Під землею і на землі

Щороку німецькі захисники природи складають список тварин і рослин, до яких потрібно бути уважнішими. Одні з них на межі зникнення чи знищення, іншим людина може допомогти просто своїм уважнішим ставленням. Року, що закінчується, однією з таких тварин у Німеччині виявився кріт звичайний, або європейський.

Ці ж кроти водяться й в Україні, і так само не всім вони подобаються. Хоча, мабуть, не всі знають, що кроти зазвичай з’являються там, де здорова екосистема. Кроти й самі докладаються до цього, розрихлюючи ґрунт, збагачуючи його органічними речовинами і знищуючи шкідливих комах — різних медведок та плодожерок. Кроти, хоч як це дивно, не їдять рослин, у чому часом їх звинувачують, проте коли риють ходи, трапляється, пошкоджують кореневу систему деяких із них. А ще декому не подобаються характерні кротові купки землі на газонах, які, на їхню думку, в такому разі не можуть вважатися цілком бездоганними.

Але ж не знищувати тварин за те! У тій же Німеччині, зокрема, кроти перебувають під захистом закону — за якусь шкоду, заподіяну їм, можуть накласти чималий штраф. Боротися з ними можна лише ненасильницькими методами, наприклад, спроваджуючи тварин зі своєї території. Люди, які люблять тварин, і у нас борються з кротами досить гуманними методами, зокрема за допомогою різких запахів, поміщаючи в кротовини нарізану цибулю й часник, або звукових сигналів, таких як вертушок очеретин та ультразвукових пристроїв.

ФОРМИ КРАСИ Є РІЗНИМИ

Від праці кротів під землею на її поверхні залишаються специфічні купки землі. Мої діти малими, побачивши ці кротові купки землі, негайно бралися за лопатки і йшли визволяти «бідолашну Дюймовочку» від крота. Але ми ж знаємо, що кроту й не потрібна ніяка Дюймовочка, вони живуть на різних хвилях. І вже точно нічого привабливого він не побачив би в тому, щоб літати, як вона, з ельфами від квітки до квітки. Форми краси є різні, еге ж?

На щастя, чимало художників та письменників вважають кротів симпатичними створіннями і навіть зробили їх героями своїх творів. Серця не лише дітей, а й дорослих давно завоював кротик, котрого намалював чеський художник Зденек Міллер. Всі пам’ятають цього кротика за чудовими мультфільмами. А ще розумний та добрий кріт із повісті шотландського письменника Кеннета Грема «Вітер у вербах» або допитливий кротик німецького письменника Вернера Гольцварта та ілюстратора Ельбруха Вольфа, котрий намагався дізнатися, хто ж це наклав йому на голову. До речі, ці книжки, перекладені багатьма мовами світу, вийшли також українською мовою.

Доклався до підвищення іміджу кротів й український письменник ( а ще біолог) Тарас Прохасько. Разом з Мар’яною Прохасько у книжках «Хто робить сніг» і «Куди зникло море» вони переклали дитячою мовою захопливі історії про родину кротів та їхніх друзів.

НА ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ КРОТИ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ РІДКО

— Насправді на поверхні землі кроти з’являються дуже рідко, — розповідає біолог Марія САВЧУК. — І правильно роблять, адже, вибравшись на поверхню, зазвичай у пошуках їжі, вони стають особливо вразливими і часто гинуть. Більшість видів кротів ведуть підземний спосіб життя, риючи тунелі й поїдаючи переважно безхребетну дрібноту, яка там трапляється.

В Україні водиться лише один вид крота — кріт звичайний, або європейський. У нього витягнутий, округлий тулуб, що покритий оксамитовим хутром. Кротова шубка, крім того, що симпатична, має унікальну особливість — її ворс росте прямо, а не спрямований у певний бік, як це зазвичай буває. Це й дає змогу кротові легко рухатися під землею в будь-якому напрямку, а ворс все одно вільно лежить і вперед, і назад.

Через це симпатичне хутро також постраждало чимало кротів. Колись люди вбивали тварин і шили з їхніх оксамитових шкурок шуби у великих промислових масштабах Зараз, на щастя, це перестало бути причиною знищення кротів...

Крім людини, у кротів небагато природних ворогів. Більшість тварин їх не їдять, бо кроти мають неприємний для них мускусний запах. Та все ж декого і це не зупиняє — лисиць, ласок, куниць, хижих птахів — сов і канюків, зокрема. Справедливості заради зауважимо, що кроти й самі досить недобродушні особи і запросто можуть напасти навіть на своїх родичів, які ненароком забрели на їхню територію. Риючи ходи, вони викидають на поверхню характерні купки землі, певно ж, не раз бачили? Живуть кроти переважно самотньо, об’єднуючись під час шлюбних періодів.

Через високий рівень метаболізму кроти мають надзвичайний апетит — за добу з’їдають стільки, скільки важать самі. Без їжі європейський кріт може залишатися не довше, ніж чотирнадцять годин. У зимовий час він їсть трохи менше й відходить на глибші ґрунтові шари за черв’яками. У сплячку кроти не впадають, тому справді роблять запаси на зиму, переважно з тих же дощових черв’яків.

МАСШТАБИ ДІЯЛЬНОСТІ КРОТІВ ВРАЖАЮТЬ

Масштаби риючої діяльності невтомних землекопів вражають. На окремих ділянках вони можуть викидати на поверхню до 160 тонн землі на один гектар. Фахівці вважають, що, викидаючи ґрунт із глибоких горизонтів на поверхню, кроти постійно переміщують ґрунтовий матеріал, сприяючи тим самим швидкому утворенню і збереженню гумусного шару й посилюючи процеси аерації і зволоження землі.

На відміну від багатьох гризунів, кроти не можуть гризти землю зубами, тому живуть зазвичай у місцях з рихлим ґрунтом — на лугах, у лісах і полях. Вони прокладають мережу неглибоких ходів, куди залюбки заповзають уже згадувані дощові черв’яки. Такі ходи прокладати нелегко, тому одними й тими ж переходами можуть користуватися кілька тварин. Ходи, прориті кротами, часто стають домівками для багатьох інших, дрібніших звірят. Польова мишка запросто може вселитися в норі крота, а той скористатися за потреби її норою.

Люди, на жаль, недооцінюють не лише роль кротів, а й взагалі життєву роль, яку відіграє біорозмаїття ґрунту в екосистемі, від якої всі ми залежимо. А тут є над чим задуматися.

— Ґрунти утримують один із найбільших резервуарів біорізноманіття на Землі. До 90% живих організмів екосистем суші, включно з деякими запилювачами, проводять частину життєвого циклу в ґрунтових оселищах. Різновиди компонентів ґрунту, наповнених повітрям і водою, утворюють неймовірне різноманіття оселищ для міріадів різних ґрунтових організмів, які підтримують наше життя на планеті. Без цього біологічного різноманіття екосистеми суші можуть дійти розладу, йдеться у звіті «WWF Жива планета-2020».