Обирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається
Томас Джефферсон, видатний політичний діяч, дипломат і філософ епохи Просвітництва, один з авторів Декларації незалежності США, 3-й президент США в 1801-1809 роках

Щоб світ, нарешті, прокинувся!

У Будинку художника відкрилася виставка «Надія», присвячена Міжнародному дню миру
23 вересня, 2014 - 10:51
ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ВИСТАВКИ

Назву мистецькій акції дала робота її куратора, художника Олександра Мельника. Цьогорічна Всеукраїнська виставка ідейно перегукується з його давнішою — персональною, проте особливість часу наклала свій відбиток на тематичне й жанрове її розмаїття. Художник розповів, що до цієї теми повертається протягом усього життя, зізнаючись, що почав малювати, можливо, й тому, що обдарований двоюрідний брат молодим загинув на війні.

В експозиції представлено понад триста творів живопису, скульптури, графіки, плаката, декоративно-прикладного мистецтва, наданих авторами з різних регіонів країни. Роботи різняться тематично і за стилем, вони створені в різні періоди української історії, але об’єднує їх спільна антивоєнна ідея, що знайшла своє відображення у зверненні до козацької тематики (О. Івахненко «Побраталися»), релігійних рефлексіях (скульптура М. Білика «Переможець», олійні зображення на склі Г. Черниш «Свята Параскева», «Свята Варвара»). Є також полотна, написані в 1960-ті (В. Баринова-Кулеба «Мати»), які, порушуючи тему повоєнного горя, відновлюють свою важливість сьогодні. Актуальні слова Миколи Міхновського про територіальну цілісність України цитовані на однойменному полотні О. Солов’я, а проникливі очі Вседержителя у виконанні О. Мельника («Бачу справи твої, людино»), відомі багатьом ще з часів Майдану, черговий раз закликають до відчуття відповідальності за скоєне.

Багато робіт створені під впливом подій Майдану й російського військового вторгнення у Крим та схід України (Н. Мелесь «Той, що прийшов з мечем», Б. Ткачик «Колесо української історії», Л. Сотник «Захисник»).

— Дуже тонко і глибоко поєднані традиції українського мистецтва, зокрема народного — козаки Мамаї, народна картина й ікона, і в той самий час фахово виконані новітні роботи — колажі й плакати експозиції, — зауважив мистецтвознавець Дмитро СТЕПОВИК. — Твори на актуальну тематику вселяють велику надію нації, коли в неспокійний час митці роблять такі чудові твори, а це також свідчить про незнищенність.

Молоді художники теж відгукнулися на ініціативу мистецького проекту й запропонували своє бачення української сучасності. Плакати, присвячені інформаційній війні, колажі, календарі з фотографіями подій Майдану (М. Плужко «Один за всіх») і відомих українських меценатів (А. Здорова «Любити Україну до глибини власної кишені»), різнопланові полотна (А. Мельник «Крила», К. Ганейчук «Я Майдан») показують, наскільки глибокою є мистецька небайдужість до сучасних українських подій.

Поет Петро Засенко відзначив, що страшний час, який ми переживаємо сьогодні, зафіксований у багатьох роботах і змушує думати й докладати зусиль для відсторонення військової агресії на сході, а відомий український художник Микола Стороженко закцентував на тому, що такі виставки засвідчують наявність традиції, історичної тяглості й матриці українського мистецтва, в центрі якої лишається людина, що змінюється під впливом сучасної цивілізації.

— Україна в крові і страшному болю, але в цьому болю народжується справжня нація. Ця виставка є мистецьким поглядом на крик народження нової української нації, яка і з  цієї війни вийде переможцем, — зазначив скульптор Анатолій КУЩ.

Експозицію можна оглянути до 30 вересня.

Наталія ВУЙТІК
Газета: 
Рубрика: