«Я американець і патріот України»

Коли молодість, зрілість і майстерність об’єднуються — це дає чудовий результат. Знаний маестро, «одеський американець», як часто в ЗМІ називають Хобарта Ерла, на минулому тижні подарував меломанам нашої столиці два гранд-концерти. З успіхом уперше на сцені Національно опери виступали оркестранти Сілезької філармонії (Польща) та відбувся київський дебют талановитих музикантів — сестри і брата Гуцерієвих: 19-річної Далі (віолончель) та 14-літнього Адама (фортепіано).

Далі Гуцерієва почала займатися музикою в шість років, а концертну діяльність розпочала — з дев’яти. В її творчому активі — перемога на Міжнародному конкурсі віолончелістів імені Сергія Кнушевицького 2012 року, робота з Данським Королівським оркестром, Латиським фестивальним камерним оркестром, із Симфонічним оркестром АУКСО, концерти як солістки в Фінляндії, Ісландії, Чехії, Іспанії та Італії.

Адам Гуцерієв зізнався, що розпочав свою музичну кар’єру... ще з п’яти років. 2017-го він став переможцем VII Міжнародного конкурсу молодих піаністів «Амігдала». В червні 2018 року юний піаніст виступив із Данським Королівським оркестром, а в найближчих планах — концерти в Таллінні, Тулузі, Палермо, Римі, Мілані...

Симфонічний оркестр Сілезької філармонії почав відлік своєї історії з концерту, який відбувся ще в травні 1945 року в Філармонії міста Катовіце. Нині це один із провідних музичних колективів у Польщі, в активі якого понад 550 концертів у 25 країнах, а величезний репертуар охоплює класику і твори сучасних композиторів.

У київських концертах також брали участь хор і солісти Національної опери України — Дмитро Іванченко (тенор) та Олександр Мельничук (баритон). Пролунали твори Гайдна, Вебера, Лало, Бізе, а «Месу ді Глорія» Дж. Пуччіні музиканти присвятили пам’яті жертв трагічних подій у США 11 вересня 2001 року, коли загинули майже три тисячі чоловік із 90 країн світу, і це був один із найкривавіших злочинів проти людства в сучасній історії...

«КОЛИ НЕ ВИСТАЧАЄ СЛІВ, ТО ДОПОМАГАЮТЬ НОТИ, БО МУЗИКА НЕ МАЄ КОРДОНІВ»

Нагадаємо, українська сторінка в пана Ерла розпочалася з 1991 р., коли він очолив Odessa Philharmonic Orchestra (Одеський національний філармонічний оркестр), який нині є одним із найцікавіших музичних колективів нашої країни, багато й успішно гастролюючи по світу. До речі, одно з перших інтерв’ю, яке дав Хобарт Ерл було надруковано в «Дні» і от нова зустріч...

Ми пригадали, як непросто диригенту було розпочинати свою кар’єру в Одесі. Головним диригентом Філармонічного оркестру його запросили після тріумфальних гастролей. «1990-го року я приїжджав до колишнього СРСР із Віденським камерним оркестром і мене запросили, як гастролера до Одеси, а в квітні 1991 року мене призначили головним диригентом Філармонічного оркестру. Я добре відчув дух міста і тепер вважаю себе одеситом. Є, звичайно, речі, які для мене не зовсім рідні, але багато чого мені підходить. Коли я надовго їду на гастролі, то навіть відчуваю тугу по Одесі...

ХОЧА АДАМУ ГУЦЕРІЄВУ ЛИШЕ 14, АЛЕ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЮНІСТЬ, ВІН ТАЛАНОВИТИЙ ПІАНІСТ І В ЦЬОМУ ПЕРЕКОНАЛИСЯ СЛУХАЧІ, КОЛИ ПОЧУЛИ В ЙОГО ВИКОНАННІ КОНЦЕРТ ДЛЯ ФОРТЕПІАНО З ОРКЕСТРОМ РЕ-МАЖОР ЙОЗЕФА ГАЙДНА / ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ГАСТРОЛЕЙ

Спочатку я зовсім не знав ні російської, ні української мов, але коли не вистачає слів, то допомагають ноти, бо музика не має кордонів, — з усмішкою згадує Хобарт ЕРЛ (нині він знає шість мов, якими вільно спілкується. — Т.П.). — Вчив на слух, не ходив на жодні курси, не читав словників, просто вчив слова, спілкуючись з людьми. Звичайно, українська граматика в мене кульгає і іноді закінчення неправильно кажу, але в цілому знаю і розумію мову. Пригадую, як перед концертом я заздалегідь вивчив на пам’ять коротку промову, яку записав латинськими літерами: «Ми не можемо уникнути, щоб не зіграти вам щось із української музики». Ця фраза стала першою, яку я вивчив і тепер це вже історія... Знаєте, мови мені завжди давалися легко. Моя дружина Аїда — наполовину українка, наполовину — вірменка. Ми познайомилися в оркестрі, вона — перша скрипка. Стали спілкуватися на професійному ґрунті й незабаром відчули духовну близькість. Природно, сім’я — ще одна вагома причина мого рішення залишитися в Україні. Аїда — родом із Донецької області... Ось так перемішалися в нашій родині музика, національності, міста і країни. Поступово Одеса стала мені дуже близька... хоча 1990-ті були дуже важкі для Філармонічного оркестру. Ми багато гастролювали, саме тоді було створено творчий фундамент нашого колективу, його зростання триває і сьогодні, приходять молоді кадри.

«КОЖНИЙ ОРКЕСТР ПО-СВОЄМУ УНІКАЛЬНИЙ»

— Останній час із оркестром Сілезької філармонії я доволі часто виступаю — це прекрасний колектив професіоналів найвищого ґатунку. Маю гарні творчі зв’язки і з музикантами Краківської філармонії. До речі, наш колектив Odessa Philharmonic Orchestra з успіхом виступав із хором філармонії, і ми виконали 9 симфонію Бетховена. Кожен оркестр по-своєму унікальний. У Польщі є дуже хороші концертні зали з чудовою акустикою, і це величезний плюс, як для музикантів, так і слухачів. Вважаю, що київський дебют віолончелістки Далі Гуцерієвої та піаніста Адама Гуцерієва в Національній опері України був вдалим. Я з цими талановитими музикантами вже виступав у різних країнах і завжди публіка тепло сприймає їхню гру. Нині Далі виконала складний твір Едуарда Лоло Концерт для віолончелі з оркестром, який був написаний у 1877 р. і є класичним шедевром. До речі, оркестранти Сілезької філармонії зізналися, що 10 років не виконували цей твір. Далі продемонструвала, що вона багатообіцяючий музикант. Хоча Адаму лише 14, але, незважаючи на юність, він талановитий піаніст і в цьому переконалися слухачі, коли почули в його виконанні Концерт для фортепіано з оркестром ре-мажор Йозефа Гайдна. Вважаю, що для молоді дуже важливо надати шанс, щоб вони відчули дихання залу і розкрити свій талант. Працювати з молоддю мені дуже цікаво. Я з насолодою співпрацював із чудовим хором Національної опери. Нині ми разом виконали «Месу ді Глорія» Дж. Пуччіні.

Цей дивовижний твір належить водночас і до духовної, і до світської музики. Messa di Gloria (Меса Уславлення) 22-річний композитор створив як... дипломну роботу, закінчуючи Інститут музики Пачіні в рідному місті Лукка.

У цьому творі композитор органічно поєднав елементи канонічної меси, світського величального співу, оперного хору і сільського мадригалу. В Месі Пуччіні відходить від церковних канонів і одночасно заявляє про свою любов до опери, насичуючи духовну музику гнучкими мелодіями, драматичною динамікою й багатою оркестровкою, які явно передбачають стиль і велич його майбутніх оперних творів...Знаєте, 1951 року один із американських дослідників творчості Пуччіні віднайшов стару копію рукопису Меси, думаючи, що це оригінал, який насправді був у видавничої фірми композитора — Рікорді. Вона була видана в Чикаго, а потім у Неаполі під помилковою назвою Messa di Gloria, яка відтоді й закріпилася. Відтоді твір став у ряд вокально-інструментальних шедеврів! Саме цей твір ми присвятили пам’яті жертв теракту 11 вересня 2001 року...

Програми концертів ми формували разом із оркестрантами. Хочу відзначити увертюру до опери «Оберон» Вебера — один із найяскравіших творів композитора, який, на жаль, не дуже часто виконується. Просто дивовижно, стільки є чудової музики, а лунає вона рідко...

Я також згадую плідну співпрацю з колективом Національної опери, коли починаючи з 1990-х диригував різними виставами. Добре, що акустична мушля знову є в театрі, і це додає повноти звуку.              

«ОДЕСА — П’ЯТА МОЯ МАЛА БАТЬКІВЩИНА»

— Одеський національний філармонічний оркестр мав різні періоди. Зміни відбувалися й у складі, й у репертуарі. За останні роки склад колективу помолодшав, однак є музиканти з великим досвідом і всі ми знаходимо спільну мову. Маємо хорошу духову групу і чудового соліста, який може грати в різних акустиках, і це додає «фарб» до виконання творів. Ми багато виконуємо різних програм, виступаючи не лише дома — в Одесі, а й активно гастролюємо за кордоном. Третій рік поспіль представляємо слухачам композитора-резидента. Першим був сучасний український класик Валентин Сильвестров, потім представляли творчість Олександра Шимка, а цьогоріч це буде Олег Безбородько. Шимко і Безбородько з покоління молодих, самобутніх композиторів. Кожного сезону ми мінімум 5—6 разів виконуємо твори сучасників, запрошуючи на імпрези авторів творів...

Знаєте, якщо вибудовувати хроніку подій, то народився у Венесуелі.

Я корінний американець, але в Венесуелі, вивчився відразу двома мовами — англійською та іспанською, поступово освоїв французьку. Потім я навчався в Шотландії, де вперше побачив сніг. А за сім років приїхав у Америку, закінчив Прінстонський університет, вступив до аспірантури в Відні і провів там щасливі роки. Ми гастролювали в трьох містах — Пітері, Москві та Одесі... Тому Україна й Одеса — це вже п’ята моя мала батьківщина, з якою пов’язано вже 28 років життя! Сьогодні багато гастролюю і сам, і разом із нашим оркестром, але хоча я іноземець, але Одесу вважаю своїм домом. Музиканти мають місію — були дипломатами миру, і культура зближує різні народи, а підтвердженням цих слів є наші київські концерти в Національній опері...

П’ять із половиною років в Україні триває війна на сході, анексований Крим — болючі теми нашого сьогодення... Знаєте, вперше в Донецьку я побував у лютому 2014 року, коли мене запросили диригувати в Донбас-Опері виставою «Аїда» Дж. Верді. Практично це був один із останніх вечорів правління президента В. Януковича, а далі вже був Майдан у Києві і загибель Небесної Сотні... але ми ще про ці кроваві події, що насувалися на Україну, навіть не здогадувалися. Пригадую, коли ми вже сідали в літак, то відчули якусь тривогу... а за місяць до гастролей у Донецьку провели флеш-моб на Одеському привозі виконали музику 9 симфонії Бетховена. То була наша громадянська акція, але вона отримала широкий розголос і була поширена в соцмережах, а потім отримала політичне забарвлення. Після Майдану життя розділилося на до і після... На кожному своєму концерті, в інтерв’ю зарубіжним ЗМІ я наголошую, що я американець і патріот України! Те, що щоденно ллється кров, гинуть люди — величезний біль. Коли мене запитують, як там у вас в Україні, то я рекомендую приїхати і самим подивитись, як різних людей згуртувала війна... Мені сумно, що є чимало проросійськи налаштованих австрійців, французів, англійців, але точно не серед моїх друзів. Дякувати Богу, що вдалося повернути 35 бранців із Росії, і дуже хочеться, аби мир скоріше прийшов на українську землю.

НАЙБЛИЖЧІ ПРЕМ’ЄРИ

Нині в нас відбувається Black Sea Music Fest. Це вже шостий форум. 19 і 20 вересня на сцені Одеської філармонії в межах фестивалю виступає концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Райнер Хонек. Він уперше гастролює в Україні. Хонек приділяє велику увагу камерній музиці. Він заснував ансамбль «Віденські віртуози», грав у ансамблі «Струнні солісти Відня» (1982 — 2004), був першою скрипкою «Віденського ансамблю» (2000 — 2011) і камерного оркестру «Відень — Берлін» (з 2009 року). Досягнувши успіху як оркестровий музикант, соліст і ансамбліст, успішно дебютував і як диригент. Це знакова особистість. У програмах пролунає Концерт для скрипки з оркестром Берга та Симфонія № 1 Малера, і я впевнений, що ці вечори є окрасою нашого фестивалю.