Перший замінив другого

Україна визначилася з новим очільником української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ). Ним став – перший президент України Леонід Кравчук. Відповідний указ Президент України Володимир Зеленський підписав 30 липня 2020 року.

«Як колишній Глава Української держави Леонід Кравчук має досвід, необхідний для участі в переговорному процесі такого рівня. Новий очільник делегації України в ТКГ активно пояснюватиме українському суспільству рішення, які обговорюються та ухвалюються в межах роботи групи», - йдеться на сайті президента України.

Сам Леонід Макарович заявив, що він робитиме все можливе для досягнення миру на Донбасі. «Я, природно, думав над цим. Але коли я збагнув, що відбувається там, на Донбасі, коли наші молоді хлопці та дівчата вмирають, захищаючи землю, проливають кров удень і вночі, захищають незалежність і суверенітет України, я прийняв рішення: якщо зможу щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі, я це буду робити до останнього подиху. Ось чому я й погодився», – заявив Леонід Кравчук.

Також перший президент розсипався в компліментах чинному главі державі. «Нормандська зустріч відбулася саме через наполегливість, систему та політичну волю – скликати «четвірку». Далі – робота, яка ведеться сьогодні з підготовки Берлінської зустрічі «четвірки» – це також його (Володимира Зеленського – ред.) постійна ініціатива. Тобто він реанімував, привів до життя «четвірку», коли вона вже зовсім занепала. Бо він не боїться приймати непопулярні рішення. Він каже: важливо, що прийняли документ про «тишу», але хай її (угоду – ред.) підпишуть лідери «четвірки», – зазначив Леонід Кравчук.

На його думку, Україна та країни Європи, які дійсно сповідують принципи міжнародного права, суверенітету, незалежності, мають згуртуватися навколо досягнення миру в Україні. «Маємо шукати шлях і об’єднуватися», – підсумував перший президент України.

Насправді, просунутися в мінському процесі – без бажання і реальних дій з боку Росії, як показує практика, фактично нереально. Тому заміна українського представника навряд чи кардинально змінить ситуацію, тим більше, що останні пів року основну реальну і рутинну роботу вів віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, перший заступник глави делегації для участі у ТКГ Олексій Резніков. Скоріше, так буде і далі. Єдина відмінність в тому, що Кучма для росіян був більш зручним ніж Кравчук. нагадаємо лише той факт, в 1994-му на президентських виборах Москва підтримувала саме Леоніда Даниловича, а не Леоніда Макаровича.

- Я абсолютно позитивно оцінюю той факт, що Леонід Кравчук очолить українську делегацію в ТКГ, - коментує «Дню» політтехнолог Олег ПОСТЕРНАК. - Авторитет першого президента високий не дивлячись на критичне і різнобічне сприйняття його керування країною на початку 90-х. В пам'яті багатьох українців Леонід Макарович сприймається як президент, що сприяв міжнародному авторитету зміцнення України, визнання її як мирної держави, адже ініціатива ядерного роззброєння так само належала Кравчуку. Для всіх сторін його кандидатура прийнятна для ведення досить-таки складних переговорів, адже крім перемир'я попереду ще й питання політичного врегулювання. Це важливо для України зараз, адже ми виходимо на більш концептуальний і чіткий рівень параметрів демілітаризації регіонів і можливого проведення виборів на окупованих територіях.

Безумовно, Кравчуку може заважати вік, але в складі ТКГ повинна бути людина, яка за рівнем авторитету, глибини та усвідомлення інтересів української держави відповідала би нашим українським бажанням досягнення миру в рамках ТКГ. Якщо Леонід Макарович сам погодився, то, мабуть, він від Президента отримав якісь запевнення, що дозволяють йому відчувати себе впевнено на засіданнях ТКГ.

Леонід Макарович не міг відійти від української політики, адже вона є сенсом його життя, також, він, даючи досить резонні публічні коментарі та характеристики діяльності української влади, практично постійно в ній знаходився. Він активно брав участь у виборчій кампанії 2019 року, підтримуючи одного з кандидатів, що, до речі, не є для нього перешкодою, щоб зараз підставити плече нинішньої влади. З іншого боку, думка Кравчука дуже резонувала під час святкування 30-річчя з моменту підписання Декларації про державний суверенітет України, де він досить жорстко, критично і авторитетно висловив свою позицію. Його думка змушує прислухатися до нього, в цьому, напевно, велика перевага першого президента.

Україна вже просунулася в переговорному процесі, завдяки позиції української делегації, ініціативам Зеленського. Почала старт великого шляху всеосяжним перемир'ям, а далі переходом до процесу роззброєння та розведення сил. Це величезний сигнал для перезавантаження всього мінського процесу. Якщо Леонід Макарович принесе певну стійкість для режиму тиші, компроміси, при цьому не торгуючи інтересами української держави – я вважаю, що це буде абсолютно справедливим і правильним.