Дев‘ять гранд-концертів «Контрастів»

Форум організовує Львівська національна філармонія. В афіші — дев'ять концертів та «Ніч «Контрастів». Варто нагадати, що фестиваль започатковано 1995 року з ініціативи диригента Романа Реваковича (Варшава), композиторів Мирослава Скорика та Юрія Ланюка і музикознавця Яреми Якубяка (Львів). Згодом до організації заходу долучився харків’янин — композитор Олександр Щетинський.

Концепція фестивалю від моменту заснування залишається незміною — представити сучасну українську музику в контексті світової. Рік до року програма «Контрастів» широко представляє різні генерації українських композиторів — зі спеціальними акцентами на музиці країн Східної Європи та класиці ХХ ст. Гарна традиція кожного фестивалю — кілька світових та українських прем’єр.

Про особливості «Контрастів»-2021 «День» розпитав комерційного директора з питань розвитку сучасної музики Львівської філармонії та виконавчого директора фестивалю композитора Богдана СЕГІНА. А перше запитання від «Дня» стосувалося теми фесту — Past-moderne /post-moderne.

— Це така гра слів, що її ще 20 років придумали Володимир Сивохіп (генеральний директор Львівської національної філармонії. — Т. К.) і вже покійний Роман Стельмащук (музикознавець, композитор, засновник Фестивалю старовинної музики у Львові. — Т. К.), — говорить Богдан Сегін. — Вони тоді організували проєкт до Дня Європи, а відбувався він не лише у Львові, а й у замках Львівщини. І мені ця гра слів дуже сподобалася, оскільки past-moderne — це минуле сучасне, а post-moderne — це постмодернізм. І воно дуже прив’язалося до програми XXVII «Контрастів», яка складається не тільки із музики сучасних українських композиторів, а й тієї, яку було написано раніше, а також ще попереду у нас багато прем’єр. І цьогоріч очікуємо на візуалізацію. Львівська художниця Олександра Головата підготувала до фестивалю експозицію своїх нових робіт, одна із яких використана для візуалізації «Контрастів». А загалом її виставка триватиме упродовж усього фестивалю — від 1 до 10 жовтня, у фойє філармонії.

— Як склали концерт-відкриття «Контрастів»?

— Цей концерт, як і концерт 3 жовтня, ініційований членом ради фестивалю Володимиром Сивохопом. Відкриття «Контрастів», яке припадає на День музики, поєднає музику авторів із Чехії, Німеччини, Швейцарії, Франції та України. Віолончеліст Йонас Краєнбюль, піаністка Андреа Віслі та Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії під орудою Володимира Сивохопа виконають прем’єри Яна Клусака, Ганса Шойбле, Германа Ґьотца та Леона Боельманна. Прозвучить цього вечора й «Adagio пам’яті Мирослава Скорика» української композиторки Богдани Фроляк.

ОСЕРЕДОК ПАРТНЕРСЬКИХ ПРОЄКТІВ

— У програмі є спільний проєкт з Центром Андрея Шептицького. Серед інструментів зазначено навіть маримбу…

— Це знову ж таки на пояснення теми Past-moderne /post-moderne. Цьогорічні «Контрасти» є осередком партнерських проєктів. Центр Шептицького кілька місяців тому здобув грант від Українського культурного фонду для мистецької резиденції на підтримку талановитих українців — для творення нових культурних артефактів. Відповідно у Львові перебуває композитор, один із резидентів, який, за умовами гранту, створює новий музичний твір. Композитор обрав такий склад інструментів: флейта, кларнет, маримба і струнний квартет. І під цей склад філармонія зобов’язалася надати майданчик для виконання прем’єри за програмою «Контрастів». І під цей склад ми формували цілий концерт, який відбудеться 2 жовтня й складатиметься із творів сучасних українських та польських композиторів чотирьох поколінь: Вітольда Лютославського, Віктора Камінського, Михайла Шведа, Остапа Мануляка та Юрія Пікуша. Назва проєкту — Summa Tempologica. Принагідно згадаю паралельний проєкт, який веде наша філармонія, — це Всеукраїнський конкурс молодих композиторів імені Мирослава Скорика. Отже, концепція і структура цьогорічних «Контрастів» доволі модифікована — це і фестиваль, і партнерські проєкти, і прем’єри нової музики, і закордонні гості, що теж дуже важливо.

— Планується світова прем’єра композитора Остапа Мануляка.

— Остап Мануляк — творчий керівник резиденції Українського католицького університету і творчий керівник резидента Юрія Пікуша. І коли виникла потреба реалізувати прем’єру Юрія Пікуша в межах «Контрастів», ми спільно з Остапом почали формувати програму, і Остап під цю програму погодився створити новий твір — «Сальтації ІІ» для флейти, кларнета, скрипки й віолончелі.

З ПРИСВЯТОЮ МИРОСЛАВОВІ СКОРИКУ

— Львівська філармонія носить ім'я Мирослава Михайловича Скорика. Наскільки широко в «Контрастах» буде висвітлена його творчість?

— Доволі ґрунтовно. Крім того, що виконуватимуться його окремі твори в програмах різних концертів, 8 жовтня буде виконана програма, яка відома київському слухачеві — «Скорик — Мусоргський», що її «Контрастам» на партнерських засадах запропонував головний музичний редактор «Радіо Культура» Олександр Пірієв. А 7 жовтня мають до нас приїхати члени журі Конкурсу імені Скорика, також — фіналісти. І 10 жовтня, на закритті «Контрастів» (програма має назву «Closing») у нас відбудеться оголошення переможців та виконання твору володаря І премії. Сподіваємося, що нам до самого офіційного оголошення переможців вдасться зберегти інтригу, позаяк усе відбувається цілком анонімно. Члени журі дистанційно ставили оцінки (голова журі — Євген Станкович). Всю інформацію про заявників збирав секретар конкурсу, і лише він має доступ до цієї інформації (на спеціально створеному e-mail). Інша запрошена музикознавиця готує буклети до конкурсу. На членів журі чекає також друге голосування — кому віддати першу премію. Після того ми зведемо висновки членів журі й визначимо переможців (І, ІІ і ІІІ премії). Варто взяти до уваги, що йдеться не про голосування за композитора, а про голосування за партитуру. Це теж дуже вагомо. І маємо підозру, що є дві партитури, які можуть належати одному композиторові. Поки що ніхто із авторів, котрі подавалися на конкурс, публічно про це не заявляв. Можливо, автори також свідомі того, що інтрига має бути витримана до кінця.

— У «Контрастах» буде виконана і ваша, пане Богдане, «Меланхолійна кантата», написана спеціально до п’ятого, ювілейного, фестивалю «ЛьвівМоцАрт». Можливо, не всі про це знають. Тому розкажіть, будь ласка, де прозвучало перше концертне виконання твору?

— Це музично-літературна композиція для читця, хору, оркестру, солістів та електроніки, створена мною та моїм товаришем поетом Остапом Сливинським спеціально до відкриття встановленої у Львові скульптурної композиції для відзначення 230-річчя від дня народження сина Моцарта — Франца Ксавера. Подія відбулася 26 серпня, в перший день п'ятого фестивалю «ЛьвівМоцАрт». (Скульптура, якщо хтось не знає, міститься поблизу філармонії, на площі Маланюка.) Ця композиція (я недаремно вжив термін «композиція», а не «кантата») має символічну назву, яка виникла у нас на початках. А коли ми вже з Остапом почали працювати над втіленням ідеї, то ця назва перейшла радше у царину символіки, аніж формотворчого чинника. Лібрето композиції написано на основі листів і подорожніх щоденників Франца Ксавера. До 85 відсотків тексту — це переклади з оригіналів та 15 відсотків — це діалоги, що їх Остап створив для того, щоби передати дух Львова того часу (1809 — 1838 рр. — Т. К.). Дійство 26 серпня відбувалося просто неба на площі Маланюка. У музичній складовій я використав, крім власної музики, два твори Франца Ксавера: «Меланхолійний полонез №2» та пісню «Das liebende Mаdchen» для сопрано і фортепіано, а також два українських старосвітських канти: «Взирай з приліжанієм, тлінний человіче» — кант Данила Туптала та «Щирим серцем і любилем» — кант XVIII століття, анонім, які своєю музичною мовою концептуально пасували до нашого дійства. Власне, виникла потім ідея повторити дійство у стінах концертного залу, позаяк на площі — це одне сприйняття, а в залі — цілком інше. Також ця композиція дуже гарно лягла в загальну концепцію «Контрастів» — past-moderne /post-moderne. Єдине — в концерті 7 жовтня ми ці тези поміняли місцями (у нас спочатку post-moderne, а потім — past-moderne), підпорядкувавши загальній канві програми цього вечора. Бо в другій частині концерту у виконанні хору «Глорія» звучатимуть твори польських композиторів Анджея Нікодемовича, Генріка Миколая Гурецького й композитора із Латвії Петеріса Васкса, написані 20 — 30 років тому, — модернові твори у стилі ретро, які сприймаються зараз як класика наприкінці другої половини ХХ століття.

І ВДЕНЬ, І ВНОЧІ

— Буде у вас і «Ніч «Контрастів». Розкажіть про неї докладніше.

— Якщо пригадуєте, минулого року через ковідні обмеження ми переформатували «Ніч «Контрастів» у марафон, який розпочався у передвечір'я і тривав до пізнього вечора. А в попередні роки у нас такі заходи тривали і до третьої, і до четвертої години, і до п’ятої години ранку. Цього року розпочинаємо по обіді 9 жовтня і закінчуємо не дуже пізно вночі. Розпочинаємо з прелюдії — о 15.00 на площі Маланюка біля пам’ятника Ксаверу Моцарту.

— Чому там?

— Тому що ідея встановлення цієї скульптури, як відзначила арт-директорка «ЛьвівМоцАрту» диригента Оксана Линів, — це, найперше, ідея започаткування нового мистецького простору в середмісті Львова. Отже, для того щоб цей простір заграв на повну, особливо для молоді, бажано щомісяця влаштовувати там мистецькі проєкти, що ми і робимо. Тому я запропонував своєму товаришеві Мирославові Трофимуку, котрий займається електронною музикою і, до речі, брав участь у LvivMozArt, зробити аудіовізуальний перформанс BRONZE: як звучить бронза, чим особливий цей матеріал, адже скульптура Ксавера Моцарта зроблена із бронзи. О 17.00 ми запросимо публіку до філармонії — у фойє, а це наша альтернативна локація, де відбудеться концерт Харківського гітарного тріо, в якому прозвучать твори закордонних авторів та дві прем’єри творів українських композиторів, написані спеціально для «Контрастів». Далі відбудеться виступ Sound Object Chamber Group — це не сталий ансамбль, а, перш за все, згуртовані ідеєю музиканти зі Львова та Києва, які фокусуються на змісті музичного твору, таким чином створюючи звукові об’єкти у просторі. Це Марія Ткачик — скрипка, Юрій Немировський — кларнет та Антоній Баришевський — фортепіано. Далі буде відеоконцерт, показаний на широкому екрані, «Квадрофонія Україна — Німеччина» — із камерних творів українських та німецьких композиторів, головним генератором якого є німецький композитор Ґергард Штеблер. Потім — концерт «Фенікс: Квартети. Контрасти», на якому звучатиме, зокрема, музика Євгена Станковича. І на завершення — великий фортепіанний цикл угорського композитора Дьордьо Куртаґа «Скриня з іграшками», який готує піаніст Максим Шадько. Виступ триватиме годину. Ідея цього циклу у мене виникла спільно з Павлом Піміновим (директор Vere Music Fund. — Т. К.), коли я почув концерти із цього циклу під час виступу Шадька у Львові — ще навесні цього року. Принагідно: композитор започаткував цей цикл1973 року, і він досі пишеться!

Усі програми «Ночі «Контрастів» триватимуть близько години (кожна). Далі — перерва, упродовж якої публіка матиме можливість поспілкуватися між собою, також — з виконавцями і просто приємно провести час у філармонії. Саме така форма перебігу «Ночі «Контрастів» була закладена із самого початку існування проєкту, створення такого формату.

ЧАС ПОКАЖЕ

— Чи всі концерти будуть тільки офлайн?

— Певна частина відбуватиметься й у форматі онлайн. Зокрема, 2 жовтня — в партнерстві з Центром Шептицького. Минулого року ми транслювали 95 відсотків наших концертів «контрастних». Хотів би, щоб і цього року так було. Але для цього потрібні додаткові кошти. Другий вагомий момент — авторське право, що його минулого року нам вдалося делікатно оминути. Сподіваюся, нам не доведеться спеціально обмежувати чисельність публіки в залі через режим карантину.

— Що з оркестром? Далі сидітиме двома ярусами: струнні та дерев’яні — внизу, мідні та ударні — на сцені?

— До липня саме так, двома ярусами, ми працювали. Тепер повернули всіх музикантів на сцену. Відповідно, в партер ми повернули крісла, але ще не ставимо рядів крісел. Мабуть, така ситуація зберігатиметься ще довго. Ну, й реагуватимемо на ситуацію за потреби. Час покаже.

— Зрозуміло, що верстається програма фестивалю заздалегідь. Адже з тими пандемійними обставинами, в яких перебуває весь світ, складно щось передбачати. І все ж, чи вдалося втілити все, що запланували заздалегідь?

— Я би сказав, що більше вплинули не так карантинні обмеження, як фінансова ситуація, яка є вже багато років. Не вдається якось ні мені, ні філармонії написати правильний проєкт на УКФ, щоби отримати нормальне фінансування на проведення «Контрастів». Крім того, що ці всі терміни обмежені й щороку це звужує час на втілення проєктів УКФ, вони діють і проти нас. Тому що нам не хочеться прив’язуватися термінами нашого фестивалю до термінів гранту, реалізації та звіту перед УКФ. Але менше з тим. А про те, що не вдалося… Щороку після підготовки до фестивалю залишається певний багаж творів, проєктів, які переносяться на наступний рік або ще далі. Так само не виняток — цей рік. Є твори, з якими хотілося б виступити цього року, але не виходить. Є один перспективний проєкт, який уже був кілька разів у програмі «Контрастів» — «Композиторські майстер-класи», і знову він не відбудеться цього року — ні під час «Контрастів», ні взагалі у близькому майбутньому. Це пов’язано з різними причинами. То в нас, щоби уникнути величезного навантаження, виникла ідея чергувати Конкурс Скорика з композиторськими майстер-класами — раз на два роки. Відповідно, наступного року відбудуться майстер-класи. Також минулого року до нас практично ніхто не приїжджав. Цього року сподіваємося, що всі композитори та музиканти, заявлені в програмі, нормально, без ускладнень та проблем з кордонами чи карантинами і приїдуть в Україну, і поїдуть із України.

— І ще одне запитання: чи маєте вже пропозиції від закордонних партнерів на наступний рік?

— Так. І на 2022 рік, і на 2023-й. Така у нас реальність. А якщо проводити все ж паралель із закордонними фестивалями (наприклад, з найближчим нам по духу і концепції — «Варшавською осінню», який відбувається уже в 64-те!), то цей фестиваль має зовсім іншу фінансову історію. Вони можуть отримати бюджет від будь-якої державної програми відразу на три наступні роки. У нас таке нереально. І невідомо, чи реалізується коли-небудь. На жаль. До речі, Вінсент Козловський, котрий диригуватиме відкриття «Варшавської осені», диригуватиме й у нас — закриття «Контрастів». Отакий приємний збіг.

*  *  *

Львів через надшвидке зростання чисельності хворих на коронавірус з 23 вересня до 31 грудня перебуватиме в «жовтій» карантинній зоні. І це означає цілу низку обмежень, у тім числі — й по закладах культури, де наповненість залу має становити 50 відсотків.

Чи збільшиться кількість онлайн-трансляцій на «Контрастах» у зв’язку з новими обставинами, наразі невідомо. Варто звірятися з програмою.

Усі деталі стосовно перебігу «Контрастів»: https://philharmonia.lviv.ua/events/