Люди, які мають свободу вибору, завжди оберуть мир.
Рональд Рейган, 40-ий Президент США

Світ готується до економічної кризи. А Україна?

У рік подвійних виборів уряд має залучити на зовнішніх ринках чотири мільярди доларів, щоб... повернути позичене
9 січня, 2019 - 18:34
ФОТО REUTERS

Кабінет Міністрів має повернути кредиторам України у 2019 році 418 мільярдів гривень, з яких 145 мільярдів гривень складуть відсотки за позиками. Половина майбутніх виплат — борги в іноземній валюті, переважно в доларах.

Відповідальність за виплату державного боргу лежить на Кабінеті Міністрів. Зокрема, на міністерстві фінансів. Мінфін дає приблизні відповіді на питання «коли віддавати», проте питання «чим віддавати» залишається відкритим.

На разі відомо, що Кабмін розраховує, що до моменту пікових навантажень країна вийде на міжнародні ринки запозичень.

Тож перед урядом Володимира Гройсмана постало завдання у рік подвійних виборів залучити на зовнішніх ринках 4 млрд доларів, щоб розрахуватися з кредиторами. І це не кажучи про виплати у валюті і гривні за облігаціями внутрішньої держпозики. Крім того, перша пікова виплата — 1 мільярд доларів — припадає якраз на період інавгурації нового президента.

У держбюджеті на 2019 рік передбачено, що Мінфін залучить 4 млрд доларів зовнішніх позик (приблизно 123 млрд гривень у загальний фонд). На внутрішньому ринку уряд розраховує зібрати близько 202 млрд гривень.

Фінансові аналітики вважають, що з урахуванням нової програми МВФ для України та підвищенням кредитного рейтингу Мінфін зможе вже у першій половині року випустити єврооблігації і закрити потребу у валюті.

Так, зокрема, старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович вважає, що накопичених у валюті коштів з урахуванням траншу від ЄС і кредиту під гарантію Світового банку уряду буде достатньо, щоб без проблем пройти виплати як мінімум у першій половині року.

«Через випуски єврооблігацій, швидше за все, буде залучатися два мільярди доларів, інше зовнішнє фінансування — ще один мільярд доларів — буде залежати від ситуації на ринках і може бути залучено теж через єврооблігації», — вважає Котович.

Розміщення єврооблігацій, на його думку, можливе у першому кварталі, якщо, звичайно, умови на фінансових ринках будуть цьому сприяти.

«Але, швидше за все, випуск буде відкладено на травень–червень, так як критичної потреби в ньому на початку року не буде, а ринки почнуть спокійніше дивитися на Україну після виборів, коли політична ситуація стане більш прогнозованою», — вважає аналітик ICU.

З іншого боку, майбутні вибори і можлива зміна влади залишають ризики як для нових позик, так і продовження діючих кредитних програм.

Влада поки що стримано оцінює шанси з новим випуском євробондів. У Мінфіні розраховували, що новини про нову програму МВФ краще позначаться на котируваннях українських паперів, ніж фактично вийшло, пояснювала міністр фінансів Оксана Маркарова у грудні в інтерв’ю агентству «Інтерфакс». Але, за її словами, ситуація не те, що не стала краще, вона погіршилася.

«І це не через наші справи. 2019 рік — це невизначеність з Брекзітом, з американською політикою щодо ставок, багато нестабільних точок на ринках, що розвиваються», — говорила Маркарова. У таких умовах, за її словами, важливо фокусуватися на внутрішніх ресурсах — на приватизації і поверненні проблемних кредитів банків.

Але, це радше бажані джерела фінансування для уряду, ніж реальні. Вже зараз зрозуміло, що з урахуванням політичних ризиків і обсягу майбутніх виплат, уряду вкрай важливо залишатися у програмі МВФ, тим самим надсилаючи позитивні сигнали іншим кредиторам та інвесторам. Чи вдасться це зробити після виборів — питання відкрите.

І не варто забути, що у 2020 році на Україну також чекають великі виплати за держборгом. Влада, навіть якщо вона зміниться у 2019 році, буде змушена з цим рахуватися, перш ніж робити різкі випади у бік МВФ. За оцінками глави НБУ Якова Смолія, за два роки країна повинна повернути кредиторам з відсотками близько 12 млрд доларів.

«Нинішня панівна верхівка має обрати один із двох шляхів. Або зруйнувати систему безкарності для самих себе, до якої звикли за роки незалежності. Або 2019-го країна потрапить у жорстку фінансову кризу. Таку, як у 2014—2015 роках. Це вб’є їх політично», — прогнозував виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб ВИШЛЯНСЬКИЙ.

На його думку є два дуже важливі моменти, на які українцї мають зважати, перший: потрібно уникнути приходу до влади популістів, які дестабілізують ситуацію. Друге: тримати в прийнятних межах процес міграції.

За його словами, для цього Україні потрібно мати не менше 5—7 відсотків зростання економіки. І це реально, якщо зважати на досвід Туреччини й Румунії.

«У Туреччині в перші 10 років президентства Ердогана, до 2010-го, валовий внутрішній продукт сумарно зріс на 75 відсотків. Країна збагатіла майже вдвічі. Всі ці роки в них діяли безперервні програми МВФ. Держава виконувала всі вимоги — й усі транші надходили вчасно», — говорить Вишлінський. Зрештою в 2008 році Туреччина віддала свій останній борг МВФ. Натомість в Україні, підкреслює Вишлінський, лише перша програма в 1990-ті була більш-менш нормально втілена. Потім усі намагалися «пропетляти».

Світовий досвід доводить: великий державний борг — не вирок. Приклад — США, де розмір державного боргу становить 21 трильйон доларів, проте структура боргу така, що зовнішнім кредиторам держава винна лише шість, а інфляція у країні незначна. При цьому в трійку топ-кредиторів США входить Японія, яка і сама є світовим лідером з обсягу державного боргу.

Це підтверджує, що державне кредитування між країнами — нормальне економічне явище, якщо знати, що з цим робити.

Ситуацію в українській економіці могли би поліпшити інвестиції, про які двадцять років розповідають усі уряди країни.

Але хто сьогодні інвестує в Україну? Лідери багато років одні й ті самі: найбільшу частину грошей в українську економіку інвестували офшорний Кіпр, Нідерланди, Британія та Віргінські острови. Тобто, основним інвестором є український олігархат, у той час, як реальна частка іноземних інвесторів критично мала.

А куди інвестує Україна? Майже всі гроші — шість мільярдів доларів — надходять на рахунки до Кіпру, понад 100 мільйонів доларів — у Росію, закривають трійку Віргінські острови. Очевидно, що це — схеми виводу капіталу з країни, і точно не інвестиції.

Власне ці показники, вважає народний депутат від фракції «Самопоміч» Роман Семенуха, красномовніше за чиновників говорять про економічний стан країни.

Щоправда, аналітики Міжнародного фонду Блейзера вважають, що приплив прямих іноземних інвестицій в Україну досягне 2 млрд доларів в 2019 році. Про це повідомив виконавчий директор Фонду Олега Устенка.

«Прогноз, який ми виставляємо, — 2 мільярди доларів прямих іноземних інвестицій, що менше ніж цього року. Очікується, що цього року ця цифра може скласти 2,5 млрд доларів», — зазначив аналітик.

Устенко додав, що прогнозована сума інвестицій на майбутній рік у 5 разів нижча від історичного мінімуму України з іноземних вкладів. І це в той час, коли увесь світ очікує на глобальне економічне потрясіння — Україна, по суті, залишається без «паска безпеки». 

«Є висока ймовірність того, що в 2019 році відбудеться широкомасштабна економічна криза. Звичайно, можна сподіватися, що вона буде перенесена на 2020-й, але ризики кризи в наступному році досить високі. Більш того, це складно передбачувано — звідки вона може прйти. До останнього, кілька місяців тому, прогноз, який об’єднував велику частину експертів, полягав у тому, що криза буде йти з Китаю. Там була проблемна економіка, накачана начебто грішми, фондовий ринок непідкріплений. У них є проблеми, які вони називають shedou banking (тіньовий банкінг), там — трильйони доларів. Вони можуть потягнути на дно відразу всіх,  це — друга за величиною економіка за результатами поточного року. Друга економіка в світі, якщо вибухає — це серйозна проблема для всіх», — каже Устенко. Але з іншого боку, наголошує експерт, є серйозна проблема і в першої економіки світу — США. Складно прогнозувати, що буде з ФРС, що буде зі ставкою. «Не зовсім зрозуміло, що буде в регіоні, де Близький Схід. Що буде відбуватися по Ірану, що буде з нафтою? Нафта в ціні падає, тренд йде на зниження. А як то вистоять усі ті економіки, які енергозалежні, які на цьому гроші заробляють? Саудівці, росіяни, Іран, Венесуела. Так всі, хто завгодно», — говорить Устенко.

Невідомо, що буде з нашими експортними товарами, — наголошує експерт. «Метал піде вниз, як в 2013—2014 роках. Коли звинувачують кризу, то керівництво, яке було в 2008—2009 роках, яке звинувачували в тому, що довели країну до такого серйозного кризи: воно і так, і ні. Проблема в тому, що коли ти експортно-залежний, коли половина твого ВВП формується за рахунок зовнішніх ринків, дивно очікувати іншого», — наголошує експерт. Тож на його думку, з огляду на всі фактори і борги українцям слід готуватися до девальвації (30—33 гривні за долар США під кінець 2019 року) і до серйозного економічного просідання.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments