Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Cтiй, стріляти буду!

Якими можуть бути наслідки інциденту з приводу зйомок артилерійського складу на Рівненщині? І якими мають бути...
28 квітня, 2017 - 13:30
ВІЙНА ТА ЇЇ ЛІТОПИСЦІ / ФОТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

Збір суспільно важливої інформації для інформування суспільства та збір інформації, що є важливою для ворога з подальшою передачею ворогові, — ці дві дії на перший погляд можуть виглядати абсолютно однаковими. Але одна має назву «журналістика», друга — «розвідка». Ключова різниця не в самому процесі збору даних, а в цілях, тобто хто і для чого збирає ці дані.

Ще бувають «журналістські експерименти», бувають «диверсії». Тут різниця теж залежить лише від мети дій. Наприклад, якщо «експеримент» має на меті нашкодити обороноздатності держави, то це вже «диверсія», хоча здійснити її може не тільки якийсь «спеціалізований» диверсант, а й будь-який пересічний громадянин, в тому числі журналіст.

Чим була «спецоперація» телеканала ZIK на Рівненщині, коли знімальна група під’їхала до військової частини А-4559 (Центральна артилерійська база озброєнь), розташованої неподалік селища Оржів Рівненського району, та збиралася проводити зйомки з допомогою дрону?

СБУ вважає, що це була підготовка до диверсії — саме за статтею з однойменною назвою відкрито кримінальне провадження (вчинення кримінального правопорушення за ознаками підготовки до диверсії за ч. 1 ст. 14 та ст. 113 Кримінального кодексу).

Телевізійники, і офіційно, і неофіційно, стверджують: це була журналістська робота, без будь-якого задуму щодо розвідки або диверсій.

«Команда програми «Стежками війни»  має в розробці кілька тем, одна з яких привела знімальну групу до селища Оржів у Рівненській області. До журналістів програми надійшла інформація про незаконне вирубування лісів, що у підпорядкуванні Міністерства оборони України, зокрема низки лісових господарств у Рівненській області. Аби перевірити інформацію, було прийнято редакційне рішення провести зйомки лісгоспів із повітря — квадрокоптером з території, яка не є огородженою і не містить жодних знаків, що обмежують пересування», — це цитата з офіційного повідомлення каналу.

Самі журналісти, які були затримані на місці події, заявили, що виконують редакційне завдання, «знімаючи лісовий масив та місцевий туристичний об’єкт «Тунель кохання».

Нібито немає жодних причин піддавати сумніву правдивість заяв представників ZIK. Але декілька питань все одне залишається.

По-перше, програма, для якої знімався сюжет на Рівненщині — «Стежками війни», — присвячена військовій тематиці, і журналісти мали б розбиратися, де вони знімають і чим це їм загрожує. По-друге, саме ZIK місяць тому писав буквально таке: «Через неврегульоване використання беспілотників теракт може здійснити хто завгодно, — волонтер» http://zik.ua/ru/news/2017/03/24/ yzza_neregulyruemogo_yspolzovanyya_bespylotnykov_terakt_mozhet_sovershyt_1066951.

Сайт ZIK тоді зробив сюжет із виступу відомого волонтера та спеціаліста з дронів Марії Берлінської, яка в ефірі телеканала прямо заявила: українське законодавство практично не регулює використання безплотних літальних апаратів, і це становить реальну небезпеку. «В цієї сфері ми ведемо себе вкрай необачно, адже при певних знаннях і навичках можна організувати диверсію», — зазначила волонтер. За її словами, для цього навіть не потрібно великої команди — вистачить людини, яка вміє пілотувати, і особи, яка має навички роботи з вибухівкою.»Систему скидання можна зробити навіть на звичайному безпілотнику, який продається в магазині», — додала вона. За її словами, на жаль, Міністерство оборони України не бачить в несанкціонованому використанні дронів загрози. Тоді як, наприклад, РФ блокує GPS-сигнали за кілька км від Кремля, і тому літати там просто неможливо. Також в урядових кварталах працюють снайпери, які збивають безпілотники, що піднімаються в повітря. «А у нас цілком реально зробити диверсію з використанням дронів у центрі Києва при масовому скупченні людей», — розповіла Берлінська.

«Я не знаю, чи дійсно в Балаклеї (де на військових складах сталася пожежа та масові вибухи боєприпасів) фігурував безпілотник. Однак у всякому разі бачимо, що склади треба охороняти ретельніше. можна зробити так, щоб безпілотники не могли пролітати над складами. Однак у нас досі спрацьовує свята безтурботність, і людям, які повинні відповідати за питання безпеки, здається, що якось воно буде», — цитує ZIK Марію Берлінську.

Тобто співробітники телеканала точно знали, що а) будь які, навіть примітивні, безпілотники можуть становити реальну загрозу для важливих з точку зору державної безпеки об’єктів (і не тільки для них), б) користуватися дроном біля військових складів не варто. Але, незважаючи на ці знання, журналісти отримують редакційне завданні розпочати зйомки саме за допомогою безпілотника саме біля військових складів.

Виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк назвала дії журналістів каналу ZIK, які знімали сюжет на Рівненщині, «професійною недбалістю». У коментарі «Детектору медіа» вона зазначила, що кореспонденти знали, що знімають особливий об’єкт і що до них може бути особлива увага, але проігнорували застереження. «Наскільки я знаю, при підготовці цього сюжету журналістка консультувалася з колегами, і вони їй вказували на те, що йдеться про режимний об’єкт, що там має бути спеціальний режим зйомки. Ми не побачили, що журналісти взяли це до уваги», — зауважила Романюк. Втім, вона впевнена, що «це точно не диверсія, а скоріше професійна недбалість».

Тобто в ...надцятий раз розмова перетворюється в безкінечну дискусію щодо професійних журналістських стандартів, їх трактування та їх дотримання в Україні.

Але не тільки.

Сама ця справа та дискусія, яка виникла навколо неї, підкидають й інші теми для роздумів.

От, наприклад, підозри щодо існування російського впливу на нинішній ZIK, що поширюються в навколомедійних колах, автоматично породжують думки, що весь цей інцидент є чимось більшим, ніж проста журналістська «недбалість».

Або зовсім інший аспект — існування багатьох випадків доведених зловживань в Міністерстві оборони, з якими з перемінним успіхом бореться нинішнє керівництво відомства, вже примушують  підозрювати щось «недобре» відносно справжніх мотивів силовиків запровадження політики «все забороняти, нікуди не «пущать» в районі тилових об’єктів.

І перше, і друге — наслідки тотальної недовіри ЗМІ до влади, влади до ЗМІ, суспільства до ЗМІ та до влади... Показово, що насправді привернула увагу військових щодо зйомок та запуску дрону цивільна людина. «Чоловік помітив у контрольованій зоні поблизу військової частини групу невідомих осіб з технічними засобами для зйомок та квадрокоптером. Громадянин, проявивши пильність, повідомив про це командира частини...» — йдеться в офіційному повідомленні СБУ. Тобто НП на складі в Балаклеї сприяла підвищенню пильності у цивільних, але власне система захисту від дронів все ще залишається на рівні, про який говорила вже цитована вище Марія Берлінська. І це також тема, і вже не для суспільної дискусії, а для висновків у високих кабінетах за зачиненими дверима.

Тим часом у СБУ вирішили в подальшому попереджати подібні журналістські експерименти більш жорстко. Керівник апарату голови Служби безпеки України Олександр Ткачук закликав журналістів, які мають знімати сюжети поблизу режимних об’єктів, не провокувати військовослужбовців своїми діями, оскільки охорона в деяких випадках може відкрити вогонь.

У цій ситуації залишається лише сподіватися на наявність здорового глузду і медійників, і силовиків. Будь які інструкції, які зараз вимагає журналістська спільнота, тут безсилі.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: