Нецке: світ на долоні
«Світ у гірчичному зерні» — таку назву має виставка, що відкрилася в київському салоні «Антикваріат». Вона унікальна тим, що, по-перше, на ній представлена найбільша з наявних у СНД колекцій нецке й окімоно, а, по-друге, тим, що колекція ця приватна.
— Витвори мистецтв не повинні ховатися в запасниках і комірках, — вважає власник колекції, президент Асоціації національно-культурних об'єднань України Олександр Фельдман. — Вони мають працювати на нашу культуру та духовність. Хай і наша акція, проведена в рамках культурно-просвітницького проекту «Діалог культур», послугує прикладом відкритості для українських колекціонерів.
Експозиція київської виставки «Світ у гірчичному зерні» нараховує близько ста витончених статуеток (окімоно) та брелоків (нецке), вирізаних зі слонової кістки. Кожен експонат приголомшує своєю досконалістю — це цілий світ, що вміщається на долоні.
Важко повірити, що спочатку нецке відводили вельми утилітарну функцію — бути противагою на поясі кімоно. Адже як у китайському, так і в японському національному костюмі не були передбачені кишені. Всі необхідні речі — ключі, кисет, гаманець, мішечок із лікарськими травами — прив'язували до пояса.
Але поступово нецке перетворюється на одну з головних деталей костюма, що слугує так званою візитною карткою людини. За нецке можна було судити про матеріальне становище господаря, його смаки та навіть про його філософські погляди. Адже маленький, вирізаний зі слонової кістки брелок зображав міфологічних героїв, що сповідують доброчесність і любов до людини.
Японці обожнюють природу, в їхніх міфах тварини наділені чарівною силою. Тому так часто зустрічаються серед нецке зображення пацюків і мишей — символів багатства, мавпочки — символу доброчесності. При цьому форма нецке має бути обтічною, жодні гострі виступи та зазублини не повинні відволікати того, хто тримає в руках брелок, від думок про вічне.
Золота доба нецке почалася з середини XVIII століття, коли вони перетворилося на мистецтво. Тоді стало модним прикрашати свої житла невеликими статуетками — окімоно. На виставці вони представлені й у вигляді маленьких мініатюр, і у вигляді великих композицій. Наприклад, в одній із композицій китайського майстра зображена модель Всесвіту, якою її уявляли в старовину: дракон тримає кулі, їх 24 — одна в одній. Дивно, але зроблена ця композиція iз суцільного шматка слонової кістки. Кожна представлена в експозиції робота — це шедевр, який можна розглядати годинами.
— Особливо дорожу окімоно «Людина, котра врятувала жабеня», — розповідає колекціонер Олександр Фельдман. — У цій фігурці закладено приголомшуючий смисл та мудрість. Жаба в японських міфах відкриває людям скарби, але не всім, а тільки тим, хто спочатку врятує їх від неминучої загибелі. Усі, хто мріє про багатство, повинні знати: доля буде прихильна до них тільки в тому разі, якщо вони безкорисливо допомагають іншим.
