Що в казні?

Якщо коронавірус не внесе корективи, то в перші дні листопада українські парламентарії мають перейти до розгляду бюджету на 2021 рік. «Якщо не станеться чогось екстраординарного, то... 2 (листопада) у нас із вами буде погоджувальна рада, а з 3-го у нас пленарний тиждень. Я думаю, що в перші дні ми маємо перейти до розгляду бюджету на 2021 рік», — сказав спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Що представляє собою бюджет країни на наступний рік, кому уряд хоче надати більше коштів, як саме розвиватиметься Україна наступного року та хто за це заплатить — ми спробували викласти в оглядовому матеріалі на основі затвердженого урядом документу.

КЛЮЧОВІ ПОКАЗНИКИ

По-перше, бюджет-2021 побудований на припущенні, що курс долара в Україні зросте до 29,1 гривні — в середньому за весь наступний рік.

Такий курс дозволить митниці та податковій зібрати 1,071 трильйона грн доходів. При цьому видатки урядовці заклали на рівні 1,33 трильйона гривень.

Це означає, що дефіцит бюджету становитиме 270,354 мільярда грн — дещо менше за цьогорічні кризові 298 мільярдів гривень, але все одно високий.

Фінансувати нестачу Мінфін планує переважно за допомогою випуску облігацій внутрішньої державної позики, фінансування МВФ, інших офіційних кредиторів, а також випуску євробондів.

Крім того, ВВП наступного року, за очікуваннями уряду, зросте на 4,6%, ціни зростуть на 7,3%, середня зарплата — 13,63 тис. грн на місяць, а мінімалка підвищиться до 6 тисяч грн з 1 січня, а потім до 6,5 тисячі гривень — з 1 липня. Міністр фінансів Сергій МАРЧЕНКО зауважив в одному з інтерв’ю, що вважає проект цілком реалістичним і збалансованим.

НОВАЦІЇ

Наступного року в Україні має повноцінно запрацювати комісія з регулювання азартних ігор. Вона буде видавати ліцензії на роботу гральних залів у готелях. На діяльність комісії планують загалом витратити 56 млн грн.

В бюджеті 2021 передбачені видатки на новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості — 162 млн грн, а також на Бюро економічної безпеки (яке Рада підтримала лише у першому читанні) — 1 млрд грн.

Цікаво, що разом з БЕБ уряд пропонує виділити 1,52 мільярда гривень на діяльність Державної фіскальної служби. При цьому у 2020 році на неї передбачається близько 1 млрд грн.

У 2021 році у бюджеті з’являється нова стаття — виплата за державними деривативами. Ймовірно, йдетья про виплати за варантами, які Україна випустила в межах реструктуризації 2015 року. Розмір такої виплати буде незначним — 1,15 млрд грн (проти 160 мільярдів гривень на обслуговування державного боргу, які передбачені на наступний рік).

Законопроєктом про державний бюджет на 2021 рік уряд також пропонує скасувати низку заборон — так званих бюджетних правил.

Зокрема, пропонується скасувати заборону на встановлення рівня дефіциту бюджету більшого 3% ВВП, заборону надавати державні гарантії на суму більше 3% планових доходів загального фонду бюджету та заборону надавати їх поза напрямками, визначеними у законі про бюджет. Також уряд пропонує дозволити збільшити державний борг понад 60% ВВП.

БЕЗПЕКА

Видатки на всі силові структури значно зростуть. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 млрд грн (+5,2%), на Службу безпеки — 14,96 млрд грн (+22,8%), на Державне бюро розслідувань — 2,48 млрд грн (+75,4%), а на Національне антикорупційне бюро — 1,06 млрд грн (+15,3%).

Попри це, видатки, якими наступного року буде розпоряджатися Міністерство оборони чи не вперше за останній час знизилися, хоча й несуттєво — зі 117,63 млрд грн у 2020 році до 117,5 мільярда гривень у проєкті бюджету на наступний рік.

ВЛАДА

Уряд пропонує збільшити фінансування центральних органів виконавчої та законодавчої влади. На 2021 рік пропонують профінансувати роботу Верховної Ради на 2,23 мільярда гривень — збільшити на 184 млн грн.

Видатки на роботу Офісу президента наступного року можуть вперше з 2018 року перевищити 1 мільярд гривень та становитимуть 1,27 млрд грн — на 357 млн грн більше, ніж у 2020 році. На роботу Кабміну у проєкті бюджету передбачено додаткові 180 млн грн, загалом — 2,45 млрд грн.

Не обділили урядовці й судову владу: на роботу Верховного суду виділили 2,356 млрд грн (на 3,7% більше, ніж цього року), Конституційного суду — 318 млн грн (на 1,3% більше, ніж цього року), а на Антикорупційний суд — 509 млн грн (порівняно з 2020 роком фінансування зросте на майже 75%).

ОСВІТА

У 2021 році робота Міністерства освіти може обійтися державі у рекордні 158,65 млрд грн. У разі, якщо Рада не змінить обсягів фінансування МОН, то видатки на освітню сферу наступного року можуть зрости на 23,4%.

На академічні стипендії уряд готовий витратити майже 3,94 млрд грн (на 12,1% більше ніж цього року).

Ще 1 мільярд гривень пропонують виділити на боротьбу з наслідками COVID-19 для навчального процесу, проте лише у закладах середньої освіти.

МЕДИЦИНА

Коронавірусна криза змусила уряд переосмислити значення медицини у житті суспільства. У Мінфіні навіть обіцяють, що з часом на медицину Україна витрачатиме близько 5% ВВП, проте наступного року цей показник становитиме близько 4,2% ВВП.

Загалом через Міністерство охорони здоров’я у 2021 році пройде 158,74 млрд грн, що на 19,7% більше ніж у 2020 році.

Передбачені на наступний рік й видатки на вакцинацію від коронавірусу — 2,6 мільярда гривень. Цих грошей має вистачити для того, аби закупити 7,5 мільйона доз вакцин для проведення щеплення груп ризику.

ДОРОГИ

На діяльність Укравтодору наступного року уряд пропонує виділити 71,72 млрд грн, що на 4,24 мільярда більше, ніж цьогоріч. Тут, зокрема, не враховуються додаткові джерела фінансування будівництва та ремонту доріг, зокрема кредиту під державні гарантії від Укрексімбанку та фінансування з Фонду боротьбі з COVID-19.

Ще майже 71 млрд грн на будівництво доріг Укравтодор наступного року візьме у кредит під державні гарантії.

Політика будівництва доріг у кредит дає про себе знати: наступного року Укравтодору доведеться витратити на розрахунки з кредиторами 13,54 млрд грн.

Чи не вперше держава згадає й про Укрзалізницю: на оновлення рухомого складу та залізничної інфраструктури можуть виділити 4,49 млрд грн. З них 3,3 млрд — на купівлю 100 нових пасажирських вагонів.

Окрім інфраструктури фізичної уряд планує активно розвивати інфраструктуру цифрову. Міністерство цифрової трансформації наступного року може отримати майже вдесятеро більше коштів, ніж у 2020 році — 2,14 млрд грн. З них 933 млн грн витратять на розвиток електронного урядування, 602 млн — на національну програму інформатизації, та майже пів мільярда гривень на розбудову центрів надання адміністративних послуг.

СОЦІАЛКА

Наступного року видатки держави на виплату субсидій можуть зменшитися на 2,7 млрд грн, або 7%. Загалом на субсидії населенню уряд пропонує витратити 36,6 млрд грн — майже вдвічі менше, ніж у 2018 році.

Дефіцит Пенсійного фонду наступного року збільшиться до 203,81 млрд грн. Його покриватимуть з державного бюджету.

Збільшити дефіцит коштів на виплату пенсій планують ще й за рахунок програми підтримки пенсіонерів віком понад 75 років. На ці цілі обіцяють витратити 2,4 млрд грн.

ЗВІДКИ ГРОШІ

Окрім зростання видатків уряд передбачив ще й суттєве зростання дохідної частини бюджету. Загалом планують зібрати 1,07 трильйона грн податків, зборів та інших державних доходів — це на 9,4% більше, ніж в плані за 2020 рік.

Зростання надходжень очікується зі всіх ключових податків, однак чи не найбільшим воно буде для податку на додану вартість (з товарів, вироблених на території України) — на 69,4% або ж 53 мільярди гривень.

«У цьому питанні підстави для такого шаленого оптимізму в Мінфіну є: за результатами січня-липня 2020 року, Мінфін майже виконав річний план з надходжень внутрішнього ПДВ: при річному плані в 77,4 млрд грн зібрано 59 млрд грн. За збереження такої динаміки, надходження від цього виду ПДВ може сягнути 110 млрд грн до кінця 2020 року», — вважають в Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

Крім цього, уряд закладає ще й зростання ПДВ з імпортних товарів — до 332,5 млрд грн (на 9,4%) при тому, що за 7 місяців цього року план збору цього ПДВ виконано лише на 46%.

Зі своїх доходів українцям наступного року доведеться заплатити майже на 25% більше податку на доходи фізичних осіб — загалом 138,86 млрд гривень. Податки з прибутків підприємств наступного року також мають зрости — до 105,9 млрд гривень (на 7,8%).

Водночас, уряд заклав незначне падіння надходжень від Національного банку. Регулятор наступного року повинен переказати до держбюджету лише 33 млрд грн. Для порівняння: цього року НБУ переказав 42,72 млрд грн.

Зазначимо, що окрім законопроєкту про державний бюджет на наступний рік, Кабінет міністрів 14 вересня схвалив ще й законопроєкт про зміни до Податкового кодексу. Його текст наразі відсутній на сайті Ради. Однак, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, документом пропонують «індексувати ставки деяких податків та покращити їхнє адміністрування».

Проти ухвалення змін до Податкового кодексу вже різко виступив голова податкового комітету Данило Гетманцев. Зокрема, він зазначив, що ухвалення таких змін суперечить принципам податкового законодавства, адже принесе бізнесу «подарунки під ялинку».

За словами Гетманцева, урядовим законопроєктом пропонується підвищити ставки екологічного податку, єдиного соціального внеску для малих підприємств та ФОПів та низки інших податків.

Без податкового законопроєкту Мінфіну, найімовірніше, доведеться переглядати заплановані на наступний рік видатки, тож бюджет на 2021 рік ще очікують численні зміни.

ТОТАЛЬНИЙ ДЕФІЦИТ

У проєкті бюджету-2021 закладено зростання ВВП на рівні 4,5%. Після падіння, яке очікує українську економіку в 2020 році на рівні 4-6%, відновлення цілком можливо. Але чи не занадто оптимістичним є прогноз Кабміну? Наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) прогнозує зростання економіки України в наступному році на рівні 3%, а Світовий банк — взагалі 1,5%.

Ще один важливий макропоказник — бюджетний дефіцит. Він запланований урядом на рівні 6% ВВП. Це, звичайно, нижче, ніж очікується в нинішньому коронакризному році (7,5%), але істотно вище показника 2019 року на рівні 2%.

По-перше, закладений в проєкт бюджету-2021 дефіцит вдвічі перевищує граничну величину в 3% ВВП, встановлену Бюджетним кодексом України. Крім того, через відсутність ресурсів для покриття цього дефіциту, зростає ймовірність грошової емісії — включення так званого «друкарського верстата».

Крім дефіциту, серйозне занепокоєння викликає державний борг. Власне, держборг в 2021 році прогнозується на рівні 57,8% ВВП, а гарантований державою борг — ще 6,8%. Сумарно — це 64,6%, що перевищує визначений Бюджетним кодексом граничний показник 60% ВВП.

У 2021 році на виплату і обслуговування держборгу буде витрачено 599,8 мільярда гривень. При цьому, як підкреслюють експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД), до 2045 року наша країна повинна в рамках погашення та обслуговування боргу виплатити 3,4 трильйона гривень.

Тут окремо потрібно сказати про проведену в 2015 році боргову реструктуризацію з метою уникнути дефолту. Тоді кредитори України реструктурували борги на 15 мільярдів доларів і списали 20% заборгованості (більше 3 мільярдів доларів). В обмін на це Україна випустила так звані ВВП-варранти на 3,2 мільярда доларів.

Виплати за цими цінними паперами повинні початися в 2021 році в разі, якщо розмір ВВП досягне 125,4 мільярда доларів, а його річне зростання — 3%. Ці параметри були досягнуті, а, значить, платити доведеться, хоча коронакриза внесла корективи, і, ймовірно, платежі будуть відстрочені.

РЕАКЦІЯ БІЗНЕСУ

Компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації розкритикували проєкт держбюджету на 2021 рік, зокрема, вважають категорично неприйнятним збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень.

«Бізнес із прикрістю сприймає деякі закладені в бюджеті норми, як-то підвищення мінімальної зарплати як негативний сигнал. Однак, окрім іншого, цікавить, з яких джерел буде наповнюватись сам бюджет. Адже існують перестороги, що оподаткування для бізнесу буде збільшуватись, що видається абсолютно нелогічним в період коронавірусної кризи, коли компаніям і так непросто триматись на плаву. З відкритих джерел Асоціація отримала текст проєкту змін до Податкового кодексу, яким таки передбачено збільшення податкового навантаження на бізнес, і, сподіваємось, це є лише прикрим жартом. Адже наразі важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу, аби підприємницька робота в країні не заморозилась», — зазначила директорка Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська.

Також бізнес сподівається, що автоматизований ефективний механізм для своєчасного відшкодування експортного ПДВ відповідно до порядку та процедур, що діяли протягом 2017-2019 років, буде забезпечено.

«Адже несвоєчасне погашення заборгованості держави перед експортерами негативно впливає на операційну діяльність підприємств, ціноутворення та ліквідність на внутрішньому ринку, що може мати негативні наслідки для зростання економіки України в 2021 році. Особливо в умовах світових кризових явищ у сфері охорони здоров’я, викликаних пандемією COVID-19, є необхідним виконання положень ст.5 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо спрямування на реалізацію програми медичних гарантій обсягу коштів бюджету на відповідний рік не менше 5% від ВВП країни», — заявили в ЄБА.

«Також проєктом бюджету на 2021 рік передбачено суттєве збільшення (майже 40%) надходжень від виробленого спирту. Цей показник є зрозумілим, оскільки законодавчо відбулась демонополізація та з’явилась можливість приватизації спиртових заводів, що надасть можливість розвивати виробництво. Але для прозорої роботи необхідним є прийняття оновлених умов щодо ліцензування такого виробництва. Також, серед основних статей надходжень по акцизному податку треба відмітити заплановані надходження від ввезеної виноробної продукції та пива (+понад 50%). Але найбільш високий показник закладається на надходження від ввезення тютюну, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет (майже в 3,5 рази більше від показників проєкту бюджету 2020 року). Разом з тим, враховуючи, що положення про маркування рідин досі не затверджене і компанії не матимуть часу для тестування такого процесу, а відповідно і ввозити рідини, є ризик отримати недонадходження до бюджету на початку року», — переконують в Асоціації.

Також підкреслюється, що Україна підтвердила свої наміри стати активним партнером ЄС у запровадженні положень Європейського зеленого курсу — нової програми зеленого економічного розвитку Євросоюзу, основною метою якої є досягнення вуглецевої нейтральності європейського континенту до 2050 року.

Зокрема, серед пріоритетів визначено підвищення енерго— та ресурсоефективності, розвиток відновлювальної та водневої енергетики, розбудову схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів, співпрацю у наукових та інноваційних проєктах, реформу вугільного сектору, тощо.

Проте наразі у поточній редакції проєкту бюджету є видатки лише на деякі з перелічених сфер.

«Іншими словами, видатків для екологізації економіки передбачено досить небагато. Щодо лісової галузі не передбачено кошти на здійснення заходів щодо охорони лісів від пожеж, відновлення лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, проведення лісовпорядних робіт та національної інвентаризації лісового фонду України, а також на забезпечення функціонування державної лісової охорони», — стверджує ЄБА.

«Відтак, на думку бізнесу, доцільно доопрацювати проєкт бюджету та забезпечити конкретні статті витрат відповідно до запланованих пріоритетів. Водночас, категорично неприйнятним є збільшення податків та зборів задля збалансування бюджетних надходжень. Варто, поки є час, ще раз більш обдумано підійти до доходів і видатків з бюджету, враховуючи, в тому числі, непрості умови для роботи бізнесу сьогодні і створити якісний документ, аби в 2021 ефективно працювати, а не виправляти необдумані рішення», — йдеться у заяві.

РЕАКЦІЯ ЕКСПЕРТІВ

«Наступного року зростання економіки — майже, найбільша невизначеність», — вважає економіст Данило МОНІН. На його думку, швидше за все, економіка відновиться, адже в ІІ кварталі 2020 року в Україні був жорсткий карантин. З іншого боку, відновлення може стартувати лише у ІІ кварталі 2021-го.

«Я більше схильний вірити в поквартальний прогноз НБУ з 4%-им підсумковим зростанням економіки 2021 року, ніж у прогноз Міністерства економіки щодо зростання в 4,6% ВВП. При цьому, вважаю, інфляція буде вищою — ближче до 10%. На це вплине як відновлення цін на енергоресурси, так і курс національної валюти з девальвацією. Курс 29,1 за долар, закладений у бюджеті на наступний рік, виглядає поки цілком реалістичним», — зауважив МОНІН.

Яким буде остаточна версія бюджету тепер залежить від депутатів. « Якщо такий дефіцит бюджету збережеться на 2021 рік, то можна буде сміливо ховати більшість реформ, які обіцяв Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі до кінця 2024 року. Це й податок на виведений капітал, і пенсійна реформа. Адже буде проста відмовка — ми скорочуємо дефіцит бюджету, тому не час проводити реформи. І так до 2024 року», -резюмує Монін.

Фінансист Тарас Козак припускає, що за умов високої корупції та за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені.

«Прихований дефіцит бюджету — державні гарантії. Зокрема, лише на будівництво доріг передбачено 71 мільярд гривень гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються на майбутні видатки», — зазначає експерт. І підсумовує: «Моя оцінка проєкту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях дірки. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів нам бюджет наступного року не виконати».