12 найкращих вистав

А днями було поставлено крапку в першій, минулорічній «ГРІ» — НСТДУ представило альманах із добіркою експертних відгуків. 168 сторінок дрібним кеглем (крупнішим було б далеко за 200), 10 авторів, понад 180 текстів, присвячених 27 виставам, — такі параметри цього безпрецедентного видання. Театри та постановки — і ті, котрі у підсумку стали переможцями, і, так би мовити, чверть- та півфіналісти — одержали таким чином моральну сатисфакцію та цілий комплекс матеріалів, що їх можна використовувати у власній рекламі, на сайтах, в історичних довідках...

Експерт «ГРИ» Людмила Олтаржевська, одна з авторок альманаху, згадала на презентації свою — і не лише свою — вчительку в професії Валентину Заболотну та її тезу про те, що правда про виставу лежить на перетині декількох рецензій. Нині в більшості випадків годі сподіватися й на одну — паперові фахові видання перебувають в анабіозі-віртуалі, до того ж, у моді інші жанри — анонси, репортажі, відгуки, дискусії в соцмережах... Тож 27 виставам із 12 міст України неабияк пощастило.

Щоправда, експертні висновки, які склали альманах, теж складно назвати рецензіями як такими — це радше бліц-діагностика. Але — високопрофесійна. Зрештою, професіоналові й невеликого обсягу цілком досить для того, щоб чітко висловити свою позицію. Останні в експертів часом є протилежними, а тексти — некомпліментарними, подеколи навіть контроверсійними. Хочеться сподіватися, що після ознайомлення з ними запитання типу: «Хто ці люди, і чому саме вони стали експертами ГРИ?» — більше не виникатимуть.

Отже, «ГРУ» номер 1 завершено, і театрально-глядацька громада уже чекає на останній, найгучніший акорд «ГРИ» — номер 2. «Кода» пролунає 30 листопада — на сцені Національного театру ім. І. Франка міжнародне журі оголосить переможців (режисер церемонії нагородження — Влада Білозоренко).

Нагадаємо, журі фестивалю-премії, згідно з Положенням, підлягає щорічній 100-відсотковвій ротації. Нині чекаємо в Києві на Б’янку Іонеску-Балло — вокалістку та генеральну директорку Національного театру «Іон Дачіан» (Бухарест, Румунія); Жанну Лашкевич — театрального критика, перекладачку, драматурга (Мінськ, Білорусь); Адама Балу — історика, педагога, громадського діяча та культурного менеджера (Варшава, Польща); театрознавця, критика, теоретика театру, громадського діяча Томаса Ірмера (Берлін, Німеччина); театрального критика, журналіста, арт-куратора, музиканта, музикознавця, директора PPS Pressoffice Дітера Топпа (Кельн, Німеччина, голова журі).

Б’ЯНКА ІОНЕСКА-БАЛЛО ВОКАЛІСТКА ТА ГЕНЕРАЛЬНА ДИРЕКТОРКА НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕАТРУ «ІОН ДАЧІАН» (БУХАРЕСТ, РУМУНІЯ)

Додатковий інтерес тут полягає в тому, що цьогоріч членам журі буде надано право розподілити між вистав шорт-листа також індивідуальні номінації — за найкращі режисуру, чоловічу та жіночу ролі, сценографію, хореографію, музичне оформлення. Театр, звісно, є мистецтвом колективним, але чутливі душі окремих митців ніколи не зайве потішити — тим більше, якщо вони на це заслуговують. У ситуації, коли всі навколо — «зірки» («зірка телешоу...», «зірка серіалу...»...), комусь же треба і планку на належній професійній висоті тримати.

Перша «ГРА» була прикметна, зокрема, широким представництвом нестоличних театрів та постановок — дві треті шорт-листа. Нині Київ «відігрався»: вісім із дванадцяти вистав-фіналістів уже знайомі місцевим глядачам і гратимуться на рідних майданчиках. Але серед гостей — суцільні цікавинки, що їх не варто пропускати: 24 листопада о 16.00 — вистава Одеського театру ляльок «Баби Бабеля» (у Театрі на Подолі); того ж дня о 20.00 — «Орфей та Еврідіка» Одеської національної опери (у Національному театрі оперети). 26 листопада о 19.00 — «Правда під маскою» (два одноактних балети на музику І. Стравинського) Львівської національної опери ім. С. Крушельницької (у Київській національній опері ім. Т. Шевченка); 27 листопада об 11.00 — «Пливе човен, казок повен», вистава Рівненського театру ляльок, яка, безперечно, буде оцінена і дітьми, і дорослими, — на сцені Київського академічного театру ляльок.

Тож готуйтеся — ГРА насувається!