Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються.
Володимир Мономах, великий князь київський (1113–1125), державний і політичний діяч

«Я вирушила до вас, щоб на власні очі побачити історію...»

Відома російська фотокореспондентка Вікторія Івлєва розповіла студентам Острозької академії про труднощі роботи в зоні АТО
20 березня, 2015 - 13:32
Вікторія Івлєва
ВІКТОРІЯ ІВЛЄВА

«Я не можу говорити від імені всієї країни, бо є тільки однією зі 140 мільйонів жителів Росії. Однак прошу, пробачте, що ми не змогли стримати свою державу», — саме такими словами розпочала свою лекцію в Острозькій академії російська фотожурналістка Вікторія Івлєва. На запрошення студентства вона нещодавно приїжджала в університет.

Вікторія Івлєва була єдиним журналістом, що побувала всередині реактора після вибуху на Чорнобильській АЕС. 1991 року зняла репортаж «Всередині Чорнобиля». За це отримала вищу нагороду Golden Eye відомого конкурсу у сфері фотожурналістики World Press Photo. У кінці 1980-х — початку 1990-х знімала майже в усіх гарячих точках СРСР. Багато працювала в африканських країнах, допомагаючи різним міжнародним гуманітарним місіям. Була єдиним російським журналістом у Руанді під час геноциду. Багато років працювала в «Новій газеті», її роботи виходили в журналі «Огонек», «Московских новостях», німецькому Spiegel, французькому Figaro, англійському Guardian, американському The New York Times та інших виданнях. Вікторію Івлєву удостоєно премії Спілки журналістів Росії (2007) і німецької премії імені Герда Буцеріуса (2008).

Зараз Вікторія Івлєва — волонтер у зоні АТО, допомагає людям покинути окуповані території. Революція на Майдані, анексія Криму і війна на сході України змусили журналістку змінити звичний порядок життя. «Я зрозуміла, що мушу якимось чином брати участь в історичних подіях, які відбуваються в Україні. Я вирушила до вас, щоб на власні очі побачити історію, яка твориться. Бути на цій війні простим спостерігачем, журналістом, який лише описує події і не намагається якось вплинути на їхній перебіг, я не змогла. Тому стала допомагати місцевим жителям. Повертаючись до Москви, збирала гроші на гуманітарну допомогу, привозила її сама і роздавала нужденним. Я говорила з людьми і записувала їхні історії», — розповідає Вікторія Івлєва.

Враження від перебування в Україні пані Вікторія вмістила у книжці «Мандрівка, или Путешествие фейсбучного червя по Украине», що вийшла в київському видавництві «Дух і літера» у грудні минулого року. У книжці йдеться про штучно роз’єднану країну, про людей, які намагаються пояснити собі і автору, що з ними відбувається. За словами Зої Свєтової, автора «Открытой России», розповіді у книжці сумні, веселі, трагічні та пронизливі. Це погляд небайдужої людини, людини, якій соромно, що йде війна, в якій бере участь Росія. І не тільки бажання розповісти про цю війну, але й бажання зупинити її змусило Вікторію Івлєву взятися за перо і знову та знову повертатися в Україну, щоб розповідати про людські трагедії. І допомагати тим, кому ніхто, крім неї, не міг допомогти.

«Я не слідкую за російською журналістикою, бо давно знаю, хто правий, а хто винний. Варто пам’ятати, що у сьогоднішніх умовах до будь-якого слова можна доставити частку «не», тому доводиться добре обдумувати все написане. Те, що нині відбувається в російській журналістиці — це витягування усього тваринного, що є в людях, на поверхню», — зауважила Вікторія Івлєва.

Також журналістка наголосила на важливості бути на рівні з іншими, адже ми всі — жителі планети Земля: «Внутрішнє відчуття рівності — головне у журналістиці. За цим принципом британська королева мало чим відрізняється від бедуїна в пустелі. Кожне людське життя — безцінне».

Олексій КОСТЮЧЕНКО, Острог
Газета: 
Рубрика: