У політиці обов'язково доводиться зраджувати або країну, або електорат. Я вибираю зраду електорату.
Шарль де Голль, французький генерал, президент Франції в 1958–1969 роках

Прощання з оптимізмом?

14 грудня, 2005 - 00:00

Дозвольте мені «не канонічне» порівняння. Український герб — тризуб — схожий на стрімкого сокола. Він склав крила і мало не зі швидкістю звуку мчить до землі, де помітив здобич. І як би хотілося, щоб цей образ збігався з практикою нашої країни та її народу. Якось занадто ми, попри мирну революцію, яка прогриміла на весь світ, забарилися.

І тому радісно бачити (і чути) на чолі нашого уряду не пустодзвона, яких тепер у нас безліч, а життєрадісну й упевнену в собі людину з великим життєвим досвідом і величезною працездатністю. Юрій Єхануров завжди виглядає оптимістом і, як здається, вміє заражати цим навколишніх. Утім, обставини, схоже, складаються так, що насправді всі дієслова в цьому абзаці слід би писати в минулому часі. Бо іноді він робить із просто оптиміста інформовану людину. І тоді вона, згідно зі старим анекдотом, перетворюється на песиміста. Невже така трансформація сталася з нашим прем’єр-міністром?

Щоб відповісти на це складне запитання, нам доведеться проаналізувати одне з останніх його висловлювань. «Я вважаю, що Україна абсолютно готова до проведення всіх реформ, — сказав Єхануров в інтерв’ю одній із газет. — Питання в технології їх проведення. Я дуже уважно ознайомився з нашою Конституцією з погляду можливості прийняття рішень і зрозумів, що жодних реформ найближчим часом не передбачається. Їх просто не вдасться провести, хоча час дуже хороший — три з половиною року без виборів». Далі голова уряду зазначив, що реформи можна було почати минулої весни, маючи «колосальний кредит довіри» населення, однак час згаяний. І конкретно: в «найближчому майбутньому», за словами Єханурова, не вдасться провести ні пенсійну, ні житлово-комунальну реформи. «Реформи охорони здоров’я найближчим часом не буде, як і адміністративно-територіальної, — стверджує прем’єр і пояснює: — Ми не можемо зважитися на структурні реформи, ми хочемо робити так, щоб було не боляче, ми проти хірургії, ми за терапевтичний вплив. Отже, повільно розвиватимемось. Країна вибирає шлях повільного розвитку». За його словами, найближчим часом не вдасться провести податкову реформу. На її реалізацію можна розраховувати лише в 2008 році, хоча «дрібні проекти» в цьому напрямі — зменшення податкового тиску на зарплати, єдиний соціальний внесок — можливі.

Отака передвиборна програма... Просто не віриться, що все це сказав перший номер списку проурядового блоку, якому, як кажуть, судилося обіцяти народу молочні ріки та киселеві береги. Де коріння цього смутку? Чи дійсно вся справа в Конституції України, що захищає, користуючись термінологією нашого Президента, «маленького українця» від надмірних стресів? І чи не прорвалися таким чином в інформаційний ефір якісь наміри влади, спрямовані на те, щоб відповідно підкоректувати цей «антиреформаторський» текст? Наша відповідь на це запитання різко негативна. По-перше, Єхануров — людина щирих демократичних переконань, і його просто неможливо запідозрити в чомусь подібному. По-друге, дії нинішньої влади, яка втратила сприятливий час для реформ, характеризують її як мляву та нерішучу. Куди вже їй до забутих нині акцій, які свого часу проводив Леонід Кучма, уявивши себе сильним...

Тож, думається, відповідь треба шукати не стільки навіть у політиці, а в економіці, яку він не просто знає, а й відчуває. Які тут у нас досягнення? Так, європейці обіцяли ринковий статус. 27 січня про можливість присудження цієї відзнаки повинні повідомити американці. До СОТ ми наблизилися, але ще, здається, не настільки, щоб вступити до неї незабаром. Наш ВВП виросте за постреволюційний рік, за словами того ж прем’єра, всього на 3,8%, тоді як у дореволюційному було 12%. Зате рвонула інфляція, хоча для неї застій в економіці не найкраще середовище — зазвичай її зростанням доводиться платити за перегрів. Керівник групи радників голови Нацбанку рекомендує уряду «мати конкретний план відновлення темпів зростання виробництва товарів і послуг для зменшення тиску недостатньої товарної пропозиції на споживчі ціни». За його словами, йдеться насамперед про кризові області — будівництво, аграрний сектор, металургію. Чи є в цих умовах підстави до оптимізму голови уряду?

Проте аж ніяк не всі, враховуючи й тих, кому можна було б приписати формулу «чим гірше, тим краще», згодні з його висновками. Зокрема колишній радник Президента Кучми Володимир Рижов, який нині характеризує себе як антипомаранчевий безробітний, сказав «Дню» про настрої Єханурова: «Мені з ним важко погодитися»...

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: