Як глобалізація вбила нашу матір

Усесвітня мережа, яка сприяє транснаціональній організованій злочинності й корупції, на жаль, є одним із найуспішніших прикладів розвитку глобалізації. І водночас — одним із основних її прорахунків. Результати і доходи від злочинної діяльності безперешкодно перетікають з однієї держави в іншу, а правосуддя і правоохоронні органи досі зв’язані рамками, перебуваючи в пастці національних кордонів і постійно піддаючись підриванню і захопленню. Тим часом журналісти, які намагаються це задокументувати, залякуються, обмежуються в діях і знищуються.

Але загиблі журналісти своєю долею дали нам важливі уроки, як реагувати на це продовження руйнування нашої свободи і безпеки з боку сил глобальної злочинності і корупції. Ці уроки стосуються не лише засобів масової інформації, а також правоохоронних органів і суспільства, в якому ми хочемо жити.

Однією з таких загиблих журналісток була наша мати, Дафна Каруана Галіція, вбита на Мальті 16 жовтня 2017 року вибухом бомби, закладеної під водійське сидіння її автомобіля. Вона повинна була їхати в банк, аби розблоковувати свій рахунок, заморожений міністром економіки Мальти. Це була остання атака на неї в черзі нападів, які вона пережила через свої репортажі щодо розкриття організованої злочинності. Але це був не останній злочин на Мальті, спричинений викриттями моєї матері.

Дипломований археолог, наша мати розкрила павутину корупції, в якій переплелися великі міжнародні оборудки, продаж паспортів і складні глобальні операції з відмивання грошей. Вона продовжувала розплутувати нитки цієї злочинної павутини, поки вони не привели її до самого центру правлячих кіл Мальти.

Результат виявився не таким, як вона очікувала. Замість відставок винних почалися репресії проти викривальників. Осередки інституційної незалежності на Мальті, що пережили чотири роки популізму, були знищені. І наша мати, маяк надії і мужності для сотень тисяч людей, включаючи чесних суддів і співробітників правоохоронних органів, була вбита серед білого дня.

Люди, з яких вона зірвала маски, залишаються на державній службі, тоді як поборники справедливості, які вимагають покарати винних у її вбивстві, піддаються публічним образам. Викривальна продажність сильних світу цього в країні, де нинішні публічні інститути — просто декорація, діяльність нашої матері викликала реакцію, яка її вбила, і сьогодні ця реакція душить усе суспільне життя нашої країни.

Тому не дивно, що 2018 року Мальта впала нижче за всіх у рейтингу свободи преси в Європі, в регіоні, який сам пережив найшвидше падіння у світі. У країні також знизилися рейтинг демократії, показники верховенства законів — Мальта посідає провідне місце у розпалюванні ненависті.

Наслідки глобалізації злочинності й корупції не обмежуються Мальтою та Європою. У відповідь журналісти-розслідувачі об’єдналися в глобальні мережі, такі як «Проект «Дафна». «Панамське досьє» і «Райське досьє» показують, наскільки ефективною може бути журналістика розслідувань у досягненні більшої прозорості, підриванні кримінальних мереж і цінності політичної корупції для її виконавців.

Але якщо журналісти дедалі частіше співпрацюють через державні кордони, національні правоохоронні органи в боротьбі зі злочинністю і корупцією все ще грають «у доганялки». В результаті вплив журналістських розслідувань сильно варіюється залежно від країни і часу проведення таких розслідувань. У державах, де правоохоронні органи незалежні від центрального уряду і приватних інтересів і де громадськість може ефективно направляти свої скарги через реагування політичних інститутів, у звітності про розслідування більше шансів здійснити безпосередній вплив на запобігання корупції і захоплення державних органів корупційними схемами.

А ось у країнах, де відсутня політична воля або можливість викоренити організовану злочинність і корупцію і де громадськість дуже поляризована, щоб об’єднатися проти своїх ворогів, транспарентність і підзвітність можуть мати зворотні результати. Там журналісти, як і раніше, є мішенями — з небезпечними наслідками як для місцевих співтовариств, так і для глобальної економіки.

Якщо журналісти піддаються атакам, це зазвичай свідчить про такий рівень корумпованості довколишнього суспільства, коли основні правоохоронні інститути і демократичні розслідування вже давно в корені скомпрометовані. Це робить журналістів останніми бійцями, які прагнуть відстояти верховенство права перед тими, хто його порушує, і це робить їхню роботу більш небезпечною і менш ефективною.

Остання фаза глобалізації подарувала нам Moneyland — величезний майданчик для організованих злочинців і клептократів, які змусили служити собі і своїм брудним грошам такі слабкі юрисдикції, як Мальта. Правильною відповіддю на це є не відступ за національні кордони, а створення нової глобальної організації, покликаної боротися з транснаціональною природою організованої злочинності й корупції. Для початку правоохоронні органи могли б навчатися у журналістики працювати оперативніше, щоб розвивати довірчий мережевий підхід, який давно освоїла для себе організована злочинність.

У міру того, як світ, схоже, вступає в нову фазу глобалізації, ми не повинні допустити, щоб ці нові можливості поширювались на глобальну злочинність і корупцію. Інакше наше колективне майбутнє опиниться в руках альянсу брудних грошей і дезінформації, що поглиблюватиме прірву розладу, який позбавив нашу країну її найвидатнішого журналіста.

Проект Синдикат для «Дня»

Меттью КАРУАНА, Галіція, журналіст та інженер-програміст, працював над розслідуванням міжнародної корупції для Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ).

Ендрю КАРУАНА, Галіція, провідний спеціаліст із питань глобального лідерства і стратегічної розвідки у Всесвітньому економічному форумі (World economic forum).

Пол КАРУАНА, Галіція, фінансовий редактор у «Tortoise» і запрошений науковий співробітник у Лондонській школі економіки.