Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Радіо — вимкнути?

Кількість радіоточок скоротилася з 19 до 6 мільйонів
20 жовтня, 2005 - 00:00

Новий проект закону України «Про систему суспільного телебачення та радіомовлення України», який Верховна Рада невдовзі має розглянути в повторному другому читанні, викликав численні занепокоєння серед самих радійників. В новому проекті, зокрема, йдеться про створення єдиної Національної телерадіокомпанії шляхом ліквідації самостійних творчо-виробничих установ Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України. Президент НРКУ Віктор Набруско називає це спробою розчинити у підприємстві «Суспільне телерадіомовлення» Національну телерадіокомпанію. За його словами, НРКУ та НТКУ виконують абсолютно різні соціальні функції, а єдине підприємство буде ще й більш затратним виробником, оскільки почне спрацьовувати принцип «зрівнялівки». Адже на сьогодні кількість радіоточок, у порівнянні з 1995 роком, уже й так скоротилася з 19 до 6 мільйонів, а потужність передавачів, які забезпечують мовлення за кордоном, зменшилася на 86 відсотків. До того ж сьогодні в Україні — катастрофічна руйнація проводового мовлення, а перехід на ефірне мовлення може затягнутися ще не на один десяток років. На думку голови Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка (НСЖУ також схвилювала така ініціатива законодавців), запропонована схема такого злиття суперечить і європейському досвіду, де суспільне радіо та телебачення успішно існують у формі окремих самостійних установ. Також Лубченко підкреслює, що на сьогодні для багатьох сільських районів радіо — єдине джерело інформування населення. Відтак, Лубченко називає ліквідацію НРКУ загрозою національній безпеці країни і у своїй заяві звертається «до народних депутатів України, усіх причетних до створення справжнього суспільного мовлення, сприяти прийняттю такого закону, який би не повертав до старих невиправданих часом схем його організації та управління, а забезпечив би новий якісний рівень мовлення, зберігши та примноживши його нинішній потенціал».

КОМЕНТАРI

Василь ФЕДЧУК, головний редактор обласного Волинського радіо:

— Ситуація й так кричуща: застаріла матеріально-технічна база, зменшення потужності передавачів, руйнація проводового мовлення. Зокрема, у Волинській області з 370 тисяч радіоточок залишилося 112 тисяч. Безперечно, з новим законом постає й нова загроза. Адже радіо майже не фінансується. Все тримається на ентузіазмі та місцевих бюджетах. Я, наприклад, не заперечую проти ефірного мовлення і FM-радіостанцій. Але це дуже витратна справа. І якщо в держбюджеті окремим рядком не буде прописано про виділення певних коштів на цю справу, в Україні нічого не зміниться. До того ж, уже десять років не змінюється оплата — 50 копійок на місяць за діючу радіоточку. У Польщі, наприклад, за користування радіо платять 30 євро на рік. А у нас, якщо підрахувати, — шість гривень. Звичайно, й зарплати наші нижчі, але ж не в 30 разів! Треба підвищувати ціну. До того ж люди згодні платити. Але за умови, що радіо працюватиме.

Анатолій МУРАХОВСЬКИЙ, перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України:

— У зв'язку iз ситуацією, яка сьогодні складається навколо інформаційної аури України і впливу на неї зовнішніх чинників, такі положення в законопроекті можуть розглядатися як порушення безпекового балансу. Тим паче, що сьогодні НРКУ веде мовлення не лише на території України, а й на закордон. Безперечно, я не можу ставитися до ліквідації НТКУ і НРКУ як окремих структур позитивно. Тому що є певний розподіл і мереж, і завдань, які виконують НТКУ і НРКУ. У цій справі є ще багато нюансів, які потрібно розглядати в колі професіоналів, які розуміються не лише на параметрах функціонування телекомпанії чи радіокомпанії, а й можуть розглядати подібні питання в контексті інформаційної політики країни, в тому числі, її дуже важливого сегменту — інформаційної безпеки держави.

Юлія КАЦУН, «День»
Газета: