Вибух «Стін»

Дніпровський музей українського живопису заснований 2013 року. Сьогодні це три поверхи виставкового простору, майстерні, музейний провулок та Сад скульптур. Комплекс розташований на Троїцькій площі, напроти школи №33, де навчався всесвітньо відомий скульптор дніпровського походження Вадим Сідур.

Основу постійного зібрання складають понад 3000 робіт  майстрів ХVІІІ — ХХ століть у широкому спектрі жанрів: від сучасної емалі до класичної японської гравюри. Другий і третій поверхи Музею — для тимчасових експозицій.

Власне саме на третьому поверсі у двох залах відкрилася в середу персональна виставка київського живописця Матвія ВАЙСБЕРГА (на фото). Вона унікальна тим, що на ній водночас представлені два найвідоміші цикли робіт художника під назвою «Стіна»: за мотивами Старого Заповіту та на основі вражень автора від подій на Майдані. Дніпро, таким чином, є першим містом в Україні й у світі, де в одному просторі виставлені ці два видатні поліптихи. Також експонуються полотна різних періодів творчості Вайсберга; загалом вся добірка дає якнайповніше враження про його доробок.

У день події в музеї було багатолюдно. Прийшло багато фахової публіки, так само як і пересічних дніпрян. «День» зібрав думки і враження відвідувачів виставки, а також самого автора.

Олег РОСТОВЦЕВ, член правління єврейської громади Дніпра:

 — Мені здається, що в наших силах змінювати світ. І те, що відбувається на цих полотнах, теж змінило всіх нас. Дай Боже, щоб наш світ став добрішим, світлішим, мужнішим і гіднішим.

Владислав ШЕРЕШЕВСЬКИЙ, художник:

— Ці картини я бачив уже багато разів у найкращих залах, але мені здається, що саме тут вони виглядають дуже органічно. Трохи заважає кількість людей, але я пропоную всім спокійно протягом місяця приходити на цю виставку, без натовпу, побути наодинці з цими полотнами, і ви зрозумієте багато нового й цікавого. Хочу поздоровити свого друга Матвія з прекрасною виставкою і місто Дніпро з тим, що такий «важковаговик» українського живопису з’явився тут.

Дмитро КОРСУНЬ, мистецтвознавець:

— Я не можу говорити про серію «Майдан» байдуже, бо Матвій ішов туди, в цей дим, і повертався з ідеєю нової роботи, і таким чином склалася ця вражаюча серія. Вона мені здається пронизливою, як живопис Гойї, де змальовані жахи війни і передано громадянське почуття художника. Всі роботи тут виглядають дуже органічно, бо Матвій — це художник-мудрець, який вміє ілюструвати найскладніші колізії історії та філософії, і по-справжньому він розкривається тут, у Дніпрі, в цих залах, може, навіть частково через те, що тут не завершений ремонт і зяють якісь недороблені стіни. Матвій знаходиться на цьому будівництві нового світу, і я вітаю його і місто з цією експозицією. Я бачив його полотна в багатьох залах, але це його найкраща виставка взагалі.

Вікторія НIКIТIНА, галерея «Артсвіт»:

— Я рада, що Матвій привіз до Дніпра цю експозицію, тому що «Стіну» я хотіла подивитися давно. На мене вона справила дуже сильне враження навіть через три роки після Майдану. Думаю, Дніпру дуже важливо бачити саме таке мистецтво, бо його роботи беруть за живе і кольором, і темою.

 Олена, відвідувач:

— Мені дуже подобається «Стіна» на біблійні теми. Картини сприймаються як ескізи, але вони несуть дуже сильний емоційний заряд. Мінімум засобів, максимум виразності.

Людмила ТВЕРСЬКА, мистецтвознавець:

— Тут уже підтвердили мою думку, що Матвій — це митець-філософ, митець-мислитель. Він порушує в своїх творах вічні теми — звідси звернення до Біблії, до Майдану, причому і Майдан теж у нього вирішується як біблійна історія. Уже це змушує серйозно і шанобливо ставитися до його творчості. А якщо говорити про формальні речі, то він прекрасний живописець, тонко відчуває колір, він апелює до нього, аби створити настрій. Він явно людина емоційна, це видно з його робіт — саме завдяки колористичним рішенням. Говорити про його мистецькі переваги можна багато. І я дуже рада, що наш музей приймає такі складні роботи і таким чином виховує глядача.

Всеволод ШАРКО, художник:

—  Ось вам два слова: Матвій чудовий. Більше, я вважаю, тут немає чого додати.

Андрій ЗУБЕНКО, викладач Дніпровського національного університету:

— Виставка чудова, чудова експресія, чого в Дніпрі у нас мало і рідко буває. Хочеться охарактеризувати систему багатьох робіт як репортажність: це наче як захоплива покадровість зйомки. Оце те, що виставка дала, і якщо найближчим часом  в Дніпрі з’явиться подібний підхід, то буде чудово. 

 Матвій ВАЙСБЕРГ:

— Я вважаю для себе за велику честь виставитися в цих стінах. До речі, тоді ще в Дніпропетровську в мене була вже виставка 1998 року. Я щасливий знову зустрітися з цим дуже значущим містом, набагато більш прифронтовим, аніж Київ, і великим у всіх відношеннях. Я дуже вдячний також музею. Я знаю, як важко робити вернісаж. Для мене будь-яка експозиція починається з паніки. Але коли я приїхав сюди, практично все уже було розставлено як треба. Всі люди проявили тут дивовижний професіоналізм. Спасибі величезне. Такий живий відгук, який я бачу тут, завжди дуже потрібний для художника. І, окрім  іншого, дуже важливо, що «Стіна» їздить Україною — була в Черкасах, в Одесі, а тепер у Дніпрі. Чому я, повторюся, страшенно радий.

Виставка триватиме до 25 травня.

У найближчих номерах нашої газети дивіться інтерв’ю з засновником Музею українського живопису Олегом НАУМОВИМ