Задумавши суперечку теперішнього з минулим, ми виявимо, що втратили майбутнє
Уінстон Черчилль, британський політик, прем'єр-міністр Великобританії

«Світ перестав бути прогнозованим...»

Тарас ЛІТКОВЕЦЬ, політолог, заступник декана історичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки:
28 грудня, 2016 - 14:40
ФОТО З САЙТА YOUTUBE.COM

Світ і Україну впродовж 2016 року кардинально змінили агресивна військова експансія Росії в Сирії та Україні, некеровані міграційні потоки з Азії та Африки до ЄС та ісламський тероризм в Європі. Світ перестав бути прогнозованим, міжнародні договори перестали бути гарантією виконання, а міжнародні організації демонстрували свою вкрай низьку ефективність у розв’язанні конфліктів і збереженні миру на планеті. Упродовж цього року ми лише спостерігали за тим, як світ перестає бути стабільним, бодай на середню перспективу ми інстинктивно відчули, що грядуть масштабні незворотні процеси у світовій геополітиці. Шість мільйонів біженців із Близького Сходу безповоротно і фундаментально змінили етноконфесійний склад населення країн ЄС. Держави світу завмерли в очікуванні наслідків виходу Великобританії з ЄС, перших кадрових призначень новообраного президента США Дональда Трампа, продовження війни в Сирії — війни, яка вже знищила 400 тис. сирійців.

Українці зробили впродовж 2016 року ще один крок на шляху до подолання власного наївного уявлення про «братню» Росію, яка живе від війни до війни, прагнучи приховати таким чином власну убогість. Кремль патологічно ненавидить всі вільні народи, вони його дратують та ображають самим фактом свого існування. Ми стали більш солідарними і зрозуміли, що світ живе власними інтересами та проблемами, і його мало цікавить боротьба України за правду та незалежність. Тож у будь-який момент він може легко зрадити нас, як це вже було під час Громадянської війни та нападу більшовицької Росії на Україну в 1918 — 1921 рр., Голодомору 1933 р. та інших тяжких випробувань для нашого народу. Євроатлантична цивілізація тоді також все прекрасно бачила, розуміла і знала, але не хотіла чути про смерть мільйонів від Голодомору в центрі Європи у XX столітті. Так європейцям було психологічно комфортніше, тоді також не хотіли дратувати Росію...

Для мене це перший мирний рік після демобілізації зі Збройних сил України із зони проведення АТО в Донецькій області. Впродовж року щодня згадував, що я робив цього дня на війні 2015 року, а тому мені цей рік запам’ятається надовго.

Героєм року вважаю український народ, який не лише всупереч всьому продовжував війну на Донбасі, а й не менш героїчно боровся зі свавіллям влади, ростом цін, інфляцією, підвищенням тарифів на комунальні послуги та безробіттям. А прогнозованим та логічним антигероєм 2016 року є, звичайно, президент Росії Путін, якого вся світова громадськість обґрунтовано звинувачує не лише в розпалюванні війни на Донбасі та підтримці сирійського диктатора Асада, а й у смертях десятків тисяч мирних сирійських громадян, котрі загинули від бомбардувань російської авіації.

Мені, як історику за освітою, найбільше припав до душі веб-проект газети «День» «Україна Incognita». Саме цей проект не лише публікує ґрунтовні краєзнавчі матеріали, порушує найактуальніші теми вітчизняної історії, а й висвітлює маловідомі та сфальсифіковані окупантами сторінки нашої минувшини, а головне — не уникає проблемних, суперечливих і складних тем, як, наприклад, українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни. Цей проект допомагає формувати справжню історичну пам’ять українців, здолати історичне безпам’ятство, осмислити власне минуле, проаналізувати політичні помилки наших предків, щоби знову не повторювати їх у новітній історії України, адже відомий крилатий вислів стверджує: «Історія нічого не вчить, але дуже сильно карає за її незнання».

Підготувала Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
Газета: