Хто знає гріх тільки за словами, той і про порятунок нічого не знає, крім слів.
Вільям Фолкнер - американський письменник, прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури

Радіохвиля як... мотиватор

1 березня перше в Україні Військове радіо «Армія FM» відзначило свій другий день народження
2 березня, 2018 - 13:52

Його задумали як один із засобів інформаційної підтримки наших захисників, які нині протистоять агресору на Донеччині й Луганщині. Це радіохвиля-мотиватор. Музичні вітання, теплі й щирі підбадьорення українським воїнам, актуальні та об’єктивні новини, цікаві рубрики, прямі ефіри з героями нашого часу, лідерами думок і патріотами, життєві та професійні поради і унікальний рейв-драйв, який майже ніде не почуєш, крім як на Військовому радіо... Це все про нього. Звісно, армійська хвиля наразі охоплює лінію зіткнення з ворогом, оскільки вона має також і контрпропагандистську дію — на противагу невпинному російському медіазомбуванню місцевого люду.

ОЛЕКСАНДР БЕЗСОНОВ: «ХОТІЛОСЯ СТВОРИТИ АЛЬТЕРНАТИВУ «УРКАНСОНУ»

За два роки команда військового радіо заповнила нішу мілітарного контенту в FM-спектрі. Причому це заповнення відбулося напрочуд якісною палітрою радіопроектів — від ранкового шоу «Рота підйом» до «Облич війни», «Хвилин поезії», «Привітів в АТО», «Поліграфу» й багатьох інших. Одними з унікальних проектів «Армії FM» є «Рейволюція» та «Рейверський weekend». І я хотів би найперше розповісти про нього — звукорежисера Військового радіо та ведучого згаданих програм Олександра Безсонова — головного військового рейвера країни, який запалює серця меломанів суботніми вечорами. Він дуже цікава людина, бо Сашко фактично став першим, хто спробував на фронті створити FM-радіостанцію для бойових побратимів.

ФОТО НАДАНО РАДІО «АРМІЯ FM»

— Була саме четверта хвиля мобілізації. Мені теж прийшла повістка, — згадує Олександр Безсонов. — Нас кликала скривавлена країна. І я відгукнувся. Щоправда, не уявляв, у якій ролі згоджуся. Я тоді займався звукорежисурою, електронікою, музикою на телебаченні, в театрах, на радіо. Закінчив КПІ, але досвіду набував не з теорії, а з власного життя.

У військкоматі Сашкові сказали: «Будеш зв’язківцем». Пропозиція сподобалася. Був січень 2015-го. Спочатку новобранців вчили на полігонах Львівщини, а потім Безсонов поїхав до Володимира-Волинського — в 14-ту бригаду. За цей час киянин навчився багатьох корисних на війні справ. Крім вправляння з піхотною зброєю, той близько ознайомився з роботою військового супутникового зв’язку і новими цифровими радіостанціями. Влітку він зі своїм підрозділом уже був неподалік Маріуполя. Каже, що значних боїв не застав, хоча інколи добряче накривало.

— З відпустки я привіз на передову необхідну апаратуру. І вирішив реалізувати певні творчі задуми, — розповідає Безсонов. — На Донбасі, особливо у прифронтовій частині, панували російські попса і блатняк, який я називаю «уркансоном». Із Донецька й Луганська транслювали «казачий шансон» та зомбоновини. Слухати це лайно не хотілося, а гідної альтернативи бракувало. Було велике бажання показати місцевому люду і нашим бійцям, що є значно цікавіші стилі. Зокрема, життєствердна електронна музика, яку раніше називали рейвом. Оскільки сам пишу таку музику і добре в ній розбираюся, то поклався на власний смак, коли зібрав потрібну техніку і наважився на перший ефір.

Сашковий підрозділ саме перебував на околицях Мар’їнки, в секторі, який жартома називав «музичним», що мало сенс. Своє дітище зв’язківець назвав «909 FM». Це на честь уже історичного синтезатора Roland TR-909 родом з кінця 1980-х — його часто використовували на зорі зародження електронної музики. Передавача у 15 Вт, розміщеного на околиці селища, вистачало для накриття 75% Мар’їнки. Втім, заважала невдалість позиції в сенсі поширення радіохвилі.

Необхідні компоненти станції рейвер виготовляв сам або ж замовляв у Китаї. У проект, якщо врахувати комп’ютер, роз’єми, шнури, вклав понад п’ять тисяч гривень. Ця радіостанція працювала майже чотири місяці, доки її «батька» не помітили й не покликали на «Армію FM».

— На той час я добряче набив руку добирати плей-листи і матеріал для новин. Громадське радіо кидало посилання на свій ньюс, і я його скачував, щогодини видаючи нову інформацію. Звісно, крутив і власні джингли, зокрема анисепарські, — розповідає засновник «909 FM». — Ніколи не забуду, як вперше почув голос свого радіо із приймача в хлопців у бліндажі! Це так круто! Мене чула значна частина бригади. Чутка про фронтову радіостанцію поширилася швидко. Водії спеціально налаштовували приймачі в машинах на її частоту. Дуже цікаво було на виїздах досліджувати, куди дострілює мій рейв-сигнал. Головне, що командування позитивно ставилося до цієї ініціативи.

Згодом Сашковий талант розквітнув на «Армії FM», куди він перебрався з окопів у донецькій землі, де нині мовить Військове радіо. Безсонов долучився до його народження майже від початку. Працював звукорежисером прямих ефірів, поволі з’явилися авторські музичні проекти, і їх добре сприйняли прихильники електронної музики, якої не так багато в нашому радіоефірі.

ЯНА ХОЛОДНА: «МИ ГОВОРИМО — «СЛУЖИМО РАЗОМ!»

— На самому початку серйозних планів чи мрій на великий проект у радіопросторі не було. У січні 2015-го я очолила Центральну телерадіостудію Міноборони, і лише навесні з’явилася ще туманна ідея створення військового радіо, яке мовило б на фронт, — зауважує Яна Холодна. — Ініціатива буквально витала в повітрі, бо про неї говорило багато людей, пов’язаних з медіа та інформаційним спротивом. Також цією справою перейнявся і радник міністра оборони з питань публічної комунікації Олексій Макухін. Потрібно було визначити, з чого починати, куди бігти в цій суцільній цілині.

Поступово зібралася команда однодумців, яка мізкувала над фінансовими, технічними та організаційними аспектами майбутнього Військового радіо, яке, до речі, попервах хотіли назвати «Радіо Укроп», але відмовилися з очевидних причин. Згодом група вийшла на спонсорів, які вклалися у старт медіапроекту Міноборони. Головним меценатом став благодійний фонд Spirit of America (США, Каліфорнія), який надав радіостанції допомогу — техніку, серед якої були три перших передавачі. Згодом передавачі закуповувало Міноборони, долучалися й волонтери, які встановлювали малопотужні передавачі, зокрема добре знаний в Україні Мирослав Гай.

— Велику допомогу в дебюті надав Валерій Глейзер — людина, яка створила низку комерційних радіостанцій. Він консультував нас в усіх напрямах — від особливостей персоналу до вибору програм та передавачів. Навіть перший тиждень ми виходили з його студії, бо в нашій тривав ремонт і монтаж обладнання. Дуже дякую за це Валерію! — з помітним хвилюванням розповідає керівник ЦТРС Міністерства оборони України Яна ХОЛОДНА. — Тягнути з підготовкою вже було несила, і ми встановили дедлайн — 1 березня 2016-го я мала сказати: «Доброго ранку, Україно! В ефірі — Армія FM». Так все і вийшло. Ми швидко вчилися, зокрема й завдячуючи нашим слухачам і зворотному зв’язку з ними. Радійникам варто саме дослухатися до них не менше, аніж до зауважень фахівців. За рік ми добряче виросли, у десятку міст на Донбасі нас можна було слухати в приймачах. А нині — це понад 20 міст у районі активного опору ворожій агресії.

Багато зусиль військові радійники витратили на встановлення передавачів армійського радіо, які монтували максимально близько до лінії розмежування, яка на 80% покрита сигналом «Армії FM». Звісно, десь сигнал краще, десь гірше через особливості місцевості.

— Дякувати Богу, нас ніхто не цензурує, бо маємо мудрих керівників, які у творчому плані розв’язали наші руки. Це допомагає створювати справді якісний продукт, — пояснює Яна Холодна. — І його фішка — національно-патріотичний контент, який почасти колеги з комерційних станцій не дають в ефір. Переконана: потрібно підтримувати маловідомих але талановитих українських виконавців, які мають усі здібності, щоб стати реальними зірками. Але в них бракує коштів «на розкрутку». Наш святий обов’язок — підтримка військових, які виконують фронтову пісню, письменників, які пишуть про військо та українську звитягу. Ми доносимо до наших солдатів та офіцерів важливу інформацію, яку вони через певні причини не можуть вчасно отримати. І те, що нас на сході слухають цивільні, — дуже важливо. Бо, на жаль, коли виїжджаєш за кількасот кілометрів від передової, починаєш розуміти: відчуття реальності війни в суспільстві щезає. І розумієш: потрібно весь час пояснювати, що насправді відбувається на сході. Війна багатовимірна — в людських стосунках, розмовах, новинах, відчутті безпеки і захищеності, перспективності життя — багато в чому. Під час ефірів нам телефонують люди з окупованих Горлівки, Макіївки, Стаханова. Вони часто передають вітання українським солдатам. Кажуть, що чекають на повернення нашої армії. А найбільше щастя — отримувати привіти й теплі слова з фронту. Це має надихати. І слоган Військового радіо саме такий. Ми говоримо: «Служимо разом!» — і жодним чином тут не покривили перед істиною...

Днями міністр оборони України Степан Полторак зауважив, що започаткування «Армії FM» стало важливою віхою в розвитку військових ЗМІ — саме повноцінної радійної компоненти вони не мали до весни 2016-го. Дуже цінним є те, наголосив очільник оборонного відомства, що інформація, позитивний настрій, підтримка на хвилях Військового радіо надходить у ті місця на терені українського опору агресії, де якраз такого контенту і бракує, де доводиться боротися з інформаційним впливом окупанта. Тому цей надзвичайно успішний проект, сповнений переможної та життєствердної атмосфери, обов’язково розвиватиметься за підтримки керівництва Міноборони.

Яна Холодна має амбітне завдання — «Армія FM» повинна стати загальнонаціональним проектом, щоб її хвилю чули в усіх обласних центрах.

Геннадій КАРПЮК
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments