Справа «недоторканних»

Подання на зняття недоторканності одразу з п’ятьох народних депутатів було направлено генпрокурором до Верховної Ради. Причому стосуються вони парламентарів із різних фракцій і груп: це Євген Дейдей («Народний фронт»), Олесь Довгий (група «Воля народу»), Андрій Лозовий («Радикальна партія»), Борислав Розенблат («Блок Петра Порошенка»), Максим Поляков («Народний фронт»).

У чому їх звинувачують? В поданні про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Андрія Лозового йдеться про те, що в його діях вбачають «ознаки ухилення від сплати податків у розмірі 1,846 млн грн». Олеся Довгого підозрюють у причетності до незаконного виділення земельних ділянок у Києві в 2007 — 2009 роках. Євгена Дейдея звинувачують у незаконному збагаченні на суму 6,1 млн грн. В діях Борислава Розенблата вбачають «ознаки зловживання впливом та хабарництва на загальну суму 280 тис. дол.», у діях Максима Полякова «ознаки зловживання впливом та хабарництва». Розенблата і Полякова підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину.

Самі депутати, звичайно, свою вину категорично заперечують, вказуючи, що причини потрібно шукати в політичних, а не юридичних моментах. «Фігурантам цих подань для того, щоб надати відповідні пояснення, дається п’ять днів, — заявив у четвер журналістам перший заступник голови комітету ВР України з питань регламенту та організації роботи парламенту Павло Пинзеник. — Грубо кажучи, наступний тиждень піде на одержання відповідних пояснень, збір матеріалів, а тоді ми сплануємо нашу роботу і в межах 20-денного терміну, я думаю, як завжди, успішно свою роботу виконаємо». Також Пинзеник додав, що Верховна Рада до завершення цієї сесії (14 липня. — Ред.) може розглянути ці подання.

«РАДИКАЛ» ІГОР МОСІЙЧУК УЖЕ ПОБУВАВ НЕДОТОРКАННИМ, АЛЕ ПОВЕРНУВСЯ. ТЕПЕР ПОДІБНА ЗАГРОЗА НАВИСЛА НАД ЙОГО ОДНОПАРТІЙЦЕМ АНДРІЄМ ЛОЗОВИМ

«Вони мають бути юридично обґрунтовані, — коментує «Дню» екс-заступник генерального прокурора Віталій Касько. — Якщо докази юридично обґрунтовані, то їх потрібно розглядати. Зараз я бачу лише те, що ці депутати є представниками різних фракцій, а не лише опозиційних. Окрім того, більшість із цих депутатів є представниками провладних фракцій. Зняття недоторканності не означає винуватості. Після зняття недоторканності буде судовий процес, розслідування, яке й має підтвердити або спростувати обвинувачення. Щоб дати оцінки професійності й обґрунтованості дій Національного антикорупційного бюро, треба подивитися, чим закінчиться кримінальне провадження. Поки що, за попередніми прикладами, ми можемо констатувати, що далі затримань, зняття недоторканості й заяв справа не йде».

Дійсно, приклади Сергія Клюєва чи Олександра Онищенка саме про це і свідчать, що змушує засумніватися в щирості боротьби влади з корупцією. Більше схоже на імітацію і шоу. Чи так це? «В даному випадку я не думаю, що подача в парламент представлення на зняття депутатської недоторканності з п’ятьох депутатів є вибірковими і приурочені, наприклад, до візиту Порошенка до США, — коментує «Дню» експерт Центру політико-правових реформ Олександр БАНЧУК. — Усі згадані подання готувалися в Антикорупційній прокуратурі, а далі вже працює Генпрокуратура. Раніше юридичне управління ГПУ, враховуючи нерівні відносини з Антикорупційною прокуратурою, досить прискіпливо перевіряло це подання. Зараз вони спрацювали швидко. Але потрібно враховувати також і те, що рішення про подання — це лише півкроку. Далі воно має пройти регламентний комітет та голосування в сесійній залі».

СХОЖЕ, ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОЛЕСЯ ДОВГОГО НЕ ЛЯКАЄ…

І тут відкритим залишається питання: а чи проголосує парламент? «Тактичний провал — в одній пачці подавати всі п’ять подань на депутатів різних фракцій, — пише у себе в ФБ журналістка Ольга Василевська-Смаглюк. — Тепер Рада, дружно взявшись за руки, не набере заповітних 226 голосів за кожного з фігурантів. «НФ» не голосуватиме за позбавлення недоторканності з Розенблата, щоб «БПП» не допомагав зняти її з Полякова і Дейдея. «Радикали» не голосуватимуть цю трійцю, щоб «БПП» і «НФ» не попалили Лозового та його «мощі». Одному Лесику Довгому, як солов’ю. Восени закінчується термін давності його кримінального провадження і притягнути його до відповідальності буде вже неможливо. З недоторканністю чи без. Мильна опера зі зняття недоторканності вже не чіпляє ні людей, ні мишей. Сьогодні п’ять подань на зняття недоторканності, завтра може бути десять, і засідання сміливо можна переводити в СІЗО. Кворум буде забезпечений. Передислокацію ніхто не помітить».

«Подання до парламенту про зняття недоторканності з депутатів — це невеликий, але все ж таки показник ефективності роботи правоохоронців, — вважає Олександр Банчук. — Якби не депутати, то ми б уже мали ці справи в суді. Без рішення парламенту цю справу не можна передати в суд. Не виключено і те, що депутати будуть блокувати зняття недоторканності. Але багато хто вважає, що депутатська недоторканість є певним анахронізмом, який виник після переслідувань у середньовічні часи, щоб королі не могли свавільно засуджувати членів парламенту, обраних народом. Звідти і виник депутатський імунітет. Тому, якщо б у нас був переважно доброчесний парламент, то тоді б не було ризиків, що, у разі ігнорування депутатами інтересів виборців та порушення закону, колеги позбавлять їх імунітету».

МАКСИМ ПОЛЯКОВ ЗАКЛИКАВ ЯКОМОГА ШВИДШЕ ВНЕСТИ ДО ПАРЛАМЕНТУ ПОДАННЯ ЩОДО ЗНЯТТЯ З НЬОГО ДЕПУТАТСЬКОГО ІМУНІТЕТУ

«Моя особиста позиція полягає в тому, що депутатська недоторканість має бути давно знята, — констатує Віталій Касько. — Її давно не має існувати. Тим більше Конституційний суд вже висловив своє бачення з цього приводу і вважає, що рішення про скасування депутатського імунітету не буде порушенням Конституції або інших правових стандартів. Проте вона досі не скасована. Коаліційні фракції, які зараз є в парламенті, перед виборами заявляли, що вона буде скасована. Це було одним із елементів їхньої передвиборчої програми, який вони не збираються виконувати. Тому цілком логічно, що діє інститут подання щодо зняття недоторканості, але треба ставити питання, щоб цей рудимент недоторканості був взагалі ліквідований. Щоправда, може бути так звана функціональна недоторканість. Тобто вона має розповсюджуватися на безпосереднє виконання своїх повноважень, а не на будь-які кримінальні, економічні чи корупційні злочини. В депутатів у такому разі не може бути якихось переваг перед іншими громадянами України».

Але депутати, незважаючи на передвиборчі обіцянки, поки не збираються розглядати питання скасування недоторканності. Напевно тому, що в Україні за багато років серед політиків так і не закріпилися традиції виконувати свої програми. Наприклад, перед парламентськими виборами нинішні владні партії обіцяли змінити виборче законодавство, однак в країні досі діє закон про вибори часів Віктора Януковича. Отже, хоч би якими  були наміри влади щодо п’ятьох депутатів, суспільство насамперед потребує чесності й прозорості, не кажучи вже про юридичну чистоту і відсутність вибірковості. Інакше довіри не буде, навіть якщо правоохоронні структури переслідуватимуть благі цілі.