Найщасливіша людина та, яка дарує щастя найбільшому числу людей
Дені Дідро, французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва

Вони літатимуть до нас, доки йтиме сніг

Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках
17 січня, 2019 - 14:47

Вам, мабуть, теж здається, що снігурів тепер значно менше, ніж було колись, у дитинстві? Частково, певно, так і є, бо зими стали теплішими. Але головна причина — ми не вміємо бачити, як у дитинстві. Дорослішаючи, вже дивимося не туди і не на те. Та ще й дітям  починаємо казати: «Не лови гав!» чи «Ну що ти там побачив, мерщій!». Стало навіть вважатися гарним тоном, коли людина завжди при ділі, не витрачає дорогоцінного часу, щоб просто подумати, подивитися довкола, на птахів чи на сніг.

Від слова «сніг», певно, і походить назва птаха. В усякому разі, більшість із нас саме так і вважає. А ще існує думка, що свою назву пернаті отримали від тюркського слова «снігах» — червоногрудий. Згодом це найменування трансформувалося в сучасне звучання назви наших зимових улюбленців.

ПРИЛЕТІЛИ СНІГУРІ — ЗИМА НА ПОРІ

Снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають у теплі краї. Для  зимових птахів уже й наші широти — це теплінь. З настанням справжньої для нас весни вони, навпаки, починають сумувати за домівкою і повертаються у рідні прохолодні краї, де будуватимуть гнізда і висиджуватимуть снігурят.

В Україні снігур — це не лише зимуючий, а й осілий і перелітний птах. Гніздиться він у Карпатах та Поліссі, а мігрує і зимує на всій території, — розповідає рівненський біолог Марія САВЧУК. — Снігур — лісовий птах. У Центральній та Північній Європі він мешкає у хвойних і змішаних лісах, а у Великобританії населяє листяні ліси. Птахи гніздяться на території всієї Європи, за винятком Середземноморських країн, а також в Азії, де їхній ареал простягається до Камчатки та Японії. Дослідники звернули увагу, що останнім часом снігурі залюбки поселяються в садках, де часом і гніздуються. Їх можна побачити також серед живоплотів навколо полів. Під час лютої зими, коли ягоди закінчуються, снігур може перебратися до міста, ближче до людей та інших джерел їжі. Оскільки хвойних лісів на континенті стає дедалі менше, снігурі частіше знаходять притулок у міських садах і парках, особливо там, де ростуть хвойні дерева та чагарники, а умови існування наближені до природних.

ЦЕ ДОВІРЛИВІ Й ДОБРОЗИЧЛИВІ ПТАШКИ

Яскраві птахи дуже впадають у вічі, коли на деревах опадає листя, а довкола лежить білий сніг. Прилітаючи взимку в тепліші краї, снігурі своєю незвичною зовнішністю неодмінно привертають увагу людей, а також нагадують про очікуване настання холодів.

Особливо яскраві самці — червоногруді, з чорною, синюватого блиску «шапочкою» на голові й таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами. А от самочки забарвлені тьмяніше, у них замість червоних і блакитних кольорів бурувато-сірі.

Існує легенда, що раніше снігур був непомітною сіренькою пташкою. Але коли вона витягла колючку з чола Сина Божого, то забруднила свої груди кров’ю, і залишився цей колір назавжди, зробивши її особливою.

Снігурі — птахи товариські, вони не терплять самотності й щохвилини перекликаються, сповіщаючи своїх родичів про місце перебування зграйки, — помітили дослідники. — Це довірливі і доброзичливі пташки. Якщо хтось зі зграї, трапляється, потрапляє в біду, то вся зграя поспішає йому на допомогу...

— Снігурі прилітають до нас щороку, — розповідає Ростислав ЖУРАВЧАК, заступник директора з наукової роботи Рівненського природного заповідника. — Якийсь рік їх дуже багато у наших краях, якийсь — менше. Цього року бачив ще в листопаді. Взимку їх можна зустріти практично скрізь — і не лише в лісі, а й у населених пунктах, в парках та зелених зонах, де вони охоче поїдають плоди ясена і клена. Треба лише частіше поглядати на верхівки таких дерев. У гніздовий період у нашому заповіднику снігурі гніздяться (щоправда, нечисленні пари), переважно — там, де росте ялівець європейський. На території заповідника, та й у лісах північного Полісся загалом, їх не так багато, та все ж ми регулярно реєструємо гніздові пари в Сарненському, Рокитнівському, Володимирецькому районах. Кілька раз знаходили там і їхні гнізда. З настанням сутінок зграйки снігурів розлітаються по сосняку чи ховаються в ялинові гущі. Наші снігурі співають тихо, але дуже мелодійно. На відміну від деяких інших пернатих, співочі і самці, і самки. Якось мені пощастило почути шлюбну пісню в Сарнах, де розташований офіс заповідника. Наприкінці лютого в погожу днину снігур виспівував у кроні берези: було очевидно, що той птах мав уже гарний гормональний стан і готувався до відкочовування додому, у рідні холодні краї, ближче до Скандинавії. А снігурі, що гніздяться у нас, гадаю, нікуди й не відлітають, хоча достеменно це можна встановити лише завдяки кільцюванню.

ПОТЕПЛІННЯ ВПЛИВАЄ Й НА ПТАХІВ

Здається, снігурам немає потреби прилітати в міста. Ці птахи більше люблять ліс, де є багато дерев і вдосталь корму. З ситною поживою жоден мороз снігурові не страшний. А ще птахам подобається, коли в них немає жодних конкурентів. Але коли морози лютують, а ягоди лісових дерев і кущів закінчуються, птахи можуть перебратися до міста. Крім того, снігурі почали селитися ближче до людини через масову вирубку лісу. Знищення лісових масивів впливає й на їхню чисельність.

Та все ж дослідники вважають, що популяції птахів нічого не загрожує, а ось бачитися нам зі снігурами загрожують, насамперед, теплі зими та відсутність улюбленої птахами їжі.

Отож, якщо вам пощастило зустрітися зі снігурами, то хоч би як ви поспішали у своїх щоденних турботах, знайдіть хвилинку помилуватися цими чудовими зимовими птахами. Хороше, на жаль, триває недовго. Доки йтиме сніг, вони літатимуть до нас. А доки вони літатимуть, йтиме сніг.

Фото Оксани Ралдугіної, та Ігоря Козицького, сайт «Птахи України»

Людмила СТУПЧУК, Рівне
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments