишній міністр закордонних справ та віце-канцлер Німеччини (1998—2005) Йошка Фішер. Інститут також активно залучає колишніх посадовців ЄС, у тому числі колишнього європейського комісара з питань розширення (1999—2004) Гюнтера Фергойгена.

Інститут організовує культурні заходи та часто запрошує західних дипломатів на лекції директора московського Центру Карнегі Дмитра Треніна або директора аналітичного центру «Російська рада з міжнародних справ» Андрія Кортунова. Побіжний перегляд твіттер-стрічки DOC-RI підтверджує його відданість прокремлівським наративам. Після презентації Андрія Кортунова 12 квітня 2018 року DOC-RI у «Твіттері» було процитовано його ключові тези про те, що «президентські вибори в Росії не були зманіпульовані. Путін є найпопулярнішим політиком у Росії, і це не зміниться найближчим часом... Санкції та ізоляція від міжнародного співтовариства не повинні бути метою Європи та США».

У Берліні діяльність DOC-RI підтримує Німецько-російський форум, де Якунін є членом опікунської ради.

2018 року Якунін отримав візу, яка дає йому можливість проживання та роботи в Німеччині. Як підкреслив представник DOC-RI, «отримання візи, що дозволяє людині працювати в країні, де знаходиться штаб-квартира її організації, є нормальною робочою процедурою».

ІНСТИТУТ ДЕМОКРАТІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА В ПАРИЖІ

Інститут демократії та співробітництва було засновано 2008 року в Парижі та Нью-Йорку. За словами колишнього голови його американського офіса Андраніка Міграняна, завданням Інституту було «формувати альтернативні погляди на політичні процеси в Росії», «стежити за порушеннями прав людини на Заході» та «експортувати російське розуміння демократії до Європи та США».

Путін пообіцяв розпочати відстежувати порушення прав людини в ЄС ще на саміті Росія — ЄС, який відбувся 2007 року в Португалії, а вже у 2011 році Міністерство закордонних справ Росії видало першу доповідь «Про ситуацію з правами людини у низці держав світу». Путін зазначив, що документ забезпечив «інформаційно-пропагандистський супровід нашої зовнішньополітичної та дипломатичної діяльності».

За даними російської преси, Кремль призначив куратором Інституту Анатолія Кучерену — довірену особу Володимира Путіна на президентських виборах 2012 та 2018 років. Протягом 2013—2014 років Кучерена представляв інтереси двох VIP-клієнтів — колишнього співробітника Агентства національної безпеки США Едварда Сноудена та українського президента-втікача Віктора Януковича. Кучерена є головою Громадської ради МЗС Росії з 2013 року.

У Франції інститут очолює колишня депутатка Державної думи та колега Володимира Якуніна Наталія Нарочницька. Між 1982 та 1989 роками Нарочницька працювала в Секретаріаті ООН у Нью-Йорку, де вона, швидше за все, встановила професійні взаємини з Володимиром Янукіним, який працював у Представництві СРСР при ООН з 1985 по 1991 роки. Нарочницька є членом опікунської ради Фонду «Русский мир» та директором власного Фонду історичної перспективи, яка зосереджує увагу на таких гострих питаннях російської політики, як «фальсифікація історії, помаранчеві революції та зміцнення суверенітету Росії».

Інститут не розкриває своїх джерел фінансування та заявляє, що його підтримують «приватні жертвувальники». Заступник Нарочницької, британський євроскептик Джон Лафленд, допомагає поширювати аналітику інституту в Сполученому Королівстві. Він є суворим критиком «кольорових революцій» і розглядає їх як західну змову проти Росії.

За словами Марлен Ларуель із університету Джорджа Вашингтона, Нарочницька відома своєю антизахідною позицією й «систематично підтримує заяви Московського патріархату та говорить про існування особливої православної цивілізації.»

Інтереси Кремля в Парижі також представлені Асоціацією «Франко-російський діалог» (AFRD), створеною у 2004 році під патронатом французького та російського президентів Жака Ширака та Володимира Путіна. З 2012 року асоціацію спільно очолюють французький парламентарій Тьєррі Маріані та Володимир Якунін.

За словами Сесіль Весьє, авторки книжки «Кремлівська мережа у Франції», асоціація активно займається питанням скасування санкцій ЄС проти Росії. Вона регулярно організовує заходи для просування ділових інтересів своїх членів, а саме  — «Газпрому», банку ВТБ, «Ренови» (що належить Віктору Вексельбергу) та «Маршал Капітал Партнерс» (належить Костянтину Малофєєву, який надає фінансову підтримку незаконним збройним формуванням та найманцям, які використовувала Росієя як гібридні військові сили для окупації Криму та вторгнення в Донбас).

Хоча AFRD має обмежений вплив на французьке суспільство, вона ефективно працює на рівні політичної еліти та Європейського парламенту. Діяльність Нарочницької в Парижі допомогла російській владі отримати для Інституту демократії та співробітництва статус консультанта при Економічній і соціальній раді ООН (ECOSOC). Міністр закордонних справ Лавров неодноразово використовував майданчик Інституту для зустрічей з інтелектуальними колами Франції. Нарочницька та її заступник регулярно з’являються у французьких ЗМІ та на кремлівському пропагандистському телеканалі RT, який зараз виходить в ефір також і французькою.

Нарешті, прокремлівські наративи у Франції допомагає просувати аналітичний центр Observo, заснований Економічною радою «Росія — Франція» у 2012 році. Його очолює Арно Дуб’єн — учасник Дискусійного клубу «Валдай». Консультативна рада центру включає вісім французьких та сім російських учених, у тому числі наукового директора Дискусійного клубу «Валдай» та відомого прокремлівського пропагандиста Федора Лук’янова.

РОСІЙСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ КОМПАНІЇ ТА ЗАХІДНІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ЦЕНТРИ

Окрім створення власних аналітичних центрів на Заході Кремль дотримується стратегії проникнення до авторитетних європейських аналітичних центрів. Центр європейських студій ім. Мартенса повідомив, що дві паризькі організації — Інститут міжнародних і стратегічних відносин та Французький інститут міжнародних відносин — мають зв’язки з Кремлем. Перший із них організовував спільні конференції з проросійськими асоціаціями та міжнародний колоквіум, де генеральний директор РРМС Андрій Кортунов та почесний голова Ради з питань зовнішньої та оборонної політики Сергій Караганов представляли свої доповіді. Другий аналітичний центр нібито отримував фінансування з Росії та організовував конференції, які лобіювали інтереси «Газпрому».

У 2017 році британські ЗМІ розслідували джерела фінансування найвпливовішого в Сполученому Королівстві аналітичного центру Інститут «Легатум», який, як відомо, підтримував Брекзіт. Журналісти звернули увагу, що за останні роки доходи Інституту значно зросли: з 35 000 фунтів стерлінгів у 2012 році до більш ніж 4 мільйонів у 2016 році. Інститут фінансово підтримує мільярдер Крістофер Чандлер, який проживає в Дубаї та нібито пов’язаний із російською розвідкою. ЗМІ писали, що Крістофер Чандлер і його брат Річард мали тісні ділові зв’язки з Росією і що у 2002 році вони були одними з найбільших інвесторів російського «Газпрому». Інститут «Легатум» підтвердив цю інформацію, але заперечив можливість іноземного втручання у свою діяльність, зазначивши, що акції «Газпрому» належали багатьом провідним міжнародним інвесторам та що «людина не може вважатися такою, що перебуває у змові з Путіним, лише через те, що у неї є акції російської компанії, які виставлені на біржі».

У зв’язках із «Газпромом» також були помічені два університетські аналітичні центри Британії. Ще донедавна в Інституті енергетичних досліджень при Оксфордському університеті діяла Програма досліджень природного газу. Вона співфінансувалася компанією «Газпром M&T» та провідними членами консорціуму «Норд Стрім-2». Програма раз за разом видавала аналітичні дослідження, які підтримували інтереси «Газпрому» в Європі. Оксфордський інститут енергетичних досліджень звинуватили у створенні експертної платформи для лобіювання інтересів суперечливого проекту трубопроводу «Норд Стрім-2».

Німецька організація громадських спостерігачів «Лоббі Контроль» звинуватила Європейський центр з енергетичної та ресурсної безпеки (EUCERS) — аналітичний центр при університеті Кінгс-коледж у Лондоні — у створенні ілюзії нейтральності своєї наукової роботи, хоча насправді її керівник володів бізнес-компанією, що мала комерційні контракти з «Норд Стрім-2». Зокрема, було приховано інформацію про те, що колишній директор EUCERS, Фрідберг Пфлюгер, який був членом німецького Бундестагу (1990 — 2006) та заступником міністра оборони в першому уряді Меркель (2005 — 2006), володів берлінською консалтинговою фірмою «Пфлюгер Інтернешнл». Ця фірма брала участь у лобіюванні інтересів міжнародних енергетичних фірм. Під керівництвом Пфлюгера EUCERS опублікував стратегічне дослідження щодо проекту «Норд Стрім-2». Спонсорами дослідження стали компанії «Шелл», «ОМВ», «Вінтерсгалл», «Юніпер» та «Енжі» — тобто саме ті п’ять енергетичних компаній, які й інвестували кошти в запланований трубопровід. Пфлюгер відхилив звинувачення у лобізмі інтересів «Норд Стрім-2» і наполягав на тому, що його академічна робота не пересікалася з діяльністю його компанії «Пфлюгер Інтернешнл». Проте «Лоббі Контроль» не прийняв ці виправдання та жорстко розкритикував Кінгс-коледж Лондон за надання можливості комерційному лобісту видавати себе за начебто нейтрального науковця та експерта.

Нарешті, останні дані свідчать, що російські розвідувальні служби також могли використовувати британських учених з метою втручання в західні вибори. З’ясувалося, що викладач Кембриджського університету Олександр Коган, чиї дослідження допомогли компанії «Кембрідж Аналітика» перетворити десятки мільйонів фейсбучних профілів на унікально потужну політичну зброю під час президентських виборів у США 2016 року, мав приховані зв’язки з російським університетом та пов’язаною із Кремлем нафтовою компанією. Коган був доцентом Санкт-Петербурзького державного університету, де він отримував гранти російського уряду для досліджень соціальних мереж. Він також мав зв’язки з нафтовою компанією «Лукойл» (власник Вагіт Алекперов), представники якої обговорювали з Коганом свою стратегію маркетингу за допомогою соціальних мереж.

 

Катерина СМАГЛІЙ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments