Вигідна імперії політика повного "єдінообразія" не може мати нічого спільного з мовною політикою унітарної національної держави
Ігор Калинець український поет, прозаїк, дисидент, політв'язень

В опозиції до суспільних запитів

27 травня, 2011 - 00:00

На жаль, більшість українських ЗМІ не звернула увагу на 90-річчя академіка Сахарова...

Минулий тиждень для Росії (або принаймні для мислячої її частини) пройшов під знаком 90-річчя від дня народження академіка Андрія Сахарова. В Москві відбувся цілий комплекс меморіальних заходів: покази документальних фільмів, мітинг-концерт «Сахарівська Маївка», лекції, обговорення в соціальних мережах, громадські акції (як от створення серії плакатів «Я не Сахаров, але я готовий відповідати за свої вчинки»). Упродовж двох днів проходила конференція, учасники якої не лише говорили про актуальність ідей Сахарова («... люди на конференції, не змовляючись, цитували різні фрагменти зі статей вченого, які звучали так, ніби вони були написані цього року». — пише Григорій Дурново в своєму матеріалі «Память, настоящее или брэнд?» на ej.ru), а й намагалися знайти відповідь на питання: кого сьогодні захищав би Андрій Сахаров? Ювілей академіка не оминули увагою фактично всі якісні російські ЗМІ. І все це в умовах безініціативності з боку влади.

Чому ідеї Сахарова важливі сьогодні не лише для росіян, а й для українців, чому його масштабну постать варто якомога частіше згадувати в наші «часи ліліпутів»? Цій темі «День» присвятив цілий розворот у номері за минулу п’ятницю (20 травня), і цього ж дня автор цього матеріалу отримала несподіваний відгук, розгорнувши газету на «сахаровській сторінці» в громадському транспорті. Позаду себе почула здивований і схвильований голос літньої жінки: «Це про Сахарова матеріал?». Після ствердної відповіді випадкова співрозмовниця почала розпитувати, яке це видання і де його можна придбати... Врешті-решт, я подарувала жінці газету й отримала у відповідь ще один здивований, але вже вдячний погляд.

Вкотре доводиться констатувати, що основна маса українських ЗМІ недооцінює запити своєї аудиторії. Відтак ми вирішили прослідкувати, хто із всеукраїнських ЗМІ звернув увагу на ювілей академіка Сахарова. Результати нашого невеличкого дослідження оптимізму не викликають.

Матеріал Ігоря Сюндюкова «Щоб вижити, людство має подолати свою роз’єднаність» із «Дня» передрукував інтернет-портал «Українське слово», про ювілей згадали також газета «Факты», «Історична правда» та Укрінформ. На жаль, не стало 90-річчя з дня народження Андрія Сахарова темою для розмови в суспільно-політичних ток-шоу на загальнонаціональних каналах. Чомусь конструктивні інформаційні приводи не так цікавлять їхніх авторів, як політичні баталії та провокації...

Ще більш показовим громадське відзначення ювілею Сахарова в Росії стало на фоні «вшанування» 150-ї річниці перепоховання Тараса Шевченка в Каневі. Вакханалія на могилі Кобзаря на фоні ідей Андрія Сахарова виглядає, з одного боку, ще потворнішою, а з іншого — історично закономірною. На жаль, серед спадкоємців цієї закономірності й український інформаційний простір.

Вікторія СКУБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ