Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Європейське «ні» російській пропаганді

ЄС активізує боротьбу з фейками, але від нього вимагають більшого
17 листопада, 2017 - 14:12

Євросоюз буде посилювати протидію негативному інформаційному впливу на країни Європи, в першу чергу — з боку Росії.

13 листопада Європейська комісія розпочала публічні консультації щодо подолання проблеми з фейковими новинами та дезінформації та заявила про формування експертної групи високого рівня, до роботи якої долучаються науковці, онлайн-платформи, засоби масової інформації та організації громадянського суспільства. Як зазначається в повідомленні Єврокомісії, онлайн-платформи та інші інтернет-сервіси надали нові можливості для контактів між людьми для збирання та обговорення інформації. Однак поширення новин, що навмисне вводять в оману читачів, впливає на розуміння людьми реальності, й тому це є зростаючою проблемою для функціонування європейської демократії. Марія Габріель, комісар з питань цифрової економіки та суспільства, відзначила, що право громадян на якісну інформацію є «наріжним каменем» демократії, і підкреслила, що хоче провести відкриту та широку дискусію щодо фейкових новин для того, щоб впоратися із цим складним явищем.

Робота експертної групи та результати громадських консультацій будуть представлені у лютому наступного року і стануть частиною стратегії на рівні ЄС щодо боротьби з розповсюдженням дезінформації. Підсумковий документ буде презентований навесні 2018 р.

Окрім початку роботи по створенню стратегії боротьби з фейками Брюссель попередньо схвалив розширення діяльності робочої групи зі стратегічних комунікацій (StratCom), що створена Європейської службою зовнішніх дій. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС підтримали відповідне рішення 13 листопада. Передбачається збільшення кількості спеціалістів та фінансових ресурсів, призначених для трьох команд зі стратегічних комунікацій, що працюють на східноєвропейському, західно-балканському та південному напрямках (арабомовний світ). Для безпосереднього впровадження цього рішення своє «добро» мають ще надати міністри фінансів країн-членів ЄС.

Із проханням направити більше ресурсів на протидію дезінформації та фейкам та на ефективні комунікації щодо позитивного порядку денного Євросоюзу виступила Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні. Саме її департамент керує цим сектором роботи ЄС. Перед цим Могеріні та підрозділ стратегічних комунікацій отримали цілий шквал критичних зауважень. Багато експертів, політиків і навіть урядовців із країн ЄС заявляли про недостатні та незадовільні результати роботи у цій сфері.

У середині жовтня посилити протидію російській пропаганді Євросоюз закликали керівники зовнішньополітичних відомств Великобританії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Хорватії, Швеції та Чехії. Голови міністерств закордонних справ восьми країн ЄС підписали відкритий лист на ім’я Федеріки Могеріні, в якому констатували, що ситуація із негативним впливом РФ в інформаційній сфері все більше ускладнюється і в самому ЄС, і на його околицях, але цій проблемі не приділяється достатньої уваги.

Міністр закордонних справ Чеської Республіки Любомир Заоралек, який є одним із тих, хто підписав лист до Могеріні, зазначив, що Чехія прагне збільшити ресурси та кількість людей, які займаються стратегічними комунікаціями на європейському рівні. Спілкуючись із журналістами у Брюсселі, він також зазначив, що Чехія шукає союзників серед інших країн, щоб втілити ці ініціативи в життя.

Європейські політики та медіа відзначають збільшення пропагандистського впливу Росії не тільки в Східній Європі, а й у Західних Балканах. Наприклад, антиєвропейська і проросійська пропаганда в Сербії, яка зараз веде перемовини про вступ в ЄС, настільки ефективна, що, згідно з опитуваннями громадської думки, майже кожен третій серб вважатиме за краще співпрацювати з РФ, ніж з ЄС.

«Весь Європейський Союз повинен мати чітке уявлення про загрози, які походять з боку Росії через кібератаки або пропагандистську діяльність, спрямовану проти наших держав-членів (ЄС), а також на Балкани, східних сусідів та Сирію. Нам потрібно визнати цю загрозу, визнати її існування та розподілити ресурси для цього. Мені здається, що деякі країни-члени недооцінюють ці російські загрози», — зазначив міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, який теж підписав лист до Могеріні.

На початку листопада до західних лідерів і персонально до Верховного представника Євросоюзу із закордонних справ звернулося більше 120 провідних експертів із питань безпеки і парламентарів з понад 22 країн Європи та Америки. У своєму зверненні — Празькій декларації — вони закликали ЄС зробити нарешті реальні кроки щодо подолання російської гібридної агресії. Почати експерти пропонують із визнання існування цієї загрози. «Незважаючи на серйозність загрози, мало хто із західних політичних лідерів критикує агресора. Для прикладу, Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні провела останні два роки, намагаючись уникати висловлювань, що саме Росія є головним джерелом ворожої дезінформації. Якщо Європа прагне здолати цю загрозу, європейським лідерам необхідно назвати її ім’я. Російські керівники мають почути від європейських представників, що їхні ворожі підривні зусилля, спрямовані проти наших демократій, повинні бути припинені», — йдеться у Празькій декларації (переклад документа зробила і виклала на своєму сайті Національна рада України із питань телебачення і радіомовлення).

Автори звернення вказують на те, що Робоча група з стратегічних комунікацій (StratCom) досі недоукомплектована. Основу цієї команди складає всього декілька національних експертів, які працюють над цим важливим і складним завданням, не отримуючи належного фінансування від Європейської служби зовнішніх дій.

На думку підписантів декларації, Євросоюз має збільшити підтримку команди StratCom. Зокрема, Робочу групу зі стратегічних комунікацій необхідно перетворити з тимчасового утворення на постійний орган, бюджет якого має скласти щонайменше 1 мільйон євро.

Дослідник з Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету Неріус Малюкявічус, який також підписав Празьку декларацію, сказав ЗМІ про доцільність формування в Європі команди, аналогічної створеній у 1981 році в США «Робочій групі з протидії активним заходам» (Active Measures Working Group). Тоді ця структура аналізувала радянські «активні заходи», передусім дезінформацію та пропаганду, і пропонувала варіанти протидії.

У нинішньому вигляді європейський StratCom не є навіть блідою подобою Active Measures Working Group, до роботи якої були залучені представники ЦРУ, ФБР, міністерства оборони, управління розвідки... Більше того, не є втішним і порівняння Робочої групи зі стратегічних комунікацій ЄС із сучасним Global Engagement Center, який є американським аналогом StratCom-у, але з фокусом на протидію ІДІЛ. За даними Deutsche Welle, цей Центр має бюджет у розмірі 60 мільйонів доларів і 80 співробітників. Тому, як пише DW, взагалі викликає питання, наскільки серйозно ЄС має намір протидіяти «нападам ззовні», «включаючи проросійську пропаганду, часті кібератаки, а також пропаганду терористичної «Ісламської держави» в соціальних мережах».

Сумнівна ефективність Робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх дій змушує країни ЄС будувати захист від гібридних дії Росії самотужки. Як пишуть європейські медіа, поки глава дипломатії Європейського Союзу Федеріка Могеріні чекає «зеленого світла» від міністрів фінансів на посилення StratCom, деякі держави-члени ЄС почали формування власних структури, які будуть займатися боротьбою з російською пропагандою.

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ