Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Запилення «Книжкового саду»

17 серпня, 2001 - 00:00

Чотириденна програма «Книжкового саду» включає презентації нових видань, міжнародний семінар видавців, поліграфістів та книгорозповсюджувачів «Книга, її значення та роль у міжнародних вiдносинах, суспільному прогресі», науково-практична конференція «Бібліотека і сучасна книга». В останній день роботи виставки передбачається участь делегатів III Всесвітнього форуму українців у засіданні «круглого столу» «Українська книга у світовому інформаційному просторі».

Особливість цьогорічного «Книжкового саду» — широка географія учасників. На неї з’їхалися представники майже усіх областей України від Галичини до Дніпропетровщини, Криму, а також гості з Білорусі, Росії та Туреччини. Планувалося представити продукцію майже 170 видавництв, організацій і фірм. Втім, як зазначають організатори, чекали більшої кількості учасників — деякі стенди були просто порожніми. На виставці можна ознайомитися як із традиційними напрямками української книги — науковою, історичною, дитячою літературою, підручниками — так і з поліграфічними новинками. Серед останніх — сувенірний альбом «Україна — віхи історії» (видавництво «Мистецтво»), перші книги 6-томного видання творів Тараса Шевченка, національного проекту 250-томної «Бібліотеки світової класики».

Ювілейна приуроченість «Книжкового саду» спонукає до підбиття певних підсумків. Не дивлячись на те, що два поверхи «Українського дому» зібрали більшість відомих вітчизняних видавництв — «Український письменник», «Вища школа», «Либідь», «Веселка», «Мистецтво», «Основи», «Перун», «Смолоскип», видавництво імені Олени Теліги та багато інших — загальне враження від експозиції доволі мляве. Причини традиційні та не раз згадувані у наших ЗМІ — податковий пресинг, відсутність системи розповсюдження та невелика ринкова затребуваність. Усе це суттєво гальмує нормальний розвиток книговидання. Лише зовсім нещодавно з’явилися перші позитивні зрушення у податковому законодавстві і вже зараз видавці кажуть, що можуть вільніше дихати. Можливо, з цього почнеться відродження української книжки?

За даними організаторів, у великих і малих містах України працює понад 1200 видавництв та видавничих організацій різних форм власності, які випускають книжкову та іншу поліграфічну продукцію. Зростає також кількість поліграфічних підприємств — нині їх нараховується близько 1100. На видання літератури за Національною програмою соціально значущих видань видавництвам та видавничим організаціям різних форм власності з Державного бюджету в 2001 році асигнується понад 13 мільйонів гривень. Для випуску і придбання підручників, навчальних посібників та методичної літератури для учителів державою в нинішньому році виділяється понад 130 мільйонів гривень.

Ігор ОСТРОВСЬКИЙ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ