Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.
Андрей Шептицький, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський

«Класика» проти «модерну», або...

Чому реформи балету в Національній опері України зі скандалом провалилися?
10 квітня, 2013 - 11:16
ОСТАННЬОЮ ПРЕМ’ЄРОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ СТАВ БАЛЕТ «БАЯДЕРКА» МІНКУСА (РЕДАКЦІЯ — Н. МАКАРОВОЇ) / ФОТО ОЛЕКСАНДРА ПУТРОВА
Петро ЧУПРИНА: «Такої кількості діаметрально протилежних думок, конфліктів і скандалів у колективі я не пам’ятаю! Ми намагалися якось стримувати емоції артистів, а Денисові Матвієнку дали можливість проявити себе, але він не зумів організувати роботу так, щоб нормально функціонувала трупа».
Денис МАТВІЄНКО: «У мене був конкретний план реформування Національної опери, але змінити ситуацію можна лише за умови, що нинішніх керівників у театрі не буде. Їм не потрібні жодні експерименти, їх влаштовує сіреньке і посереднє... тому я не бачу своєї присутності в трупі (ніким!).

Ми вже повідомляли, що новим керівником цеху балету Національної опери України призначено Аніко Рехвіашвілі. А відомий танцівник, який фактично виконував функції «керманича» балетної трупи, Денис Матвієнко (на посаду художнього керівника наприкінці 2011 року його запросив тодішній міністр культури Михайло Кулиняк) дав прес-конференцію під гучною назвою «Репресії в культурі. Чому Денисові Матвієнку не дають працювати в Національній опері України і хто за цим стоїть»? Він нагадав журналістам, що 27 березня на офіційному сайті Національної опери України його прізвище зникло з розділу «Керівництво», а було перенесене до «Солістів балету».

— Таким чином керівництво театру позначило свою офіційну позицію щодо мене, — сказав «Дню» Денис Матвієнко. — Нагадаю, я з листопада 2011 виконував обов’язки художнього керівника балетної трупи НОУ. Хоча працював на ставці соліста... Я щиро вірив, що зможу підняти рівень балету в Україні і повернути наш театр на світову балетну мапу! Мені шкода, що реформи, які були розпочато, віднині буде згорнуто...

8 квітня на сайті НОУ було оприлюднено заяву дирекції: «У зв’язку із зацікавленістю ЗМІ ситуацією довкола відомого танцівника, артиста Національної опери України, заслуженого артиста України Дениса Матвієнка інформуємо, що він був зарахований на посаду артиста балету — провідного майстра сцени Національної опери України в листопаді 2011 року згідно з поданою ним заявою. З того часу і досі його статус не змінювався. У театрі існувала вакантна посада художнього керівника балету, яку Д.Матвієнко не займав. На цю посаду призначено народну артистку України Аніко Рехвіашвілі — професора, балетмейстера і хореографа».

На сцені Національної опери України А.Рехвіашвілі поставила балети «Віденський вальс» на музику Штраусів (2001 р.), «Даніела» Чембержі (2006 р.), балетні сцени в операх «Мойсей» Скорика, «Ярослав Мудрий» Р. Майбороди, «Норма» Белліні, «Наталка Полтавка» Лисенка, ряд хореографічних номерів і танців для солістів. Артисти вважають — те, що керівником балету стала жінка — добре. Аніко — врівноважена особа, а коли театр «кипить, як казан», саме спокій зараз і потрібен у колективі.

«День» спробував розібратися, що ж удалося зробити Матвієнку в театрі? Спочатку згадаємо позитивне: Денис зумів поповнити репертуар модерними балетами — «Radio & Juliet» на музику Radiohead і «Quatro». Він запросив попрацювати з трупою легендарну Наталію Макарову (США), яка зробила редакцію «Баядерки» Мінкуса (остання прем’єра на сцені Національної опери). Матвієнко зумів домовиться зі словенським Едвардом Клюгом, який вперше довірив українським артистам виконувати свій балет «Radio & Juliet», а головний балетмейстер Михайлівського театру Михайло Мессерер поповнив київську афішу «Клас-концертом». Також наші балетомани побачили гала-виступи «Чотирьох королів танцю» і балет «Кватро», а ще в «Лебединому озері» і «Баядерці» разом з Денисом Матвієнком виступала грузинська прима Ніно Ананіашвілі. І це чудово! Щоправда, ці творчі проекти проводилися під егідою продюсерського центру «Софіт», створеного рідною сестрою Дениса і квитки продавалися за комерційними цінами (від двох до трьох тис. грн), як на гастролерів, а виручка йшла не до каси театру, а до кишені приватної родинної фірми брата і сестри Матвієнків. Вони платили за оренду залу, а танцівники і обслуговуючий персонал Національної опери працював за заробітну платню (без бонусів і премій). До речі, в листі, адресованому М. Кулинякові (копія є в редакції «Дня») провідні актори трупи ставили питання: «Навіщо до репертуару Національної опери ставити «модерн»? Знищуючи класику українського балету?.. Сьогодні є прагнення звести нанівець класичний балет, імпортувати до України чужий модерн (причому на умовах тимчасових прав на використання) і відновлювати чужі вистави, які пахнуть нафталіном».

Свої «проекти» Денис просував, знімаючи аншлагові вистави репертуару. Наприклад, в одному з листів колишньому міністрові М. Кулинякові два десятки акторів і педагогів написали: «Хамство, некомпетентність, брехня, у вирішенні своїх вузько-меркантильних і фінансових питань стали в театрі нормою. Брутальне ставлення до людей, неетичне ставлення до педагогів-репетиторів, маніпулювання акторами, складами виконавців і гастролей проходять у формі ультиматумів. Все це призвело до повного хаосу і розпалювання ворожнечі та неприязні в колись відлагодженому та згуртованому колективі. За вісім місяців псевдокерівництва Дениса Матвієнка його не було в театрі 121 день! Зупиніть невдалий експеримент!»

Але є й інші думки. Зокрема, соліст Національної опери України Віктор ІЩУК сказав «Дню»:

— При всіх недоліках Матвієнко, які називають його опоненти (нестриманість, категоричність тощо), за роботи Дениса трупа багато чого досягла. Нарешті на нашій сцені з’явилася сучасна хореографія! Я вважаю, що ці вистави показали нові можливості театру і танцівники змогли проявити свій талант. Усі зайняті в постановках отримали колосальне задоволення. Хоча після репетицій я виходив утомлений, але щасливий! До речі, незважаючи на конфлікт, завтра відбудеться прем’єра «Шопеніани» і «Видіння троянди». Свої плани він виконав. Денис запрошував видатних особистостей попрацювати з нами: Михайла Мессерера, Наталію Макарову. До нас приїжджали давати майстер-класи педагоги Маріїнського і Большого театрів. Матвієнко пішов і театр багато втратить. Ми будемо знову «варитися у власному соку», і це дуже сумно. Я вважаю, що модерн, до якого ми тільки доторкнулися, зникне! Знаєте, Денис зумів привернути до нашого театру увагу балетного світу. Раніше наші артисти роз’їжджалися, виступаючи на сценах різних країн, а Денис Матвієнко став запрошувати майстрів до Києва. Я дуже поважаю Аніко Рехвіашвілі, як постановника і як порядну людину, проте мені здається, що її дирекція театру підставила. Вона фігура тимчасова на посаді керівника балету, і з нового сезону її змістять, призначивши іншу людину. Дуже шкода, що Рехвіашвілі використовували в ситуації, щоб прибрати Матвієнко. Переконаний, що конфлікт в нашому театрі не завершений. А куди йде театр, чому віддати перевагу: класиці або модерну — покаже час.

— Матвієнко — чудовий актор, майстер балету, якого знають у багатьох країнах світу. І цього в Дениса ніхто не відніме. Запрошуючи його до нашої трупи, ми сподівалися, що він додасть «свіжої крові» до колективу, представить цікаві творчі ідеї, знаючи, що він людина амбітна. Щоб не уривався його професійний стаж танцівника ми запропонували оформити його на ставку соліста і таким чином поєднати творчі начала, як артиста, і адміністративні, як керівника балету. Підкреслю, що посаду художнього керівника балетної трупи в нас за штатом було скорочено, — розповів «Дню» генеральний директор Національної опери України Петро ЧУПРИНА. — Матвієнко представив нам план, як можна реорганізувати роботу, щоб наш театр став «однією з головних балетних сцен Європи». Йому ми не заважали провести перегляд всього творчого складу, щоб визначити рівень професіоналізму трупи і педагогічного складу, дали можливість реорганізувати репетиційний процес, погодилися, що репертуар варто відновити, підтримуючи практично всі його новації. Хоча не всі колеги прийняли радикальні заходи Дениса. Петиції до Мінкульту писали як завзяті прибічники реформ, так і багато провідних акторів трупи, вважаючи, що «ламати — не будувати» і потрібно зберігаючи краще, доповнювати паростками нового. Знаєте, такої кількості діаметрально протилежних думок, конфліктів і скандалів у колективі я не пам’ятаю! Ми намагалися якось стримувати емоції артистів, а Денисові Матвієнку дали можливість проявити себе, але він не зумів організувати роботу так, щоб нормально функціонувала трупа. Нарцисизм, нетерпимість до чужої думки і авторитаризм зіграли з ним поганий жарт. Колектив — це не я, а — ми! Оскільки Денис офіційно художнім керівником балетної трупи Національної опери не був, а «бацила» протистояння досягла межі і загрожував розкол у колективі, тому я втрутився, призначивши наказом художнім керівником цеху балету Аніко Рехвіашвілі. Вона хореограф, а не танцівник і людина неконфліктна, яка зможе вгамувати нинішні пристрасті в театрі. Я за те, щоб «бурі» стрясали постановки на сцені, розбурхували серця глядачів від майстерності танцівників, а за лаштунками панувала нормальна і робоча обстановка. Матвієнка ніхто не звільняє. Він просто не впорався з керівними функціями, а як соліст може продовжувати співпрацю з нашим театром.

 У коментарі «Дню» Денис Матвієнко підкреслив, що не чекав «випаду в спину від керівництва Національної опери, яке фактично згорнуло реформи, розпочаті ним у колективі».

— Я був на гастролях у Лондоні, коли мені повідомили, що я вже не керівник балетної трупи, а лише соліст. Нині змінили назву посади, на яку призначили Аніко. Тепер звучить, як «керівник художнього цеху балету Національної опери», тобто незрозуміла суть назви — чи то у нас художники в балеті, якими потрібно керувати. Це абсурд! У мене був конкретний план реформувати Національну оперу, але змінити ситуацію можна лише за умови, що нинішніх керівників у театрі не буде, — вважає Д. МАТВІЄНКО. — Їм не потрібні жодні експерименти, їх влаштовує сіреньке і посереднє... тому я не бачу своєї присутності в трупі (ніким!). Це моя принципова позиція. Але це не означає, що я не виступатиму в Києві. У мене багато шанувальників і я представлятиму різні творчі проекти, але не пов’язану з роботою в театрі. Будь-які реформи проходять болісно для будь-якого колективу, і щоб вони проводилися потрібна підтримка. Мені було обіцяно підтримку генеральним директором Національної опери, тому я й погодився з пропозицією Петра Яковича працювати в трупі, але на жаль... Мої спроби виявилися даремними; вони без підтримки керівництва театру захлинулися. Шкода! За півтора року я отримав величезний досвід. Головне, що познайомив глядачів із модерними постановками. З моїм звільненням втрачає нинішнє керівництво театру, а з глядачами я не прощаюся. Стежте за афішами! У мене вже є маса пропозицій від різних театрів, у тому числі й Михайлівського... Я не почуваюся ображеним і тим більше потерпілим!

ДОВІДКА «Дня»

Денис Матвієнко — заслужений артист України, володар чотирьох Гран-прі міжнародних конкурсів артистів балету, три роки був запрошеним солістом Большого театру, рік пропрацював у Маріїнському театрі, виступав у New National Theatre в Токіо, Teatro alla Scala в Мілані, Grand Opera в Парижі і American Ballet Theatre в Нью-Йорку. З листопада 2011-го був солістом і керівником балету Національної опери України.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: