Активи і пасиви
ЕКОНОМІКА І КАТАСТРОФИ
Успіхом держави цього року, зі слів Президента, є те, що Україні вдалося «утримати тенденції економічного зростання» і «стабільність гривні». Що на тлі погіршання кон’юнктури світового ринку є безумовним «позитивом». Реальне збільшення заробітної плати, пенсій тощо, на думку Л. Кучми, було «не таким, як хотілося б», але було. А тому це також «дуже добре» і непогано б «ці тенденції продовжувати». «Завдання перед урядом поставлено», — підкреслив Президент. І додав, що вирішувати їх слід «не від фонаря, а на підставі реального бюджету».
Цим перелік успіхів у виступі Леоніда Кучми обмежився. Більше було вказано проблем. Почавши їх перелік із катастрофи українського літака Ан-140 в Ірані, Президент зазначив, що «з життя пішли кращі з кращих» авіаційної промисловості держави. І висловив надію, що з розслідування причин трагедії «не робитимуть політику», а самі причини «назвуть у недалекому майбутньому». «Головне — справжні причини, тому що на цьому робитимуть спроби пограти», — переконаний Президент. У розвиток теми трагедій він нагадав випадок на аеродромі Скнилів у Львові, а також аварії на шахтах. При цьому було сказано, що, «на жаль, у більшості випадків спрацював не технічний, а людський чинник». «Ми стали дуже вільно ставитися до своїх обов’язків», «через пень колоду», «а це — неприпустимо», — сказав Л. Кучма.
«Неприпустимим» Президент назвав і повторення проблем із виконанням бюджету наступного року. Наведені з цього приводу Леонідом Кучмою дані виявилися вельми несподіваними. Багато хто, наприклад, здогадувався, але точно не знав, що бюджетний план цього року «не виконано майже на 10 млрд. грн.». Серед причин невиконання бюджету Л. Кучма назвав «помилкові прогнози інфляції»: замість інфляції отримали дефляцію і мінус 400 млн. грн. до доходної частини бюджету-02. А також — несподіване зміцнення курсу гривні по відношенню до американського долара (мінус 550 млн. грн. до скарбниці держави). Бюджет цього року, зі слів Президента, був нереальним спочатку. «Більше я на цю вудочку не піймаюся», — пообіцяв Л. Кучма, звернувши увагу, що інфляція іноді краще, ніж дефляція. Таким чином, цілком можливо, що інтереси експортерів наступного року врахують у більш повному обсязі. Хоч Президент переконаний, що Національний банк під керівництвом нового голови Сергія Тігіпка забезпечить стабільність гривні, не допустить «якихось непередбачених дій стосовно інфляційних процесів» і взагалі «дурниць не робитиме».
А ось із головним кошторисом країни на наступний рік, здається, зовсім усе не так просто. Президент кілька разів підкреслював, що «повітря закладати до бюджету не можна». Однак на запитання кореспондента «Дня», чого слід чекати підприємцям від податкових ініціатив уряду, Л. Кучма відповів майже прямо: «Для того, щоб влада здійснила обіцянки, необхідно прийняти новий Податковий кодекс. У тому «вінегреті» (Податковому кодексі. — Авт. ), який знаходиться на розгляді парламенту нема здорового глузду, щоб... дати підприємцям повітря. Бюджет на наступний рік не дає можливості йти інноваційним шляхом в економіці».
Великі побоювання у Президента також викликають санкції, які ввели проти України США після відомих рекомендацій FATF. Леонід Кучма відзначив, що не варто чекати скасування санкцій відразу ж після належних змін в українському законодавстві. «FATF так просто нам не минеться», — сказав Л. Кучма, підкресливши, що це «відчують на собі наші виробники».
«КРАЩЕ ПОГАНИЙ МИР, НІЖ ХОРОША ВІЙНА»
Л. Кучма вітав те, що розблокувати роботу Верховної Ради «вдалося до Нового року». «Я радий, що війна закінчилася, якщо це правда. Давайте побажаємо, щоб те, що вони вчора (позавчора. — Авт. ) продекларували, було правдою, а не черговим ходом когось», — сказав Президент. І зазначив, що парламент досі не показав свою ефективність, а тому — «плескати в долоні стосовно вчорашніх подій (у парламенті. — Авт.
) причин немає».
Хоч останні парламентські вибори, зі слів Л. Кучми, продемонстрували «волю до перетворень». І незважаючи на те, що сам Президент досі не з’ясував, «чому всі так прагнуть потрапити до парламенту», і запропонував провести у зв’язку з цим «спеціальне дослідження», велику частину народних депутатів Л. Кучма назвав «конструктивно налаштованими». Це, на його думку, є важливим моментом у політичній реформі і колективній відповідальності уряду і парламентської більшості. Законодавче оформлення цієї, признатися, сумнівної відповідальності Президент назвав одним із головних завдань наступного року. А ось опозиції, зважаючи на її теперішню поведінку, в цьому «оформленні» місця може і не вистачити. На думку Л. Кучми, опозиція повинна бути конструктивною альтернативою влади, а у нашій країні такої опозиції немає.
З надією, що «вона (цивілізована опозиція. — Авт. ) з’явиться», Президент розповів шкільний анекдот: «Учителька на уроці після Великої Вітчизняної війни запитує у дівчинки: «Оленко, чим ти допомагала Батьківщині під час війни?» «Я з мамою рукавички в’язала і солдатам на фронт відправляла». Вовочка руку тягне: «А я солдатам снаряди і патрони підносив». «Та ти що? І що вони говорили?», — запитує вчителька. «Йа-йа, Вальдемар, зер гут», —відповідає Вовочка». «Ось так на дещо можна подивитися в нашому парламенті», — резюмував Л. Кучма.
Президент не приховував, що президентська кампанія в Україні «вже розпочалася». І висловив думку, що наступним президентом повинна стати «прагматична, послідовна людина зі стержнем, а не щось аморфне, яке залежно від ситуації змінює вигляд». Л. Кучма сказав, що поки гідного кандидата на цей пост не бачить. У аморфності, зі слів Президента, не можна звинуватити тільки Симоненка, але він, «як був кандидатом, так ним і залишиться».
ОСТ ЧИ ВЕСТ?
Відповідаючи на запитання «Дня», Л. Кучма назвав погіршення відносин зі США «найважчою подією» для України в році, що минає. Вирішення цієї проблеми — головне завдання влади в майбутньому. Докладно на цьому Президент не зупинявся, зауваживши, що «і так сказав достатньо».
Більш охоче Л. Кучма говорив на тему російсько-українських відносин. Президент України позитивно сприйняв пропозицію свого колеги з Росії про головування України в СНД. Проте за умови економічної ефективності цієї організації. Зокрема — формування в рамках СНД зони вільної торгівлі. «Без зони вільної торгівлі СНД не має жодної перспективи», — підкреслив Президент. І зайвий раз нагадав, що Україна не стане повноправним членом Євразійського економічного співтовариства, передусім, через економічні причини. На думку Л. Кучми, участь України в ЄврАзЕС була б вигідною, якби Росія поширила свої внутрішні ціни, передусім, на енергоносії, на все співтовариство. В іншому випадку «ми не будемо конкурентоспроможними», — відзначив Л. Кучма. Разом із тим він вважає, що у разі реалізації в рамках СНД економічних інтересів країн-членів співдружності зникне необхідність у багатьох регіональних організаціях на його території, зокрема, ЄврАзЕС і ГУУАМ.
