Ми пам’ятаємо!

Так символічно було повторено шлях юнаків, котрі вступили рівно 100 років тому в бій із більшовицькою армією Михайла Муравйова. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу УНР укласти Брест-Литовський мирний договір, а відтак — шанс врятувати першу українську державу.

100-річчя бою під Крутами: у Києві вшанували пам’ять героїв (фото)

Символічно й те, що на сучасному швидкісному потязі в Крути виїхали вихованці-ліцеїсти старших класів із 30-ти навчальних закладів середньої та професійної освіти військово-спортивного профілю з різних міст України: близько 600 хлопців та дівчат із Дніпра, Львова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Івано-Франківська, Києва, Кременчука, Ізмаїла, Острова, Коропця, Тернополя, Харкова, Шепетівки, Кам’янця-Подільського, Чернігова. Була навіть Одеська «мореходка». В дорозі вони передивлялися документальні фільми на тему Української революції 1917—1921 рр., про Українську Народну Республіку, Українську галицьку армію, Холодноярівську республіку та спілкувалися із журналістами.

Серед ліцеїстів було багато тих, в кого батьки виконують свій обов’язок в зоні АТО та ті, чиї батьки загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України вже зараз, а їх сини підхопили традицію та вирішили стати військовими. Так, Олег Макаревич, ліцеїст із Львова зауважив: «Я хочу відчути атмосферу місця, де хлопці мого віку захищали Україну і гинули за неї. І, звісно, віддати їм належну шану».

В Україні вшановують сторічний ювілей бою під Крутами (фото)

Міністр культури Євген Нищук, виступаючи на станції Крути з цього приводу сказав: «Саме ці триста крутян дали цю тяглість, цей пунктир, який передався холодноярівцям, повстанцям, майданівцям та сучасним кіборгам-героям АТО. Саме вони заклали цю відвагу, яку, очевидно, унаслідували від козаків і князів часів Київської Русі. Бій під Крутами — це не була поразка. Тому що кілька сотень студентів спільно з вояками стримали численну армію. Але незалежність у 1918 році втримати не вдалося. Було багато помилок, які слід враховувати і нинішньому поколінню владної верхівки... Ми маємо не допустити внутрішніх чвар в Україні. Це потяг, який сьогодні їхав, мав назву «Потяг єднання». Єдність — це те, що найбільше потрібно зараз для України!».

Дослідники часто плутаються в деталях і обставинах бою під Крутами. В радянській історичній літературі ці події взагалі всіляко намагалися замовчати. На жаль, і в українській історичній літературі також не обійшлося без «міфотворчості» на тему Крут. Тому, цьогорічне вшанування пам’яті разом із потужною інформаційною кампанією стало наймасштабнішим за всі  роки незалежності. Нарешті образ крутянських юнаків стає зразком для виховання нових поколінь борців за незалежну Україну повною мірою і з правильними акцентами й меседжами.

У вшануванні взяло учать близько 1000 людей. Це була дуже стримана, гідна та лаконічна церемонія в режисурі Сергія Проскурні, під час якої прозвучала прем’єра військового маршу «Ой Крути, мої Крути», авторства  колишнього військовослужбовця Анатолія Ткачука, в третій частині якого зведений хор у супроводі оркестру виконав Молитву «За убієнних під Крутами». Існує навіть легенда, що слова до цієї молитви написав сам Митрополит Липківський, коли відспівували юнаків при похованні на Аскольдовій могилі...

До речі, 80% тих, хто вирушив у Крути «Потягом єднання», були молоді люди. Власне, для них цей подвиг сьогодні вже не тільки — символ жертовності та ідеалізму, а й наочний приклад захисту України. Тому серед учасників цього дня пам’яті було багато сучасних героїв, які вже брали участь в АТО, зокрема Герої України Василь Божок та Володимир Жемчугов, родини Героїв Небесної Сотні. Тому порівняння крутівців із захисниками Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні прозвучало абсолютно доречно: героїв Крут назвали першими кіборгами.

Ще одним символом цього дня стала церемонія вручення Державних прапорів України з пам’ятними стрічками представникам військових ліцеїв з рук військовослужбовців, які вже брали участь в Антитерористичній операції, а тепер набувають знань і готуються стати офіцерами у Військовому університеті телекомунікацій та інформатики, якому збираються присвоїти почесне найменування імені Героїв Крут.

Після урочистої частини заходу, присутніх запросили на обід до військово-польової кухні.

Коли ж «Потяг єднання» прибув назад до Києва, на вокзалі у центральному залі відбулася ефектна кульмінація заходу за участі зведеного військового оркестру та хору.

ДОВІДКА «Дня»

На державному  рівні вшановувати пам’ять героїв Крут почали в Україні лише 2003-го. 2006 року Меморіал пам’яті героїв Крут на самій залізничній станції відкрили за участю президента В. Ющенка. Пам’ятником став насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону — символ колон КНУ, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудовано капличку, а поруч із пам’ятником викопано озеро у формі хреста. З 2007 року почали офіційно відзначати День пам’яті Героїв Крут. У 2008-му меморіал доповнили сімома вагонами і відкритою залізничною платформою військового ешелону. Однак офіційно його так і не було оформлено, а відтак музей у Крутах, як і Музей УНР у Києві, позбавлені державного фінансування й існує реальна загроза їхнього закриття. Єдиний військовий заклад в Україні їх імені — Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Перші вулиці Героїв Крут з’явилися в Івано-Франківську, Калуші, Ковелі, Дрогобичі, Стрию, а у колишній Великій Україні — лише у Сумах та Ніжині.