П’ять тисяч сторінок і чотири фактори

Після проведення державної експертизи остаточно узгоджено Звіт з періодичної переоцінки безпеки (ЗППБ) енергоблока №3 Южно-Української АЕС. Це означає, що поданий ЮУАЕС документ пройшов перевірку Держатомрегулювання (ДІЯРУ) та експертизу Державного науково-технічного центру ядерної та радіаційної безпеки та всі зауваження усунуто. ЗППБ — ґрунтовний та об’ємний документ, він нараховує близько 5,5 тисяч сторінок — більш ніж півметровий стос паперу. Це результат багаторічної праці багатьох спеціалістів станції та залучених організацій. Детальніше про звіт погодився розповісти начальник служби аналізу безпеки ЮУАЕС Павло Малік.

— Павле Юрійовичу, чому саме звіту з періодичної переоцінки безпеки відведено чільне місце в плані заходів з підготовки енергоблока до довгострокової експлуатації?

— Це ключовий документ, на підставі якого буде ухвалено рішення щодо можливості подовження терміну експлуатації третього енергоблоку ЮУАЕС (проєктний, нагадаю, спливає в лютому 2020 року). Документ включає аналіз впливу на безпеку енергоблока проведених модифікацій, старіння обладнання та будівельних конструкцій, змін технологічних параметрів, техногенних і природних зовнішніх впливів — загалом 14-ти чинників безпеки. Окремо підготовлено так званий Комплексний аналіз безпеки, в якому відображено поточний стан чинників безпеки третього енергоблока та прогноз змін на подальші 10 років до наступної переоцінки.

ЗППБ використовується для систематичної оцінки безпеки енергоблока з періодичністю в 10 років за наявності ухвалення рішень щодо довгострокової експлуатації енергоблока. Він виконується відповідно до нормативних документів України, рекомендацій МАГАТЕ та Асоціації західноєвропейських ядерних регулюючих органів. Головні відповіді, які він дає — чи відповідає поточний рівень безпеки енергоблока чинним нормам, правилам і стандартам з ядерної та радіаційної безпеки, чи достатні та ефективні існуючі умови для його підтримки в період до проведення подальшої переоцінки. В звіті вказуються перелік та терміни впровадження заходів з підвищення безпеки енергоблока, що необхідні для усунення або послаблення недоліків у разі їх виявлення.

— Чи можна підрахувати, скільки витрачено трудових ресурсів на підготовку звіту блока №3?

— Усі витрачені сили звичайно складно порахувати. Адже хтось був задіяний безпосередньо, хтось залучався періодично. Єдине, що піддається обліку — працезатрати підрядних організацій. Вони становлять близько 275 людино/місяців або 23 людино/роки. До цього слід додати роботу фахівців ВП ЮУАЕС, компанії й експертної організації. Ключових підрядчиків з розробки було п’ять: «Енергоризик», Бюро аналітичних досліджень безпеки АЕС, Державний науково-інженерний центр систем контролю та аварійного реагування, Київський інститут «Енергопроект» та «Енергоресурс». З боку Южно-Української АЕС у підготовці звіту було задіяно 15 підрозділів.

— А чи застосовувалися цього разу під час розробки ЗППБ нові методики та підходи?

— Якщо говорити про нововведення, то насамперед слід зазначити, що 2017 року вийшов новий нормативно-правовий акт (НПА) щодо вимог до періодичної переоцінки безпеки енергоблоків. Пілотним енергоблоком з проведення переоцінки, відповідно до введеного документа, був визначений енергоблок №5 ЗАЕС. Проте ми спробували, наскільки це було можливо, врахувати нові вимоги в процесі переоцінки енергоблока №3. Водночас отримали корисний досвід у плані підготовки до майбутньої переоцінки енергоблока №1. Її належить виконати найближчим часом згідно з новим нормативно-правовим актом.

— Як на вашу думку, за 5 років, що минули з підготовки аналогічного звіту для блока №2 Южно-Української АЕС, чи стали суворішими вимоги до ЗППБ?

— Самі вимоги, встановлені в НПА, не змінилися, за винятком, як я вже сказав, виходу нового нормативного документа щодо вимог до ППБ. Слід також зазначити, що вийшла низка інших документів, які своєю чергою так чи так впливають на переоцінку. Проте радше варто було б говорити про підвищення загального рівня знань, розуміння, підготовки та, відповідно, вимог, насамперед експертів і фахівців ДІЯРУ, які постійно проводять активні консультації з питань безпеки, спільні семінари, навчання сучасним підходам з такими міжнародними організаціями як МАГАТЕ, ВАО АЕС (Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції. — Авт.) та іншими. Тому в цілому, звичайно, вимоги стали суворіші і принциповіші.

— Южноукраїнці були першопрохідниками в обґрунтуванні довгострокової експлуатації енергоблоків так званої малої серії. Щодо серійного блоку ви були не першими, наскільки вам допоміг досвід колег?

— Те, що енергоблок серійний і наявність досвіду розробки ЗППБ для цієї серії, безумовно, полегшувало наше завдання. В процесі підготовки ми детально вивчали досвід інших станцій, намагалися врахувати та заздалегідь вирішити всі можливі проблемні питання, удосконалити й поліпшити наявну практику. В підсумку це дало можливість суттєво скоротити загальний час розробки та зменшити кількість зауважень з боку експертів.

— Які ж головні висновки ЗППБ?

— Головні висновки ЗППБ визначають, що рівень безпеки енергоблока №3 не нижчий рівня, встановленого чинними нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки і цілком відповідає встановленим нормативам, цільовим критеріям безпеки для діючих енергоблоків. Під час проведення періодичної переоцінки безпеки енергоблока №3 отримані результати прогнозування його технічного стану, враховано вплив старіння, проведених модернізацій, досвіду експлуатації. Також у звіті йдеться про зміни вимог нормативно-правових актів і характеристики розташування майданчика АЕС. Усі результати підтверджують можливість безпечної експлуатації енергоблока до завершення подальшої переоцінки безпеки, тобто до 10 лютого 2030 року.

— Роман Марселя Пруста «В пошуках втраченого часу», який потрапив до Книги рекордів Гіннеса як найдовший у світі, майже вдвічі менший ЗППБ. Мабуть, тому зазвичай публікується найбільш цікавий і зрозумілий нефахівцям розділ документа — так званий 14 фактор, який стосується впливу експлуатації енергоблока на довкілля. Та й його опанують лише найвитриваліші. Можете окреслити ключові висновки розділу?

— Результати вимірювань викидів і скидань за роки експлуатації показують, що їх фактичні рівні після очисних установок на два порядки нижче граничних значень викидів і скидань регламентованих для Южно-Української АЕС Нормами радіаційної безпеки 1997 року. Завдяки цьому радіаційна обстановка навколо АЕС перебуває на тому самому рівні, що й до пуску енергоблоків у експлуатацію. Це підтверджує порівняння результатів досліджень повітряного середовища, водних об’єктів, ґрунту, рослинності та інше за роки експлуатації АЕС з аналогічними даними, отриманими до будівництва станції.

Крім цього, встановлено, що немає передумов для збільшення фактичних значень викидів і скидань у подальшому, тому що ВП ЮУАЕС проводить планомірну діяльність зі зниження радіаційного впливу на навколишнє середовище.

— Це, звичайно ж, заспокоює, проте інколи лунають запитання, чи відбувались транскордонні консультації?

— Такі консультації, відповідно до процедур Конвенції з оцінки впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, її ще називають Конвенція Еспо, було проведено та вони жодним чином не пов’язані з продовженням терміну експлуатації енергоблоків. Оцінку впливу Южно-Української АЕС розглянуто за нормальних умов експлуатації та за умов виникнення аварійних ситуацій. А продовження терміну експлуатації енергоблока не передбачає суттєвих змін у діяльності експлуатуючої організації.

Остання експертна нарада в межах транскордонних консультацій відповідно до процедур Конвенції Еспо відбулася 20 червня 2018 року в Берліні. В ній брала участь делегація Южно-Української АЕС спільно з представниками компанії «Енергоатом» та Міністерства екології та природних ресурсів України, а також представниками Міністерства з охорони навколишнього середовища, енергії, будівництва й клімату Нижньої Саксонії та компанії GRS (товариства з безпеки установок і реакторів) з німецької сторони. Про це докладно писали провідні ЗМІ.

За результатами цієї зустрічі був відзначений високий рівень професійної підготовки та технічної кваліфікації представників Запорізької та Южно-Української АЕС, які брали участь у експертних консультаціях. Вони залишили по собі позитивне враження в експертів приймаючої сторони.