Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Про чудо і містику високої поезії

15 липня знаковою моновиставою «Прекрасний звір у серці» театр «Сузір’я» закриває сезон
13 липня, 2016 - 12:21
ЄВГЕН НИЩУК У ВИСТАВІ «ПРЕКРАСНИЙ ЗВІР У СЕРЦІ» / ФОТО З САЙТА SUZIRJA.ORG.UA

Ця постановка — присвята Миколі Вінграновському. Його поезія у виконанні Євгена Нищука звучить як натягнутий нерв. Разом із пластикою, над якою працював хореограф Олексій Скляренко, і музикою, спеціально написаною композитором Тетяною Шамшетдіновою на кожен вірш, та оригінальною сценографією і креативними режисерськими знахідками Олексія Кужельного зробили виставу, яка нікого з глядачів не залишає байдужим. Поезія — це завжди чудо і своєрідна містика! До речі, «Прекрасний звір...» 2013 року став фаворитом «Київської Пекторалі» в номінаціях «За найкращу камерну виставу (виставу малої сцени)» і «За найкращу чоловічу роль».

Сюжет вистави простий: життя людини — від народження до смерті — в поетичному усвідомленні. Радість існування, відповідальність буття, відчуття безсмертя становлять справжню цінність життя... Коли бачиш, з яким запалом і як самовіддано грає Є. Нищук у цій постановці, то пригадуються слова Ліни Костенко: «ще не було епохи для поетів, але були поети для епох...» Саме таким і був Микола Степанович Вінграновський, який представляв простір землі та Всесвіту, назавжди залишившись у нашій пам’яті.

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: