Гарячі теми:

Леонід КРАВЧУК: ...Все розвалено

26 грудня, 00:00

У вівторок в другій половині дня в парламенті сталася сенсація. Депутати 246 голосами підтримали постанову, спрямовану на розблокування роботи парламенту, запропоновану представниками опозиції. Згідно з документом, постанова про переобрання голів комітетів та їх перших замів, прийнята 17 грудня членами більшості шляхом голосування іменними бюлетенями, визнається недійсною. Думка політологів однозначна — подібне рішення у внутрішньопарламентську ситуацію вносить дуже суттєві корективи. Причому не на користь «більшовиків». Прийняття документа стало можливим завдяки підтримці з боку частини депутатів більшості, члени якої, за словами лідера фракції СДПУ(О) Леоніда Кравчука, перед тим домовилися за цю постанову не голосувати. Сам Леонід Макарович на несподіваний результат волевиявлення колег відреагував в абсолютно не притаманній йому жорсткій формі, заявивши, що його фракцію «кинули». В той же час спікер Володимир Литвин доцільність протягування згаданої постанови пояснив необхідністю провести результативні голосування по ряду важливих законопроектів економічного характеру, що можливо лише з участю депутатів із меншості. Роботу Верховної Ради справді вдалося розблокувати. У вівторок відразу ж після прийняття даної постанови 396 голосами було внесено зміни до Закону «Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». Наступного дня, у середу, парламент 350 голосами затвердив у другому читанні урядовий проект держбюджету на 2003 рік. Звідки така одностайність? Що відбувається в парламенті? Більшість є чи ні? Про це — в інтерв’ю лідера фракції СДПУ(О) Леоніда Кравчука.

— Як ви можете прокоментувати рішення парламенту, яким скасовуються результати голосування іменними бюлетенями щодо перерозподілу комітетських посад? Чому більшість не виявила консолідованої позиції?

— Коли ми утворювали більшість, були певні домовленості. Якщо ці домовленості порушуються, це називається дуже просто — політична проституція.

— Спікер на вимогу опозиції кілька разів поставив на голосування їхній проект постанови? Як ви це розцiнюєте?

— Я не звинувачую Володимира Литвина в тому, що вчора він вчинив саме так. Але він мав виявити свою позицію дещо раніше, хоча б iз місяць тому. Тобто він повинен був сказати офіційно, чесно і відкрито, — я проти такої більшості, проти перерозподілу комітетів, проти того, щоб Адміністрація Президента керувала більшістю, і я не буду підписувати жодних угод, в тому числі й політичних. От це була б справжня позиція. Я б тоді знав, що наш спікер має власну точку зору. Якщо ж він і не тут, і не там, мені це не зрозуміло. Навіщо, в такому разі, він пішов на підписання політичної угоди? Володимир Литвин стверджує, що ним керують iз Банкової. В такому разі йому слід було б сходити туди напередодні та відкрито сказати Президенту Леоніду Кучмі, з яким він, як відомо, довгий час працював пліч-о-пліч, і підтримку якого він весь час декларує, — я проти цього! Я не можу діяти таким чином, виходячи з таких- то конкретних аргументів. Що йому заважало це зробити? Пан Литвин чотири рази поставив на голосування одну й ту ж саму постанову. Це означає — одне порушення регламенту змінено іншим грубим порушенням. Якщо спікер був не згодний із голосуванням бюлетенями, треба було відразу сказати — я за голосування в сесійній залі. Чому ж тоді голова Верховної Ради підписав прийняті 17 грудня постанови, якщо вважав, що вони прийняті з порушенням? Не потрібно було підписувати, і не було б тоді проблеми — не підписану постанову можна було б переголосувати. Однак він в той же день підписав прийняте та направив їх за відповідними адресами. А тепер їх хоче скасувати. Але це ж нагадує дитячий садок.

— Як би ви охарактеризували нинішню ситуацію в парламенті в цілому?

— Можу сказати лише одне, — сьогодні поняття «дев’ятка» вже немає. Я офіційно залишив її засідання, бо не збираюся бути «хлопчиком для биття».

— В такому разі, виходить, більшості теж уже немає?

— Про яку більшість може йти мова? Я, наприклад, не можу сьогодні гарантувати, що фракція СДПУ(О) буде голосувати так, як їй скажуть. Я не маю ні морального, ні політичного права «пригинати» своїх депутатів до якогось пропонованого більшістю рішення. Тому що їх морально образили. Образили спікер та ті фракції більшості, які цього вівторка проголосували «за». Образили ті, хто давав директиви так голосувати. Мені, приміром, відомо, що Микола Азаров телефонував у фракцію «Європейський вибір» та радив підтримати варіант таємного голосування. Найцікавіше те, що система до таємного голосування готова не була, і всім стало відомо, яка фракція більшості скільки голосів дала всупереч домовленостям.

— Яка ж все-таки причина того, що частина депутатів із більшості змінили свою думку і проголосували за скасування рішення, прийнятого ними ж 17 грудня?

— Депутати не змінили думки. Їх схилили це зробити. А схилили ті, хто думав, що вже все вирішено. Мовляв — уряд є, все поділено, тепер давайте, хлопці, тисніть кнопки, як ми вам скажемо. Але цього не буде.

— Яким вам бачиться вихід із чергової парламентської кризи?

— Голова Верховної Ради тепер має іншу конфігурацію сил. Він отримав той варіант постанови, який він сам хотів і який завізувала «четвірка». Нехай тепер збирає вже не дев’ять фракцій, а всі тринадцять, скликає узгоджувальну раду та спробує домовитися.

— Чи буде заява з боку СДПУ(О) про вихід iз більшості?

— Ми не порушуємо питання про вихід із більшості. Ми просто констатуємо, що її, більшості, вже немає. Вже все розвалено. То яка ж потреба ще звідкись виходити?

— Якими депутати вашої фракції бачать свої наступні дії, яку тактику буде обрано на найближчий час?

— На найближчий час нашою тактикою буде вільне плавання.

— Охарактеризуйте, будь ласка, підсумки роботи Верховної Ради четвертого скликання в році, що минає?

— Немає підсумків. Маємо лише «розбірки» та «печери».

Author

Володимир Сонюк

Випуск газети №:

№239, (2002)

Рубрика

Панорама «Дня»