Кожен рік в театрі для мене є особливим!

В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.

Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.

Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?

2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?

3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?

Богдан СТРУТИНСЬКИЙ, художній керівник Національної оперти України:

1. Кожен рік в театрі для мене є особливим! Насамперед хочу відзначити два визначні моменти. По-перше,  це проведення вперше в Україні щорічної Міжнародної театральної конференції «Опера Європи». За ініціативи Національної оперети Україна приймала представників 126 музичних театрів із 29 країн Європи, що об’єдналися під егідою найбільшої і найвпливовішої міжнародної організації у сфері театрального музичного  мистецтва. Цьогорічна конференція Міжнародної асоціації «Опера Європи» мала на меті сприяти активному залученню театральних закладів України до міжнародних інтеграційних процесів. І я пишаюся тим, що Національна оперета України є на сьогоднішній день асоційованим членом «Опери Європи». По-друге, за підтримки президент Торгівельно-промислової палати України  створення «Клубу шанувальників мистецтва оперети».

2. Український актор та режисер Ахтем Сеїтаблаєв  на мою думку заслуговує такої характеристики – герой. Щодо антигероя,  в нашій країні  таких «антигероїв» більш  ніж достатньо.

3. «Сестра моя Софія». Автори досить цікаво проводять паралелі між спільним  минулим  України та Болгарії і різним їх положенням  у сьогоденні.