Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Коротко / КУЛЬТУРА

8 вересня, 2010 - 00:00

«Сакура» в Києві

13 вересня в залі Вченої ради (1-й корпус НТУУ «КПІ») пройде вечір японської та української музики. Японська традиційна музика завжди приваблювала слухачів своїм незвичним звучанням, оригінальними інструментами й загадковими мелодіями. У Києві вже проходили декілька концертів традиційної японської музики, які збирали повні зали. Цього разу до України завітають студенти з Коледжу музики і драми Тохо Гакуен (Японія) для виступу на спільному концерті з українськими музичними колективами Національного технічного університету України «КПІ». Японці привезуть до Києва як традиційні інструменти, зокрема кото (японський національний струнний щипковий музичний інструмент) і сямісен (японський традиційний триструнний музичний інструмент), так і класичну флейту. Завдяки поєднанню східних і західних інструментів японські традиційні мелодії будуть звучати зовсім по-новому. У другій частині концерту українські колективи представлять нашу національну музику, а у фіналі вечора українці та японці об’єднаються й виконають разом японську народну пісню «Сакура, сакура».

Нагадаємо: проект JICA (Японське агентство міжнародного співробітництва) «Українсько-японський центр», що є організатором концерту, було створено на базі НТУУ «КПІ» 2006 року. Завдяки йому було здійснено багато різноманітних заходів, спрямованих на ознайомлення з японською культурою, зокрема концерт барабанщиків, фестиваль японського кіно, виставка та конкурс каліграфії, показ документальних фільмів про Японію, демонстрація традиційного японського танцю, серія форумів про традиційне вбрання — кімоно, японську кухню, бойове мистецтво кендо та інші цікаві події, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Валентин Гафт відсвяткував ювілей

Відомому акторові театру та кіно виповнилося 70 років. Випускник школи-студії МХАТ, Гафт до «Современника», де він працює з 1969 року, пробував свої сили в кількох московських трупах: у театрі «Сатиры» і на Малій Бронній, «Ленкоме» й у Театрі імені «Моссовета», де й відбувся його сценічних дебют. Одна з ролей, що стала етапною в долі актора, яку відзначає і сам Валентин Гафт, — графа Альмавіва у виставі «Шалений день, або Одруження Фігаро» в театрі «Сатиры». Саме після цієї ролі Олег Єфремов запросив Гафта в «Современник», де актор зіграв свої головні ролі. Десятки робіт, серед яких Городничий у гоголівському «Ревізорі», Вершинін у «Трьох сестрах» Чехова, а також ролі в п’єсах сучасних драматургів: Рощина, Галіна, Войновича та інших. У кіно Валентин Гафт зіграв понад 100 ролей, серед фільмів є такі популярні, як «Гараж», «Небеса обітовані», «Анкор, ще Анкор!», «Старі шкапи» тощо. Окрім театру та кіно, Валентин Гафт зіграв багато ролей на телебаченні — головний герой у телесеріалі за романом Томаса Манна «Будденброки», Лопатін у «Записках Лопатіна», Джаспер у чотирисерійному фільмі «Таємниця Едвіна Друда», Крамін у телефільмі «На все життя», князь Бореску в телевиставі «Архіпелаг Ленуар», Малюк у «Королях і капусті», Дворецький у телефільмі «Здрастуйте, я ваша тітка» та інші. Відомі телевистави за участю Валентина Гафта: «Всього кілька слів на честь пана де Мольєра», «Будинки вдівця», «Гравці», «Езоп», «Хто боїться Вірджінію Вульф?». Ще він автор дев’яти книжок. Це й спогади актора, і роздуми, і вірші, й, звісно ж, знамениті епіграми. І навіть у цьому жанрі він суворий до себе. Запевняє, що вперше почув слово «епіграма» від Ролана Бикова, який на нього, Валентина Гафта, написав «абсолютно точну епіграму».

Фізики та Леді Гага

Назва пісні суперпопулярної американської співачки Леді Гага з’явилася в заголовку статті, опублікованої в престижному науковому журналі Physical Review D. Несподіване вторгнення поп-культури у світ фізики стало результатом парі між ученими, повідомляє інтернет-видання Symmetry Breaking.

В останньому номері журналу з’явилася стаття під назвою «Безпристрасне обличчя непружної темної матерії: перспективи майбутніх експериментів із прямого детектування». Статтю написали вчені з прискорювальної лабораторії та Стенфордського університету Деніель Елвес, Маріанджела Лісанті та Джей Уокер. Усі, хто стежить за творчістю Леді Гага, могли впізнати в назві статті посилання на її пісню Poker face, за яку вона отримала премію «Гріммі». Один із авторів, Джей Уокер, розповів, що вони справді навмисне включили її в назву статті, повідомляє inopressa.ru. Стаття Уокера та його колег присвячена аналізу очікуваних результатів експерименту CRESST із перевірки гіпотези непружної темної матерії. Найпоширеніше уявлення про темну матерію, на яку доводиться понад 20% усієї маси Всесвіту, полягає в тому, що вона складається з дуже слабо взаємодіючих зі звичайною матерією масивних і повільних часток. Учені припустили, що в русі Сонячної системи Галактикою мають відбуватися зіткнення WIMP і звичайних часток. Проте експериментальні дані не відповідали цьому припущенню. Тоді була висунута гіпотеза непружної темної матерії, яка свідчила, що зіткнення відбуваються, але вони не пружні, тобто частки не «відскакують» одна від одної, а «розколюються», утворюючи нові частки. Пошуком слідів цих непружних зіткнень і займається експеримент CRESST.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments