Коли «теледемократія» не рятує

Дивна річ, свобода слова в телеефірі процвітає, будь-який учасник шоу може якщо не сказати, то прокричати все що завгодно, а користі від цього жодної. Нічого не змінюється, суспільство постійно наступає на одні й ті самі «граблі», влада бреше й краде, політики й депутати розхвалюють себе й свої «ОПГ» — організовані політичні угруповання. Подеколи, щоб якось оживити ефір від нудьги й безглуздя, журналісти запрошують діячів, відомих своїм обуренням і лютою ненавистю до України.

І тут уже не олігархи винні, просто вистачає в країні  журналістів, принципом яких є безпринципність: і вашим, і нашим, і друзям, і ворогам. Їхнє переконання — відсутність переконань, що маскується ними під «широту поглядів»,  «толерантність», «об’єктивність», «безсторонність» тощо.

А ще вони дуже часто оголошують принциповість — «мовою ненависті», хоча насправді це мова правди,  коли вбивцю слід називати вбивцею, окупанта — окупантом, терориста — терористом. Між іншим, на Заході, на який так люблять посилатися доморослі «ліберали без берегів», період Другої світової війни, коли вирішувалося питання: бути чи не бути західній цивілізації, тамошні журналісти подібною дурістю не страждали й ніякої «мови любові» до нацизму і його лідерів не демонстрували. Подібні прояви можливі при повному абстрагуванні від реальності, через небажання її бачити такою, якою вона є. Але це швидко минає, коли подібний «медіа-філософ» конкретно отримує по голові від жорстокої дійсності. Не слід нав’язувати життю штучні кабінетні схеми. Воно їх усе одно відкине. Скільки у нас проспівано пісень про красу децентралізації та розширення прав місцевого самоврядування. А от Михаїл Саакашвілі у студії Савіка Шустера розповів, як у селі Одеської області група товаришів у сільській раді розподілила всю землю собі і своїм родичам. За його словами, у нас це саме самоврядування нерідко виглядає так: «Купка згуртованих шахраїв тероризує все населення села, селища, міста. У них у руках відповідні ради, міліція, суд, прокуратура. А ми їм ще й децентралізацію...» До речі, останню голова Одеської обласної держадміністрації назвав «розширенням прав професійних шахраїв». І не треба звертатися до закону, оскільки, за словами екс-президента Грузії: «В Україні закони захищають корупцію». Чому? А тому, що їх писали корупціонери, які потрапили до парламенту за хабар виборцям. Набридло слухати це виття в нашому  суспільстві про підкуп виборців. Панове! Є просте рішення — посадіть на 5—7 років десяток кандидатів у депутати, які купували виборців, і проблема зникне. Але хто ж їх посадить, якщо вони вписані у владно-корупційні структури? Для нашої влади боротьба з корупцією означає боротьбу із самою собою, фактично самоліквідацію. Ось уже й на офіційному Першому телеканалі в програмі «Дебати PRO» тему дискусії сформулювали так: «Боротьба з корупцією чи імітація?». Питання, звісно, риторичне. Я давно не дивлюся канал СТБ, який перетворився на суцільне шоу екстрасенсів, магів і чарівників А тут, сидячи в кафе й пережовуючи гречку (ніяк не пов’язану з виборами!), машинально глянув на екран і побачив Кучму Л.Д. на заводі «Південмаш». Колишній мудро повчав націю: «Може, прийде до влади президент, який думатиме про країну, а не про себе». Просвітлений смуток на обличчі Кучми натякав, що він саме таким президентом і був... Що це? Абсолютна втрата самокритичності чи спокійне нахабство людини, впевненої у своїй повній захищеності й безкарності? Цього разу Данилович світився на екрані  на тлі регіонала, який кудись там балотується. Дякувати богу, що на каналі «2+2» знову регулярно з’являється програма «Хоробрі серця», яку, як і раніше, веде Ахтем Сейтаблаєв, веде  у своїй симпатичній манері: стримано, серйозно, без загравань з аудиторією, без балаганного шоуменства, без обридлої теледешевизни. Цей випуск «Хоробрих сердець» був присвячений українській військовій розвідці. Говорили про досягнення й проблеми, про некомпетентність, що панує вгорі. Під час війни дуже важливою є єдність влади й народу. У нас це, на жаль, два ворожі угруповання. І винен у цьому ніяк не народ. У військових навіть прозвучав крик душі: «Шановна владо! Припиніть ставитися до народу, як до бидла!» На жаль, це дуже відчувається у стилістиці всіх дій нинішнього режиму.

Колишній шеф зовнішньої розвідки генерал Маломуж розповів про небезпеку сепаратизму в Одеської області, на Буковині, Закарпатті й т.д. Ну, при такій слабкій владі, при толерантному ставленні до сепаратистів і підривних елементів усі ці відцентрові процеси мають перспективу.

Досвідчені фронтові розвідники скаржилися: відстань між фронтом і штабами — величезна, виникає відчуття, що командування в Києві взагалі живе на Місяці. Говорили також про засилля агентів впливу ворожої сторони в багатьох структурах влади України. Відомий волонтер висловився так: «Нічого хорошого у нас не буде, поки на чолі армії не стане яскрава особа». Але система, що існує в країні, — злий ворог яскравих осіб.

ЗРАДА ПРИНЦИПІВ

Канал «1+1» у програмі «Право на владу», як завжди, запросив депутатів і журналістів. Журналіст Дубінський нинішню політику влади охарактеризував так: «тотальний договорняк», повна зрада принципів, під прапором яких нинішні взялися управляти державою. На думку пана Дубінського, місцеві вибори лише укріплять «Опозиційний блок», який уже де-факто перебуває у складі правлячої коаліції. На думку автора статті, хочемо ми чи не хочемо, але без третього Майдану (у будь-якій формі) влада тихо переповзе в руки людей Януковича — Путіна. Уже невідворотно переповзає під заступництвом нинішнього президента. Олег Ляшко з-за свого студійного пюпітра гримнув: «Майдан не для того стояв, щоб Порошенко з російським олігархом Григорішиним заробляв мільярди й підвищував тарифи!»

Поговорили й про вибори на Донбасі. У ролі полум’яного апологета офіційної лінії виступив Олександр Палій. А відомий блогер і колишній житель Донбасу Денис Казанський повідав: «...У регіоні на звільнених територіях уже без всякої амністії де-факто пробачили всіх сепаратистів і терористів, там працює те керівництво, що діяло під прапорами ДНР і ЛНР, їх ніхто не люстрував і не судив. Менти, які здавали райвідділи МВС, на своїх місцях».

Пан Дубінський додав, що за 1,5 року щодо сепаратизму нікчемно мало судових процесів. На його думку, влада зацікавлена в заморожуванні ситуації на Донбасі, оскільки це контрабанда, гігантські прибутки й тотальна корупція. А на думку Ляшка, внаслідок місцевих виборів на українській частині Донбасу до влади прийдуть сепаратисти й Партія регіонів (різниці між якими автор не бачить).

Екс-голова Одеської обласної адміністрації Ігор Палиця показав свої гарні знання історичних фактів, сказавши: «Сталін відмовився від сина, щоб не йти на змову з Гітлером, а Порошенко не відмовився від фабрики в Липецьку». Так, тут є проблема. Важко уявити, щоб 1942 року у Вінстона Черчилля взагалі була фабрика, а тим паче десь у Гамбурзі, а у Рузвельта — в Токіо. Без довіри до влади (хоч би мінімальної) державний механізм не може функціонувати належним чином. А в Україні такої довіри цілком заслужено немає.

ПСЕВДОМИРОТВОРЧІСТЬ

Юрію Мірошніченку («Оппоблок») ведучий поставив запитання: чи є Володимир Путін ворогом України? Мірошніченко вертівся дзигою, хитрував, вивертався, але ворогом вождя країни-агресора так і не визнав. Напасти на Україну, відторгнути від неї території, вбити тисячі українців — цього за Мірошніченком мало, щоб вважатися ворогом України. Він говорив, що без Росії нічого не вирішити, слід з нею домовитися й т.д. Коли ворожа армія окупує територію нашої країни, домовлятися з окупантом можна лише про капітуляцію. Так маршал розгромленої Франції Анрі Петен домовлявся з Гітлером про створення на неокупованій половині країни васальної Берліну держави зі столицею в містечку Віші.

Ведучий у студії запитав аудиторію: чи можна вважати прибічників Януковича ворогами України? Більшість аудиторії відповіли — «так». Нардеп Мірошніченко демагогічно закликав не шукати ворогів. Така псевдомиротворчість, як правило, закінчується смертельним ударом у спину тим, хто мав наївність повірити в ці лицемірні заклики. Вороги завжди вимагають, щоб їх не шукали. А політичні «відьми» відчайдушно борються проти «полювання на відьом». Але коли вони самі приходять до влади, негайно влаштовують терор інакодумцям. Юрій Мірошніченко просив: «Не треба погано ставитися до всіх членів Партії регіонів, там є й хороші люди». Навіть у найзлочинніших структурах трапляються окремі хороші люди, що не міняє злочинного характеру всієї організації як такої.

ПУТІН НЕ ЗУПИНИТЬСЯ

На каналі «112 Україна» обговорювали поточний момент. Нардеп Наталія Веселова із «Самопомочі» дивувалася гримасам актуальної політики: «Добровольців масово судять, а сепаратистів не чіпають. Це призведе не до миру, а до громадянської війни в Україні». Вона поцікавилася: «А що ми самі робимо, вимагаючи допомоги Заходу? Я от була нещодавно в Донбасі, там спокійно ходять автобуси «Артемівськ — Москва».

Її підтримав експерт Стеценко: «Тиск Путіна на Європу та її вагання пов’язані з тим, що Україна не робить усього можливого для перемоги. А представлення всіх прав ДНР і ЛНР, зміцнення їхнього впливу на політику України для нас гірше, ніж бої з російськими десантниками під Борисполем...»

Так, Путін не зупиниться й не заспокоїться. Він атакуватиме Захід і Україну повсюдно, поки не зазнає серйозної поразки. А у нас мільярди гривень під час війни витрачаються на нікчемні місцеві вибори. Ці гроші треба було витратити на армію. З такою політикою ми дограємося, співгромадяни...