«Чи позеленішає» Нью-Йорк?

Найближчими днями США ухвалять ключове рішення, яке може змінити ставлення до Америки у світі: чи затвердити грант на 537 мільйонів доларів, який допоможе перетворити Нью-Йорк на перший екологічно стійкий мегаполіс двадцять першого сторіччя?

Урядовці з Міністерства транспорту США мають узяти до уваги той факт, що від їхнього рішення про фінансування далекоглядного проекту мера Майкла Блумберга під назвою PlaNYC залежатиме якість повітря, яким щодня дихає десять мільйонів нью-йоркців, і кількість вуглекислого газу, що викидається містом в атмосферу.

Нью-Йорк вже виробляє більше CO2 , ніж уся Норвегія. Що більш важливо, чиновники мають зрозуміти, що від їх дій залежатиме реакція Америки на світову проблему: безпрецедентно високий ступінь урбанізації та зміну клімату, спричинену парниковим ефектом.

Цього року вперше в історії людства міське населення перевищить сільське. У США населення міст збільшилося з 97 мільйонів у 1950 році до 222 мільйонів у 2000 році. Сьогодні майже 80% американців живуть у містах. Ця безпрецедентна і незапланована урбанізація створює великі екологічні проблеми через збільшення викиду газів, що містять вуглець, оскільки більша густота населення призводить до масовiшого використання автомобілів і більшого енергоспоживання.

PlaNYC передбачає стимулювання системи громадського транспорту за рахунок того, що користування автомобілем стане надто невигідним. Цільовий збір, що пропонується згідно з цим планом за користування автомобілем у години пік у певних частинах міста зменшить вуличний рух і принесе прибуток, який піде на поліпшення системи громадського транспорту.

План мера Блумберга народився у відповідний момент для міста, обтяженого все складнішими проблемами, викликаними інтенсивним дорожнім рухом і забрудненням навколишнього середовища. Транспортні засоби є джерелом майже 20% CO2 що викидається в атмосферу Нью-Йорком. Транспортні пробки, зокрема, не лише шкідливі для навколишнього середовища, але і відбирають значний час і гроші у водіїв. Американці щорічно витрачають на стояння у пробках близько 3,7 млрд. годин і спалюють у них 8,7 млрд. літрів пального. Це означає, що матеріальні втрати за рік складають близько 200 мільярдів доларів. Через пробки мешканці Нью-Йорка витрачають найбільше у США часу на поїздки, а їхнiх дітей частіше за інших госпіталізують із нападами астми.

За планом PlaNYC мешканці Нью-Йорка, що дістаються на роботу на машині, платитимуть цільовий збір у розмірі 4,6%, і використовуватимуться ці кошти для загальних потреб. Мешканці міста дихатимуть чистішим повітрям, витрачатимуть менше часу на поїздки, а робота громадського транспорту поліпшиться. Ні на економіку загалом, ні на роздрібну торгівлю зокрема це не має здійснити негативного впливу. Насправді підприємства сфери послуг і служби доставки, розташовані в Манхеттені, серед інших, отримають вигоду від скорочення витрат часу на перевезення і зменшення затримок.

Однак, незважаючи на численні переваги, до планованого збору ставляться з певним скептицизмом. На щастя, ми можемо вчитися на прикладі інших міст, що успішно впровадили подібні збори, зокрема Стокгольма, Сінгапура і Лондона. У всіх цих містах викиди CO2 різко знизилися, а кількість транспортних заторів значно скоротилася: так, у Сінгапурі інтенсивність руху миттєво знизилася на 45%.

Ці міста також отримали користь від підвищення ефективності громадського транспорту. У Лондоні кількість поїздок на автобусі зросла на 46%. Згідно з незалежним звітом, майже 60% комерційних організацій Лондона оцінили вплив програми на економіку як позитивний або нейтральний.

Країни, що залежать від автотранспорту, такі, як США, потребують витончених рішень для забезпечення екологічно стійкого розвитку. Маючи одне з найчисленніших у світі міське населення і найвищі викиди CO2 на душу населення, США зобов’язані бути світовим лідером в цьому напрямку — і вони мають у своєму розпорядженні необхідні для цього кошти.

Якщо США не вживуть найшвидших заходів, великі американські міста відстануть щодо цього не лише від європейських столиць, але і від міст у країнах, що розвиваються, таких, як Богота (Колумбія) і Курітіба (Бразилія), що вже впроваджують новаторські рішення з поліпшення екологічної обстановки. Нью-Йорк завжди був світовим лідером у фінансах, мистецтві й багатьох інших галузях. Це місто — ідеальний кандидат для того, аби стати зразком чистішої та ефективнішої урбанізації для США і всього світу.

Джеймс Д. Вулфенсон — колишній президент Всесвітнього банку, колишній спеціальний представник країн «близькосхідного квартету».