Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Юрій ГУСЄВ: «Якість доріг – найбільша проблема»

Голова Херсонської ОДА — про напрямки роботи нової влади
10 вересня, 2019 - 17:16

Президент України Володимир Зеленський призначив нового очільника Херсонської ОДА 13 липня, під час поїздки на КПВВ «Чонгар» і «Каланчак». Юрій Гусєв — держслужбовець із багаторічним стажем, відомий у Херсоні з початку 2000-х. Тоді Гусєв був студентським активістом, радником голови ОДА. Пізніше перебрався до Києва, де займався бізнесом.

Із 2009 року працює в органах державної влади на різних посадах: радник міністра економіки та міністра фінансів, директор департаменту національних проєктів. Із 2014 року працював у структурі Міноборони на посаді керівника департаменту економічної діяльності, був заступником міністра.

Ми зустрічаємося з новим головою ОДА в його кабінеті. На перший погляд тут нічого не змінилося з часів його попередника Гордєєва. Щоправда, на стіні за робочим місцем пустіють гвіздки, на яких висів портрет Порошенка. «Бачите, у мене нема портрета президента, зате є портрет дітей», — каже Юрій Гусєв і показує на іншу стіну, де висить велике фото його сина і доньки.

Починаємо з короткого знайомства. Пояснюю, що окремого інформаційного приводу для розмови немає, мета — поставити кілька актуальних питань із життя регіону, дізнатися позицію голови ОДА, про плани нової команди і, власне, чи є вже ця команда...

Гусєв зазначає, що приводів насправді багато. Погоджуюсь, додаю, що слідкую за його публікаціями у «Фейсбуці» й новинами на сайті ОДА. Наприклад, під час святкування першого дзвоника в одній із шкіл Олешківського району Гусєв подарував першокласникам каченят, написавши, що то були гусенята. Тролінг відзначили місцеві ЗМІ, пожартувавши, що голова аграрної області не відрізняє качок від гусей...

«Ви теж вважаєте, що то качки? У нас із цього приводу дискусія», — жартує Гусєв, ми обмінюємось коментарями і переходимо до серйозних питань.

ДЕЦЕНТРАЛIЗАЦIЯ

— Яка ситуація з об’єднанням громад в області? Досі є райони, в яких немає жодної ОТГ. А є такі, де ОТГ явно неспроможні й живуть у кредит. Що буде з реформою?

— Я вважаю, що децентралізація — це та реформа, яка надає можливість передавати більше ресурсів і повноважень на місця. У нас є чудові приклади успішних ОТГ. За перший місяць роботи я об’їздив усі райони області, спілкувався з людьми на місцях, заїжджав у села, відвідував навчальні та медичні заклади. ОТГ з хорошим лідерством досягли відчутних результатів в освітній сфері, наданні адмінпослуг, належному підтриманні інфраструктури. Спілкуючись із новообраними народними депутатами й в Офісі Президента, я отримав чітку відповідь, що створення ОТГ — це той шлях, який доцільно продовжувати. Я на території Херсонської області хотів би його максимально прискорити, щоб добровільне об’єднання, яке передбачено законом до 1 січня 2020 року, відбулося на максимальній території. Я хотів би завершити процес створення ОТГ до кінця року. Водночас на зустрічах з громадами я кажу, що у своїх рішеннях спиратимусь на їхню думку, вони самі мають ухвалити рішення про об’єднання.

Ми розробили оновлений перспективний план ОТГ області. Він є орієнтиром для громад. І ми попросили їх висловити свою думку стосовно нього.

Є Генічеський район, де не можуть дійти згоди щодо формату ОТГ. У перспективному плані він виглядає як єдина ОТГ, а дехто хоче виокремити курортні села на Арабатській стрілці в окремі громади. Як бути з думкою цих людей?

— Будемо діяти в межах закону, досліджувати спроможність та перспективи громад. Будемо дотримуватися державницької позиції.

Чи не вважаєте ви, що добровільність і тривалий час на створення ОТГ часто шкодять цій реформі? Люди сприйняли добровільність не як вибір — з ким об’єднуватися, а як можливість: хочу об’єднуюсь, хочу — ні? Тому досі в селах розповідають, що через реформу закриватимуть школи, садочки, лікарні...

— Ні, не зашкодила. Люди повинні усвідомити і прийняти відповідальність під час створення ОТГ разом з додатковими ресурсами. Я переконаний, що успішні ОТГ області є гарним прикладом, і вони надихають інші населені пункти рухатися до більшої кількості ресурсів та повноважень. У нашої області перспектив для громад — безліч. Це стосується і туризму, і розвитку інфраструктури, і залучення інвестицій.

ДОРОГИ

— Ви сказали, що об’їздили всі райони. Які найбільші проблеми ви там побачили?

— Я вважаю, що у нас найкраща область. І не тому, що я з Херсона і працюю головою ОДА. У нас великі природні ресурси і напрочуд мальовничий край, який вирізняється серед інших, причому не лише в Україні. Азовське море, Арабатська стрілка, Сиваш, Чорноморські курорти, унікальна система іригації, Олешківські піски, Асканія-Нова... Усе це ще не відкрито світові й усій Україні. Бо найбільша проблема, над якою ми працюємо щодня, — це дорожня і транспортна інфраструктура. Якість доріг — найбільша проблема всіх населених пунктів нашої області.

Наразі ми зробили інтерактивну мапу ремонту доріг, щоб люди бачили, що де ремонтується і будується. Ми також повністю відкрили інформацію про використання бюджетних коштів. Ми напрацювали пропозиції, які я висловлю новому міністрові інфраструктури Владиславу Криклію, щодо будівництва і ремонту доріг на найближчі три роки. Ямковий ремонт не приносить належного результату, нам необхідно будувати нові дороги. Нам важливо сполучити Херсон з Дніпром, Запоріжжям, Кривим Рогом — має з’явитися якісна дорога від Каховського до Генічеського району, і мають бути в хорошому стані дороги, якими везуть туристів до курортних Скадовська, Лазурного, Залізного Порта.

Як бути з руйнуванням доріг від перевантажених фур? Ваші помічники кажуть, що пункти вагового контролю запрацювали.

— Так, це те, що вдалось неймовірними зусиллями правоохоронних органів, активістів і нашої команди зрушити з місця. За останні два тижні зроблено більше, ніж за попередні роки. Штрафи вимірюються десятками тисяч євро. За габаритно-ваговим контролем уже можна спостерігати онлайн, і ми плануємо в рази збільшити кількість пунктів контролю.

ТУРИЗМ

— Ви сказали про унікальні природні багатства Херсонської області й туризм. Однак туроператори й місцеві компанії, які організовують екскурсії, кажуть, що власне туристичного продукту дуже мало. Є природа, але немає елементарних умов: красивий Джарилгач, але без туалетів. Як ви плануєте розвивати саме туристичну інфраструктуру?

— Справді, така проблема є. Щодо туалетів на Джарилгачі мені навіть скинули фото, що їх там уже поставили. Ми маємо розвивати туризм у кількох напрямках. Перше — будувати інфраструктуру, залучаючи приватних інвесторів. Прихід на ринок Херсонщини готельних операторів, які це зроблять, змінить підходи на туристичному ринку України. Ми активно працюємо над тим, щоб такі оператори зацікавились регіоном.

Важливо, щоб до нас приїздили з різних областей і країн. Особисто веду переговори щодо відкриття авіарейсу Львів — Херсон за ціною, співмірною з залізницею. Ми звернулися до керівника «Укрзалізниці» з пропозицією ставити нові якісні вагони в напрямку Херсона, а також зробити додаткові потяги в напрямку Херсона не лише влітку. Я написав листа послам країн ЄС, послам країн G20 — крім Росії, і запросив їх відвідати Херсонщину. І в цьому інтерв’ю я також запрошую туристів на Херсонщину.

Ми працюємо і з місцевими туроператорми, щоб запропонувати класний туристичний продукт, який відповідатиме вимогам туристів із країн ЄС, щоби їм був доступний гарний сервіс — і екскурсійний, і готельний, і транспортний.

— Гадаю, варто дослухатися до наших туристичних компаній. Вони зсередини знають проблеми галузі і враження туристів.

— У цьому плані я відкритий до спілкування, бо туризм — один із пріоритетів розвитку області.

СIЛЬСЬКА МЕДИЦИНА

— На Херсонщині мають побудувати кілька десятків нових амбулаторій у сільській місцевості. Наскільки мені відомо, тендерні процедури по багатьох об’єктах уже завершені, десь позаливали фундаменти. Але коли очікувати самих амбулаторій?

— Тримаю це питання на особистому контролі. Під час селекторної наради відсторонив начальника профільного департаменту Олександра Руснака, який відповідав за будівництво амбулаторій. Проводиться службове розслідування. Мене обурює, як окремі чиновники ОДА ставляться до виконання таких важливих завдань. Проводимо аналіз, як максимально завершити роботи до кінця року.

Маєте якісь цифри? Що зроблено?

— Поки що ефективність використання бюджетних коштів на ці потреби вкрай низька. Дуже мало амбулаторій з високим ступенем готовності. Уже призначений новий заступник голови ОДА Сергій Козир, який аналізує це питання. Він виїде на місця, і наступного тижня ми повинні разом з місцевою владою вирішити, як прискорити роботи.

КПВВ

— Ви обіцяли, що нові КПВВ на адмінкордоні з Кримом будуть побудовані до 15 листопада, інакше ви підете у відставку. Як просуваються роботи?

— КПВВ будуть побудовані вчасно. Я запросив Президента на день народження — якраз 15 листопада. Будівництво — це завдання стоїть перед ДП «Укрінтеравтосервіс», якому надані державні кошти (орієнтовно 100 млн грн. — Авт.) для будівництва двох режимних зон на КПВВ — «Чонгар» і «Каланчак». Є затверджений план-графік робіт, я контролюю, щоб він виконувався, інформую про це Офіс Президента.

Що саме там з’явиться?

— Принципово нова інфраструктура для забезпечення потреб людей. Після мого призначення там з’явилось медичне забезпечення та аптеки, відкрито відділення пошти на «Чонгарі», зараз ведемо переговори про будівництво мобільних ЦНАПів — щоб українці, які живуть у Криму, могли отримати адмінпослуги біля КПВВ. Наразі вивчаємо питання щодо забезпечення необхідних комунікацій, у тому числі захищеного зв’язку. Також там мають надаватися якісні послуги з перевезення, будівництво автостанції.

Водночас нелегальні перевезення на Крим досі існують.

— Першим моїм рішенням щодо цієї проблеми була створена робоча група за участю правоохоронних органів. За моїм поданням відсторонений керівник регіонального управління Укртрансбезпеки (Ігор Пастух. — Авт.). СБУ здійснює відповідні заходи щодо припинення діяльності незаконних перевізників. Я переконаний, що ми швидко наведемо порядок. Ми вивчаємо можливість проводити конкурси на маршрути на платформі Prozorro.

КАДРИ

— Програма з відбору кадрів LIFT. Хто на ньому «піднявся»? На які посади?

— Після погодження з кадровою комісією Офісу Президента заступниками голови ОДА призначені Сергій Козир та Світлана Чепіга. Обидва не обіймали раніше посад на державній службі. Сергій Козир координуватиме питання будівництва, розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства. Світлана Чепіга займатиметься питаннями гуманітарної сфери. Цих людей відібрали за програмою LIFT.

Кандидати на голів РДА вже є? Чи всіх плануєте змінити?

— Відбираємо кандидатів. Шукаємо людей на посади голів РДА в усіх районах. Нинішнім головам РДА я запропонував подати кандидатури на платформу LIFT і пройти перевірки.

Навіть голові Генічеської РДА?

— По Генічеську керівник РДА буде новий. Кандидатура відібрана і погоджена.

В адміністрації керівником апарату працює Володимир Клюцевський. Він працював ще за часів Януковича і залишився досі.

— Він працює в ОДА понад 20 років, виконує функції керівника апарату. Клюцевський призначений на посаду за результатами конкурсів і виконує свої повноваження як державний службовець. (тут розмову перериває телефонний дзвінок, Гусєв просить зупинити запис — зателефонував міністр оборони Загороднюк. — Авт.).

— Які у вас стосунки з головою обласної ради Владиславом Мангером? Ви з ним не з’являєтесь на публічних заходах, немає спільних фото. Ви домовились про це?

— Це не навмисне. У нас із головою обласної ради робочі стосунки. За півтора місяці моєї роботи ми бачились тричі. Це були робочі зустрічі. Зокрема, на моє прохання облрада зібралась на позачергову сесію, ухвалила рішення про перетворення медичних закладів на комунальні некомерційні підприємства. Я хочу подякувати їм за це.

Я не прийняв пропозицію сидіти в президії облради, бо я не депутат облради, тому сидів поряд з колегами із ОДА...

Питання, яке ставлять мені журналісти у зв’язку з моїм спілкуванням з головою облради, пов’язано зі справою Катерини Гандзюк (Мангер є головним підозрюваним в організації нападу на Гандзюк. — Авт.). Я говорив і говорю: усі причетні до цього страшного злочину мають понести законне покарання. І я всіляко сприятиму тому, щоб це відбулося.

ЗМI ТА IНФОРМАЦIЙНА БЕЗПЕКА

— В обласному бюджеті щороку закладаються кошти на висвітлення діяльності ОДА місцевими медіа. Цього року — приблизно два мільйони гривень. Обласна влада роздає їх дрібним сайтам, телеканалам, газетам, а ті публікують матеріали прес-служби або знімають компліментарні сюжети. У такий спосіб купується лояльність цих ЗМІ. Чи не вважаєте ви, що краще, приміром, провести конкурс мікрогрантів для журналістів на створення оригінального контенту на актуальні для регіону теми?

— Ми зупинили цю ганебну практику оплати за публікацію повідомлень на окремих сайтах та інших ЗМІ. Це неприпустимо. Це не є журналістика. Я хотів би створити партнерські контакти зі ЗМІ. Щоб журналісти — були журналістами і допомагали мені контролювати певні речі стосовно роботи чиновників, реалізації програм. Я планую, що ми налагодимо таку співпрацю з такими журналістами, тому що це їхня робота, а не тому, що їм платять за це із бюджету.

На Херсонщині продовжують мовити російські телеканали, особливо у прикордонних з Кримом районах. Питання інформаційної безпеки стоїть протягом уже п’яти років. Яке ваше бачення проблеми?

— Я обговорював це з членами Нацради з питань телебачення і радіомовлення, а також збираюся — з міністром Бородянським, який усвідомлює, наскільки важливе питання інформаційної безпеки. Моє бажання — щоб українського контенту, українського телебачення в нашій області було значно більше і щоб якість його була найкращою.

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ