Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Дорослі теж хочуть вірити в казки

У репертуарі Дрогобицького театру з’явилася третя вистава за драматургією киянки Тетяни Іващенко
16 квітня, 2014 - 16:14
ВСІ ЗОРІ, КОХАНА, — ДЛЯ ТЕБЕ! ВІРА — АЛЛА ШКОНДІНА І КИРИЛО — ОЛЕКСАНДР ЛАТИШЕВ У ВИСТАВІ «ЗАМОВЛЯЮ ЛЮБОВ» / ФОТО ВАСИЛЯ ОНИСЬКІВА

Будь-яка історія кохання — це, певною мірою, детектив — з чого розпочнеться, як розгортатимуться події, чим все закінчиться... Сюжети розвитку любовних історій схожі, і все ж за інтригою щоразу цікаво спостерігати, адже у почуттях найважливіше — це нюанси. В історії, яку розповіли у новій виставі «Замовляю любов» Т. Іващенко у Львівському обласному муздрамтеатрі ім. Ю.Дрогобича на перший план вийшла саме детективна складова.

Режисер-постановник, він же автор музичного оформлення, Влад Сорокін з першої хвилини вистави тримає глядача в напрузі, не даючи утвердитися в якійсь одній думці — чи любов, чи обман?  Сценографія (Юлія Гнатенко) теж налаштовує на пошук відповідей. Завіса відкриває інтер’єр сучасної квартири. Це перше візуальне відчуття підтверджено фразою драматурга: «Історія, яка може трапитися з кожним». І все ж щось вирізняє цю квартиру, що під час дії трансформуватиметься у різні простори. Кути всіх дерев’яних конструкцій меблів ніби випадково увінчано подобою хреста. Десь елементом шафи стає труба, що нагадує деталь органа. А великі вітражні вікна на задньому плані завершують відчуття простору церкви. Художник разом із режисером створюють поле для сповіді героїв, які любов «замовляють», любов «пропонують», на любові «наживаються». Мотив сповідальності, що закладено автором п’єси і підтримано постановочною групою, свідчить про найактуальнішу для сьогоднішнього суспільства проблему — несумісність віри і цинізму буття.

Роль Віри — подарунок для актриси, тут є що грати, її виписано драматургом скрупульозно, з цікавими нюансами відчуттів, вона має значний діапазон для виконавиці. Шкондіна демонструє суперечливість характеру Віри, весь час вона знаходиться у внутрішньо збудженому стані, що підкреслюється й зовнішньою пластикою. Актриса створює такий образ героїні,  де у дорослій жінці ховається маленька беззахисна дівчинка. Віра — Алла Шкондіна — живе у світі вигаданих ілюзій. Вона готова платити за кохання незнайомому чоловікові, або видавати   себе  за світську левицю, та все ж вірить у справжнє кохання  і у змозі виправдати і  вибачити, щоб тільки він повернувся.

Герой актора Олександра Латишева — Кирило — гідний супротивник Вірі-Шкондіній. Чоловік, в природі якого закладено блюзнірське маніпулювання почуттями жінки, віртуозно демонструє власну підступність. У двобої казкової мрії та дійсності, романтизму й суворої реальності відбувається змагання представників двох протилежних планет — жіночої та чоловічої. Життя Віри й Кирила в чомусь схожі. Обоє вони живуть у фальшивому світі.

У дрогобицькій виставі «Замовляю любов» за оптимістичним фіналом сховали  розв’язку і залишили глядача з надією, що для героїв хеппі енд можливий...

Алла ПІДЛУЖНА
Газета: 
Рубрика: