Що криється в деталях нового закону про столицю?

Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону про місто Київ — столицю України, внесений Олександром Ткаченком та іншими мажоритарниками в Києві зі «Слуги народу».

Народні депутати обговорили чотири законопроекти: три варіанти проекту закону про внесення змін до Закону «Про столицю України — місто-герой Київ» (№2143, №2143-1 і №2143-2), а також проект закону про місто Київ — столицю України (№2143-3). Комітет рекомендував ухвалити в першому читанні законопроект №2143-3 Ткаченка.

Інші законодавчі ініціативи щодо внесення змін до Закону про столицю України — місто-герой Київ, — №2143 авторства групи нардепів від «Слуги народу» на чолі з Андрієм Клочком, №2143-1 авторства групи нардепів із фракції «євросолідарності» на чолі з Сергієм Алексєєвим і №2143-2 авторства групи нардепів фракції «Голос» на чолі з Андрієм Осадчуком, — комітет рекомендував відхилити.

Присутній на засіданні комітету мер Києва Віталій Кличко запропонував відправити всі чотири законопроекти на експертизу до Венеційської комісії.

«Усі чотири законопроекти повинні пройти експертизу Венеційської комісії», — сказав Кличко, додавши, що необхідно також обговорити законопроекти з експертами й представниками громадськості, а «не ухвалювати законопроект вузьким колом».

Міський голова Києва також висловив здивування в зв’язку з тим, що з «такою поспішністю» влада країни прагне внести зміни в закон про столицю.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Ткаченко заявив, що зараз між центральною і столичною владою закладена «кругова порука», яка дозволяє їм вирішувати свої справи, а його закон «повертає нормальні європейські правила самоврядування у величезному місці... повертає владу безпосередньо киянам».

«До мене звертаються прості кияни та запитують — коли вже будуть зміни в столиці, коли міська влада почне працювати для людей? Процес запущено. Ми реально повертаємо самоврядування в столиці, а не просто обіцяємо, як попередня влада. Попереду ще багато роботи над вдосконаленням законопроекту. Обов’язково відбудуться громадські слухання, буде залучено міжнародних та українських фахівців. Головне — в нас є основа. В Києві будуть відновлені районні ради і виконавчі комітети. Для багатомільйонного міста — це необхідність, бо неможливо ефективно управляти мегаполісом з єдиного центру — на Хрещатику. Посади мера Києва і голови КМДА будуть розділені. Більше мер не зможе сидіти на фінансових потоках і одночасно сам себе контролювати. Він очолить лише виконавчу гілку влади. Мешканці зможуть самостійно розпоряджатися районним бюджетом і самостійно розвивати свій район. Ми маємо зробити місто зручним для киян. Усі послуги будуть сконцентровані в одній будівлі в центрі району. Ми повернемо гордість за столицю та зробимо місто для якісного життя!», — написав після успішного голосування Ткаченко в соціальній мережі «Фейсбук».

Законопроект №2143-3 підтримали 244 народних депутати — переважно, зі «Слуги народу». Жодна інша фракція чи група не голосували за законопроект соратників Президента.

Народний депутат із фракції «Батьківщина» Альона ШКРУМ заявила, що законопроект Ткаченка та інших київських мажоритарників від «Слуги народу» — найгірший законопроект, який я читала в житті за якістю законотворчої дії. «Політично він пропонує відновити в Києві районні ради (що добре) та розділити повноваження голови КМДА та мера. На цьому і варто було зупинитися, насправді. Бо друзі, це найгірший законопроект, який я читала в своєму житті. А я читала багато чого, повірте: від ініціатив місцевої влади про заборону продажу трусів біля церкви, до закону про дематюкізацію. Тут же в законі про місто Київ — змішалися коні-люди-державна служба-політики, зелені насадження і функції поліції для КМДА, «Київський магістрат» та ратуші (так тепер будуть називатися органи місцевої влади в Києві (серйозно?), окремі виборчі правила для виборів у Києві, повноваження для мера підписувати міжнародні договори (??) та можливість примусового відчуження майна (будь-якої форми власності) з мотивів суспільної необхідності у власність громади міста Києва... Серед авторів законопроекту є люди, яких я добре знаю і поважаю, ба більше — яким довіряю в сферах їхньої діяльності. Але, колеги, ніколи, ніколи більше не підписуйте закони без їх повного аналізу та розуміння.

Це лютий треш, колеги, вибачте», — написала Шкрум. Народний депутат додала, що щиро співчуває юристам експертного управління ВРУ, які робили висновок на цей проект, де терміни протирічать один одному, норми в різних абзацах — протирічать один одному, який прямо суперечать Конституції, закону про місцеве самоврядування, про державну службу, про службу в органах, цивільному кодексу.

Представник партії «Голос» Андрій Осадчук наголосив, що владні ідеї змін не обговорювалися з територіальними громадами: «Ми не спитали 4 мільйони громадян, чи хочуть вони магістрат, чи хочуть вони зелений каркас міста Києва і купу всього іншого».

«Підтриманий профільним комітетом законопроект тотально суперечить Конституції і законодавству про місцеве самоврядування і про місцеві адміністрації», — заявив Осадчук.

За його словами, ним пропонується запровадити в столиці правила, яких немає в жодному іншому місті України.

«Україна є унітарною державою, на її території діє єдина система законодавства з однаковими правилами і нормами, що поширюються на всю територію України. Немає жодних підстав ухвалювати закони, які передбачають особливе регулювання правових відносин», — сказав Осадчук із посиланням на головне науково-експертне управління Верховної Ради.

«Цим законом ми закладаємо законодавчу бомбу під місцеве самоврядування й унітарність нашої держави...», — заявив він.

Попереду — друге читання. І депутати від фракції «Слуги народу», зокрема перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, вже заявили, що розглянуть усі зауваження та пропозиції до законопроекту. Сьогодні в Києві інший депутат від фракції «Слуга народу», який обирався по одному з мажоритарних округів міста Києва, Роман Грищук проводить публічні обговорення документ за участі його авторів — Олександра Ткаченка, Анни Бондар та Дмитра Гуріна.

Нагадаємо, що в законопроекті №2143-3 пропонується створити нову систему організації та здійснення місцевого самоврядування і виконавчої влади в столиці України. Зокрема — розділити функції київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації.

Таким чином, київський міський голова очолюватиме Київський магістрат — виконавчий орган Київської міської ради, головуватиме на засіданнях Київміськради, а голова Київської міської державної адміністрації здійснювати нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування та координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Крім того, в законопроекті хочуть врегулювати питання правового статусу міста Києва та особливостей місцевого самоврядування, зокрема:

• спеціальний статус Києва;

• реалізацію столичних функцій;

• адміністративно-територіальний устрій міста Києва;

• взаємодію територіальної громади міста Києва та територіальних громад населених пунктів Київської області;

• місцеве самоврядування в Києві;

• статус київського міського голови та його заступника з фінансових питань, заступника київського міського голови — керівника справами Київського міського магістрату та заступника київського міського голови — головного архітектора міста Києва;

• порядок забезпечення головою Київської міської державної адміністрації дотримання в Києві Конституції та законів України;

• стратегічне планування в Києві.

Нагадаємо, перший мер столиці незалежної України Леонід КОСАКІВСЬКИЙ так схарактеризував ці положення на своїй фейсбук-сторінці: «Нагляд з боку КМДА не лише за законністю актів, а й по суті опротестування їх у деяких випадках з питань доцільності, від чого в тій же Франції для префектів давно відмовилися. Підстави, що не відповідають публічним інтересам територіальної громади, допускають смаківщину й довільні тлумачення». На прикладі протистояння Віталія Кличка та глави ОПУ Андрія Богдана ми вже знаємо, наскільки по-різному можуть трактуватися (а то й заперечуватися) норми закону. Особливо такі вільні формування як «публічні інтереси територіальної громади» багатомільйонного міста».