Врятуймо мову — мова врятує нас!
Юрій Іллєнко, кінорежисер, сценарист, актор, оператор, продюсер, Народний артист України 1987 року

Ризики пенсійної реформи

«Із 94 виплачених за 35 років місячних зарплат на пенсії людина за 10 років отримає лише 42» — експерт
28 вересня, 2017 - 19:24
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

У списку домашніх завдань, які має виконати Україна, щоб отримати черговий транш Міжнародного валютного фонду, серед перших стоїть пенсійна реформа. Але Верховна Рада не уклалася в терміни, відведені для розгляду відповідного документа. Можливо, його поставлять до порядку денного парламенту на 3 жовтня. В усякому разі, з таким проханням звертався до Ради прем’єр-міністр Володимир Гройсман. А він приділяє пенсійній реформі настільки серйозну увагу, що раніше обіцяв подати у відставку, якщо вона буде провалена в залі під куполом.

МВФ НЕЗАДОВОЛЕНИЙ

Така ситуація сьогодні не виключена.  Причому небезпека загрожує прем’єрові з несподіваного боку. Якщо раніше, перед першим читанням у парламенті, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд погодили текст відповідного законопроекту, то останніми днями їхня позиція змінилася. Директор СБ в Україні, Білорусі й Молдові Сату Кахконен, виступаючи наприкінці першої декади вересня на Українському фінансовому форумі в Одесі, озвучила незадоволеність міжнародних фінансових організацій змінами, внесеними в профільному комітеті Ради при підготовці документа до другого читання.

«Ми відіслали спільний лист разом з МВФ кілька днів тому до уряду, оскільки, за результатами ревізії законопроекту раніше, цього тижня дійшли висновку, що він має бути дещо змінений», — сказала Кахконен. За її словами, пенсійні витрати в Україні становлять 11% ВВП, що істотно перевищує міжнародні стандарти. Крім того, вона зазначила, що зниження ставки соціального внеску з 44% до 24% кілька років тому створило велику діру в Пенсійному фонді.

«Слід реформувати пенсійну систему так, щоб досягти впевненості, що не лише нинішні пенсіонери отримають гідні пенсії, а й майбутні пенсіонери», — зазначає Кахконен. Зауваживши, що урядовий законопроект насправді поліпшує фіскальну й соціальну стійкість пенсійної системи, вона пропонує змінити до другого читання кілька пунктів. «Не відкладайте індексації на три роки, — радить директор СБ. — Одна з причин, чому зараз пенсійна система в поганій формі, в тому, що в кризисні роки індексація пенсій була припинена. Не продовжуйте цю помилку». Вона також вважає, що пенсійна система має передбачати рівень виплат пенсіонерові пропорційно його внескам до фонду, але при цьому захищати найуразливіші верстви населення.

ЗАБУТА ІНДЕКСАЦІЯ

Активно критикують пропоновану урядом пенсійну реформу й українські експерти. «Ніякого підвищення пенсій не буде, — передбачає експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко, — якщо цей закон, бережи Боже, ухвалять, великій кількості громадян пенсії будуть зменшені, причому істотно, приблизно на 30%». Річ у тім, пояснює Гаврилечко, що уряд пропонує як базу для нарахування пенсій не рік, що передує виходу на пенсію, як передбачає чинне сьогодні законодавство, а 2016 і 2017 роки і середню зарплату за цей час. Причому для так званого осучаснення   пенсій, за його словами,  чомусь береться середня зарплата за три роки.

Експерт нагадує, що стаття 42 базового закону про обов’язкове державне страхування зобов’язує Кабмін щороку індексувати пенсію, згідно з законом про індексацію грошових доходів населення (практично те саме говорять і представники міжнародних фінансових організацій). Гаврилечко вказує, що це необхідно робити,  щойно у бік підвищення змінюються соціальні стандарти. Він підкреслює, що закон передбачає й те, в якому випадку проводиться індексація:  коли інфляція кумулятивно після останнього підвищення перевищила 3% (до уряду Яценюка було 1%). Дещо перегинаючи свою критичну «палицю», Гаврилечко навіть стверджує, що 2018 року ніхто взагалі в Україні не отримає пенсію, оскільки ні в кого не буде 25 років страхового стажу, який ввели лише 2004 року.

ПОСПІВЧУВАЄМО ПОЛІТИКАМ, ЯКІ... НЕ ДРУЖАТЬ З МАТЕМАТИКОЮ

Ця реформа не в змозі розв’язати всіх проблем пенсійної системи, і це розуміють навіть її розробники, вважає провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лідія Ткаченко. Вона співчуває політикам, які, на її думку, часто обіцяють те, що взагалі неможливо зробити. «Вони нещасні люди, — говорить Ткаченко, — бо витрачають безліч часу, купу ресурсів на те, що може дати дуже скромні результати. Якщо ми взагалі їх побачимо».

«Навіщо вони пообіцяли осучаснення зарплатної бази, прибравши при цьому коефіцієнт 1,35, що збільшує пенсію за кожен «надстроково» пропрацьований рік, і запровадивши коефіцієнт 1? — запитує демограф і відповідає: — Люди, які хоч трохи дружать з математикою, розуміють, що якщо ті самі   3764, які використовуватимуться як база зарплати для перерахунку, розділять на 1,35, то це буде зовсім інша сума». «Обіцяли підвищити пенсії, а насправді знижують, — констатує Ткаченко й додає: — Очевидно, дуже хотілося виглядати красиво. А грошей для цього, напевно, не знайшлося».

ВТРАТИ ПЕНСІОНЕРІВ — ЦЕ ПРОСТО ЖАХ

Ткаченко зазначає, що пенсії в Україні мізерні, а пенсіонерів багато, і цього року витрати Пенсійного фонду, швидше за все, перевищать 300 мільярдів. «Порівняно з теперішнім ВВП це абсолютно невелика цифра. І тут тикати пальцем в Україну й говорити, що у вас неприпустимо високі витрати на пенсії, не можна». (Гаврилечко підказує їй, що в бюджеті на 2018 рік передбачено отримати  3,35 трильйона гривень реального ВВП.) «ВВП у нас роздули за рахунок інфляції, а пенсії були заморожені, — зазначає науковець. — У результаті втрати наших пенсіонерів — це просто жах. І вони, звісно, не будуть компенсовані такими перерахунками».

У той же час Ткаченко, якій доводилося спілкуватися й працювати з працівниками МВФ і СБ, зазначає, що вони шоковані нашими пенсіями. Вона навіть дещо виправдовує уряд: якщо зменшити кількість пенсіонерів (підвищивши вимоги до страхового стажу), то можна вписатися в рамки якихось витрат. «Отже, кількість пенсіонерів треба якось зменшувати, — говорить вона, але тут-таки виправляється: — Треба змінити співвідношення між кількістю пенсіонерів і тих, хто працює, — платників внесків».

«Але наша пенсійна реформа ніяк насправді не спрямована на детінізацію, адже люди працюють не для того, щоб колись отримати пенсію, — міркує вчена. — Це рента, яку  людина отримає від суспільства ближче до старості, якщо доживе. Люди працюють для того, щоб мати поточні стабільні доходи. А детінізація зарплат та інших доходів лежить зовсім у іншій площині». «Я абсолютно не вірю в те, що «вигадки» зв’язати час виходу на пенсію зі стажем якось дуже вплинуть на рівень тінізації або детінізації», — зізнається Ткаченко.

ДЕПУТАТАМ ХОЧЕТЬСЯ БУТИ ДОБРИМИ

«Це не означає, що пенсійну реформу робити не слід, — говорить вона, — але те, що уряд у пояснювальній записці до пенсійного законопроекту зміг назвати лише одну єдину цифру (3,9 мільярда гривень на осучаснення), викликає дуже велику підозру, що чи то вони нічого не чекають від цієї реформи, бо всі зміни будуть лише з 2018 року, чи то не розуміють, що дасть цей коридор пенсійного віку. У пояснювальній записці нічого цього немає.  Документ, грубо кажучи, не дуже прорахований. А депутатам теж хочеться бути добрими, тим паче, що вони ділять не свої, а чужі гроші. Вони вносять зміни. І на друге читання документ подається із зовсім іншим порядком грошей. А також із заходами, які багато в чому нівелюють первинні задумки, спрямовані на те, щоб стимулювати людей заробляти стаж. Усе перевертається з ніг на голову. У проміжку між першим і другим читанням обґрунтування нікому не потрібні. При цьому в залі депутати з голосу можуть узагалі проголосувати що завгодно».

«Єдина мета пенсійної реформи, — говорить економічний експерт Всеволод Степанюк, — зменшити перерозподіл національного багатства на користь великих транснаціональних корпорацій. Реформа призведе до того, що буде знищена пенсійна система як така. Якщо порахувати, скільки внесків платитиме людина за час  роботи, або, інакше, стажу, то вийде 94 її середньомісячні зарпалати. Виходить, що якщо вона після виходу на пенсію в 65 років проживе ще 10 років, що дуже багато за нашими мірками, то отримає лише 42 свої зарплати». «Куди йде решта грошей?» — запитує Степанюк.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments