Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мiй народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?
Михайло Коцюбинський, громадський діяч, класик української літератури

Втрата для Донецька, надбання для Києва

Фонд «Ізоляція» відзначив три роки діяльності у вигнанні
13 червня, 2017 - 10:40

Нагадаємо, 9 червня 2014 р. територію Донецького заводу ізоляційних матеріалів, де розміщувався фонд, захопили озброєні представники самопроголошеної «ДНР», заявляючи про намір використовувати приміщення для зберігання російської гуманітарної допомоги. Насправді територія досі використовується як військова база, в’язниця, склад крадених авто та місце зйомок російських відеофейків. Евакуювавши команду (більша частина колекції була знищена ДНР-івськими погромниками), «Ізоляція» продовжила роботу за межами Донецька, здійснюючи свою діяльність на сході України, в Києві та за кордоном.

Ретроспективна програма цього року присвячена міжнародній резиденції «Мінлива хмарність» (2011), куратором якої був класик сучасної концептуальної фотографії, лауреат премії Hasselblad харків’янин Борис Михайлов, який, до речі, представляє національний павільйон України на Венеційській бієнале 2017 року. Проект відображає рефлексії вісьмох учасників резиденції з семи країн світу в ході дослідження кількох міст Донецької області. Одним із об’єктів дослідження став покинутий Палац культури у Горлівці.    

Фотовиставка «Будинок культури» складається з робіт Флавії Жункейри, Андрія Логінова, Марко Цитрона, Марини Блек, Діми Сергєєва та Жанни Кадирової. Фотографії, зроблені у різний час, фіксують процес поступового занепаду будівлі горлівського Палацу культури, збудованого 1951 року. Будинок культури видається одним із тих фантомів минулого, яким протистояла «Ізоляція», працюючи в Донецьку, і до осмислення яких фонд закликає, перебуваючи у Києві. Окремою ремаркою до виставки є робота Жани Кадирової «Дошка пошани», що виставлялася у Донецьку і постраждала під час захоплення «Ізоляції». Робота експонується у невідреставрованому вигляді як документальне свідчення про події трирічної давнини.   

Паралельно з виставкою було також представлено бібліотеку «Ізоляції» — інтерактивний архів проектів Фонду: каталоги, відео, книжки, фотографії. Окрім того, 9 червня відбувся показ фільму Андрія Горохова і групи ДДК «EURO 2012» у Донецьку. Стрічка показує місто очима його мешканців і дає унікальну можливість поглянути на повсякденне життя довоєнного Донецька під час проведення там чемпіонату Європи з футболу.  Завершила вечір спеціальна програма експериментальної й танцювальної електронної музики з участю діджеїв Станислава Бобрицького, Sasha Dolgiy, Dunaewsky69, Mussalina й Komitet.

День «Ізоляції» пройшов у креативній спільноті IZONE, розташованій на території Київського судноремонтного заводу на вулиці Набережно-Лугова.

Чи не головний підсумок трьох років вигнання полягає в тому, що «Ізоляція» показала неймовірну здатність не просто до виживання, а й до обернення несприятливих обставин на свою користь. Доки розмови про перетворення індустріальних зон на сучасні міські простори залишаються тільки розмовами, «ізоляціоністи» втілюють свою урбаністичну утопію. Сумовито-радянська територія судноремонтного заводу на Подолі набула в якості IZONE цілковито нового змісту і вигляду. З’явилися ультрасучасний  коворкінг-офіс із дизайнерськими меблями, кафе всередині й на вулиці, виставкові зали й місце для концертів. Все зі смаком, все зручно й сучасно. За ці три роки засновниці Фонду Любові Михайловій та її команді вдалося розбудувати багатофункціональний творчий простір, привабливий в першу чергу для думаючої молоді. По суті, сюди можна прийти і повноцінно провести день: працювати, спілкуватися, їсти, дивитися виставки й фільми, а під вечір навіть сходити на концерт.

Не «Ізоляція» втратила Донецьк — а місто, що збожеволіло, втратило «Ізоляцію».

І зрештою, саме «Ізоляції» і таким, як «Ізоляція», випаде відроджувати  Донбас, коли ми повернемося туди.

Дмитро ДЕСЯТЕРИК, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments